Колишній військовий виготовляє крафтову продукцію з часника

Володимир Скосогоренко, засновник часникової майстерні

Ветеран АТО з Вінниці Володимир Скосогоренко виготовляє чорний часник і пасту з білого часнику. Все — за авторськими рецептами. У цеху, який орендує, працює наразі сам. Усі партнери по бізнесу нині на фронті. 

Про це пише Суспільне.

Щоб запустити масове виробництво, потрібні були чималі гроші на обладнання. Його частково закупили завдяки гранту від Українського ветеранського фонду. На розвиток справи Володимир із побратимами отримали майже мільйон гривень. Замовили ферментатор на 50 кг й апарат для пакування часникового соусу у стіки.

«Я займався соціалізацією учасників бойових дій. Прийшов той час, коли треба і собі щось, і почали зі знайомими шукати, а що ж можна робити. Згадав, що я як учасник бойових дію маю два гектари землі, які здаю в оренду. Подзвонив і запитав: « А що ви там робите?». «Часником займаємося». Почали фасувати в банки, продавати в роздріб. Побачили, що людям це цікаво. Доробили рецептуру і вуаля — продукт уже на полицях», — розповідає чоловік.

Сировину для пасти — очищений, помитий і подрібнений часник — Володимир замовляє у партнерів. У цеху робить усе сам, тож так, каже, економить час. Додає решту інгредієнтів, суміш іще раз подрібнює у блендері — паста готова.

Читайте також: Близько 40 смаків: як родина Приємських створила власну майстерню крафтової пастили.

Новинка на виробництві — чорний часник. Він не схожий на звичайний ні за кольором, ні за смаком. А запах часника й узагалі відсутній, каже Володимир. Чорним часник виходить шляхом ферментації продукту. Щоб зробити такий потрібен спеціальний сорт — солодкий.

До повномасштабного вторгнення рф виробництвом «часникового» бренду, каже, не планував займатися. Натомість мав просувати цю продукцію на українському ринку. Втім усіх його бізнес-партнерів мобілізували на війну.

«Вони мене залишили, щоби я далі це розвивав. А коли це все закінчиться, їм буде куди повертатися. Щоб не було, як у 2014-2015. Що, де і чим займатися? Прийдуть, відпочинуть — і на роботу. Це буде і психологічна підтримка. Бо повертатися з війни не так просто. Це робота на роки, щоби дійсно соціалізуватися», — розповідає Володимир Скосогоренко.

Володимир розповів, що 2014-го його не хотіли брати у військо, бо не служив. Мобілізували під час третьої хвилі. У 2014-2015 роках служив на Луганщині помічником гранатометника у 3 батальйоні оперативного призначення. Після кількох контузій і травми ноги він звільнився із ЗСУ. Шукав, чим зайняти себе у цивільному житті.

Читайте також: 

• Як уберегти бджіл від отруєння агрохімією: поради спеціалістів
• Вирощування хрону як прибутковий бізнес
• Як заробити на кролях

Підтримайте наші агромедіа

Будь-яка сума допоможе працювати на інформаційному фронті для вас