Щоб бути в курсі свіжих новин, підпишіться на сторінки сайту Земляк у Facebook, Telegram та в Instagram.
Як уберегти бджіл від отруєння агрохімією: поради спеціалістів
18 червня 2021,17:00
Ще Альберт Ейнштейн писав, що людство загине через 4 роки після загибелі останньої бджоли. Комусь можуть здатися надмірним пафосом такі слова.
Але насправді тема знищення і стрімкого скорочення популяції бджіл наразі стоїть гостро, як ніколи. Масовий мор, отруєння цілих пасік, сотні мертвих комах біля вуликів — проблема, яку підіймають вже і на світовому рівні.
Можливо, на просторах інтернету вам зустрічалося це фото Анджеліни Джолі, на обличчі й тілі якої сидять бджоли. І якщо ви подумали, що це просто черговий епатажний хід, то ні. Насправді, така фотосесія — це спільний проєкт National Geographic та акторки, покликаний привернути увагу людей до проблеми зникнення бджіл.
Недарма бджільництво називають проміжною ланкою між рослинництвом і тваринництвом, адже логічний ланцюг тут доволі зрозумілий: гинуть бджоли — не запилюються рослини, а відтак, плодовитість рослин зменшується, стає гіршим урожай, більшість рослин з часом гине, зменшується кормова база для тварин. І останніми роками ця важлива проміжна ланка добряче потерпає: щосезону в період масового обробітку сільгоспземель пестицидами гинуть десятки тисяч бджолосімей. На фото з пасік постраждалих бджолярів навіть боляче дивитися.
Чому бджоли гинуть?
Щороку у весняно-літній період діяльність аграрія і бджоляра тісно переплітаються. Першим потрібно вчасно обробити поля від шкідників та хвороб, іншим — встигнути вивезти свою пасіку до квітучих плантацій. Це відповідальна пора для обох сторін, адже і ті, й інші піклуються щедрість майбутнього «врожаю». Але для пасічників, які не домовлялися особисто із власником чи орендарем землі про розміщення свого бджологосподарства біля його поля, етап кочівлі — це ніби гра в рулетку.
На агроринку з’являються нові препарати для захисту рослин і далеко не всі вони безпечні для польової фауни. А навіть якщо і безпечні, то інколи самі аграрії можуть «нахімічити», готуючи бакові суміші, поєднавши непоєднуване або перевищивши допустимі дози. І таке збільшення концентрації робочого розчину часто підвищує клас небезпечності препарату.
А багато хто навіть не задумується про так звану ековідповідальність і просто не бере до уваги безпечність препарату для бджіл при виборі пестицидів.
Найбільша небезпека може чекати бджолярів на ріпакових та соняшникових полях. Адже ці культури-медоноси, такі важливі для кожного пасічника, активно і щедро обробляються агрохімією.
Інколи отруєння пасіки може статися навіть на полях добросовісного фермера, який обрав безпечний препарат та дотримався всіх вимог і правил обробки посівів. Це може трапитися, якщо неквітуче поле, яке обприскали, знаходиться поруч із культурою-медоносом. Також інколи бджоли п’ють росу з листя рослин, які були нещодавно оброблені.
Але зазвичай пасіка потерпає від застосування на агропідприємстві агресивних хімпрепаратів, обробки полів у денний час (у період активного льоту бджіл), недотримання норм авіаобробки та за відсутності завчасного попередження з боку власника господарства про обприскування полів.
Агрохімія проникає у нектар, пилок, псує товарну продукцію та головне — вбиває бджіл. Найбільшу небезпеку мають інсектициди (засоби протидії зі шкідниками). У 95% випадків отруєння бджіл викликає саме ця група товарів.
Як має діяти керівник агропідприємства?
Найперше і найважливіше — попередити бджолярів.
За законом, зробити це потрібно не пізніше, ніж за 3 доби до початку обробки полів. Сповістити необхідно власників усіх пасік, розташованих у радіусі 10 км від ділянки, яка буде оброблятися.
Зробити це можна кількома способами.
Цивільний і правовий — дати відповідне оголошення в місцевій пресі або розмістити інформамацію на місцевих дошках оголошень у людних місцях.
У таких повідомленнях потрібно вказати дату і місце обробки, культуру, назву препарату, який будуть застосовувати, та ступінь його токсичності.
- На відстані 200 м від межі ділянок, де проводитиметься обробка, необхідно встановити яскраві читабельні попереджувальні таблички.
- Проводити хімічний обробіток мають у ранкові та вечірні години, уникаючи періоду льоту бджіл (до 10:00 та після 21:00).
- До того ж на полях, які розташовані ближче, ніж за 5 км від постійного місця перебування пасік, не можна проводити авіаобробку.
- Також заборонено обприскувати лісосмуги довкола полів. А обробку рослин-медоносів треба намагатися провести до або після фази цвітіння.
- Використовувати слід пестициди, занесені у «Перелік пестицидів та агрохімікатів дозволених в Україні», а не фальсифікати. На тарних етикетках препарату має бути інформація про ступінь небезпечності препарату для бджіл.
А якщо ви з невеликого села чи громади, де, як то кажуть, всі один одного знають, то можна обдзвонити місцевих пасічників чи надіслати їм смс-повідомлення із попередженням про хімічну обробку полів. Існує і практика подвірних обходів.
Як повинен діяти пасічник?
Пасічник, так само як і агровиробник, має обов’язки. І теж частенько грішить, нехтуючи ними.
По-перше, необхідно зареєструвати пасіку. Для того, щоб у разі проблемних ситуацій претендувати на захист у суді своїх прав і власної пасіки, ви маєте працювати по-білому, тобто юридично чесно. Це означає, що ваше бджолине господарство має бути зареєстроване, обстежене, а на руках у вас повинен бути чинний ветеринарно-санітарний паспорт пасіки. Такий порядок передбачає ст. 13 Закону України «Про бджільництво».
Так, інколи бджолярі скептично ставляться до офіційної реєстрації своєї пасіки та нехтують цією юридичною формальністю, яка тягне за собою купу бюрократичної тяганини. Але тут уже вам вирішувати, що обирати.
Пасічник теж повинен інформувати сільські ради та сусідні господарства про місця перебування своїх пасік. Для цього слід написати відповідну заяву відповідного формату.
Також необхідно позначити своє бджологосподарство: на місці постійного перебування медоносної пасіки слід встановити таблички з іменем власника та контактними даними (адреса, телефон).
У разі, якщо ви заздалегідь знаєте про проведення хімічної обробки полів, вам необхідно вивезти пасіку на інше місце, не менше, ніж за 10 км. Якщо цього зробити ви не можете, то треба ізолювати виліт бджіл на період обробки та токсичності навколишнього середовища.
Зазвичай територія стає безпечною для бджіл через 1-3 доби після обробки рослин. Але є група препаратів, токсичність яких зберігається протягом 5-7 днів. Чим нижча температура та вища вологість повітря — тим довше слід ізолювати бджіл. Тут варто розуміти, що просто закрити льотки на цей період – неможливо, адже бджоли банально задихнуться у вуликах.
І ще один варіант — помістити вулики у зимівник.
Після завершення польових робіт не поспішайте відкривати одразу всі льотки — випустіть лише 1-2 сім’ї та спостерігайте 2-3 години. Якщо ознак токсичного ураження немає — можна відкривати й решту вуликів.
До речі, дехто вдається і до таких специфічних методів профілактики отруєнь.
Бджоли отруїлися: що робити?
Гори підмору і невтішна картина — ваша пасіка постраждала і бджоли все-таки отруїлися. Як діяти в такому випадку?
У першу чергу, треба виймати медові та пергові рамки зі свіжим нектаром, рамки, не обсиджені бджолами та з відкритим розплодом.
Варто скоротити сім’ї бджіл, які зазнали втрат та приділити їм максимум уваги — підгодовувати сиропом, стежити за наповненістю стільників і годівниць водою.
З винуватцями вашої біди можна спробувати домовитися, як то кажуть, по-людськи. Запропонувати керівнику компанії, яка обробляє поля довкола, компенсувати збитки добровільно.
Якщо ж полюбовно вирішити конфлікт не вдається, ви маєте право звернутися до органів місцевого самоврядування (сільського чи міського голови, наприклад), із вимогою здійснити обстеження поля і пасіки та відібрати зразки рослин і підмору для лабораторних досліджень (на предмет причетності господарства і проведеної ними пестицидної обробки до загибелі ваших бджіл). Це треба зробити якнайшвидше, бажано — у перші 24 години після факту отруєння бджіл. Якщо ж є проблема з відправкою відібраних зразків, то їх можна заморозити, але не більше ніж на 5-7 діб.
Вашим зверненням має стати письмова заява, де ви наполягаєте на створенні комісії, яка проведе таке обстеження. У складі комісії мають бути ветлікар, агроном господарства, пасічник, представник сільської/селищної ради чи ОТГ. Також бажано, щоб під час обстеження фермер чи його уповноважена особа також були присутніми. Якщо вину аграрія буде доведено, ви отримаєте акт, який підтверджує цей факт. І вже з ним зможете звернутися до суду для подальшого вирішення справи.
Звісно, там вас теж попросять надати ряд документів, зокрема і такі, що підтверджують офіційну реєстрацію вашої пасіки. Тож ми розуміємо, що на цьому етапі у деяких бджолярів можуть виникнути труднощі. Та і з відшкодуванням збитків на практиці в Україні все не так райдужно, як хотілось би. Пройти всі бюрократичні кола і отримати хоча б якусь компенсацію вдається далеко не кожному.
Але, зрештою, якщо ви пасічник, який працює в рамках закону, і постраждали від недобросовісної діяльності місцевих агровиробників, то в разі хімічного токсикозу ваших бджіл ви маєте шанс на повне або часткове відшкодування збитків.
Тож радимо кожному бути відповідальним, працювати по совісті та допомагати одне одному, замість того, щоб конфронтувати по різні боки барикад. Бджолярі та сільгоспвиробники — це команда, а не вороги. І від їхнього симбіозу в роботі залежить не тільки особиста вигода і добробут кожного окремо, а й глобальний стан природи у всьому світі.
Важливо! Задля справедливості слід зазначити наступне: насправді, нам відомо, що до таких порад обидві сторони цього вічного протистояння ставляться скептично, а інколи і доволі агресивно.
Ми розуміємо, що всі вище наведені рекомендації — це, звісно, теорія, так званий ідеальний сценарій, який на практиці не часто втілюється у життя (читайте — майже ніколи).
І якщо крупні та імениті агрохолдинги, переймаючись за свою репутацію, більш прискіпливо обирають пестициди, зупиняючись зрештою на якісних та безпечних, то з дрібними фермерами справи гірші. Бджолярі часто потерпають саме від невеликих господарств чи фермерів-одноосібників, які намагаються зекономити на придбаній хімії чи банально не дуже заморочуються з вибором препаратів (не беремо всіх під одну гребінку, звісно).
До того ж, навіть смс-повідомлення з попередженням про майбутню обробку полів не завжди допомагають уникнути отруєнь бджіл. Адже пасічнику у доволі короткий термін необхідно знайти техніку, людей, які допоможуть вантажити вулики і перевезти пасіку (а якщо там сотні сімей?) у невідоме, незачищене місце. Компенсувати витрати на це, звісно, бджолярам ніхто не буде.
Тож єдине реально дієве рішення цієї глобальної проблеми — це використання агрохімії з високим ступенем безпечності для бджіл та обробка полів у темну пору доби. Так, наприклад, компанія FMC має у своєму портфоліо інсектициди та інші препарати, які є відносно безпечними для бджіл.
І добросусідські відносини (особисте знайомство, індивідуальні домовленості, пояснення своєї позиції тощо).
А якщо ви пасічник чи аграрій і маєте що сказати на цю тему — присилайте свої історії в особисті повідомлення на нашу сторінку у Facebook, а ми обов’язково поділимося ними із нашими читачами.
