Архітектура садиби Кеніга назавжди зруйнована окупантами

07 червня 2022,15:35

156

Близько місяця Тростянець, що на Сумщині, був в окупації. Від російської армії його звільнили 25-26 березня 2022 року. По собі військові рф залишили зруйнований залізничний вокзал, сучасну лікарню, будинки та архітектурні пам’ятки міста. Зокрема, садибу управителя маєтками Леопольда Кеніга.

За висновками архітектурної комісії, на відновлення будівлі та архітектури потрібні десятки мільйонів гривень. На жаль, найближчим часом цього не відбудеться.

Про це повідомляє Суспільне.

Садиба Кеніга — це пам’ятка архітектури національного значення, збудована в стилі модерн у парку «Нескучне» 1911 року і має охоронний номер 1548.

«Зараз двоповерховий будинок управляючого лісовим господарством вигорів вщент. Сьогодні там знаходилася Краснотростянецька лісова науково-дослідна станція. Це було відділення Інституту лісівництва і агромеліорації», — каже Євген Маловічко, директор комунального закладу Тростянецької міської ради «Музейно-виставковий центр «Тростянецький».

У будинку мешкала родина керуючого лісовим господарством останнього власника Тростянця Юлія Кеніга, сина одного з найбільших підприємців Російської імперії, етнічного німця – цукрозаводчика Леопольда Кеніга.

По темі: Громади в окупації очима людей: Сумщина.

Під час Другої світової війни, з 1941 по 1943 роки, Тростянець був окупований німецькими військами і зазнав значних руйнувань. На початку 1950-х об’єкти відбудували. У тому числі і будинок управителя маєтком у Нескучному.

«Будівля унікальна тим, що, по-перше, це пам'ятка архітектури, по-друге, вона збудована у 1911 році. На жаль, ми втратили назавжди унікальні зразки паркету, який виготовляли свого часу на південному заводі Кеніга. Там були просто шикарні каміни, дерев'яні сходи з червоного дуба. На жаль, усе вигоріло і відновленню не підлягає», — додав Євген Маловічко.

Також Євген Маловічко додає, що окупація Тростянця знищила бібліотеку, яка нараховувала понад 15 тисяч книг. Вона формувалася ще за часів Кеніга. Були книги, датовані кінцем 19-початком 20 століття. Згоріли офіційні видання щодо розведення лісів. Єдине місце, де можна побачити паркет, виготовлений за часів Леопольда Кеніга, – в одній з кімнат Тростянецького музею.

Знищені й щоденникові спостереження за погодою на Тростянеччині та Сумщині. Датувався цей науковий архів з 1923 року.

Після революції 1917-го року у будинку управителя маєтками Леопольда Кеніга відкрили агрошколу, а у 1923-му — першу в Україні лісодослідну станцію. Вона пережила німецьку окупацію. Під час Другої світової війни в 1941-му році цю усю наукову бібліотеку і науковий архів вдалося евакуювати в Уфу. Це все повернулося у 1944-му році після звільнення Тростянця. А от березневу окупацію архіви не пережили.