Щоб бути в курсі свіжих новин, підпишіться на сторінки сайту Земляк у Facebook, Telegram та в Instagram.
Подружжя з Івано-Франківщини створило сироварню для туризму
Подружжя Лучківих з села Новий Мізунь, що на Івано-Франківщині, не один рік плекає справу свого життя — овечу ферму й виробництво крафтових сирів. Так родина створила екоферму «Дубовий кут».
Серд продукції, що виготовляють, авторський сир — Мізунський сир, такого більше ніде не знайти.
Про це розповідає видання Місто.
На фермі проживає понад три сотні овець. Їх доглядають всією родиною. Бабусі пильнують дітлахів, а їх у подружжя троє. Дідусь зробив всю електрику, інший дідусь придумав облаштувати озеро з рибою. Доглядом та лікуванням тварин займається чоловік Оксани.
«На фермі частують овечими сирами, наливками, запеченою бараниною та медом з власної пасіки, є кемпінг і котедж, альтанки з мангалами, чан, ставки для риболовлі й коптильня. Господиня показує майстер-класи з виготовлення овечих сирів — кожен може спробувати зробити своїми руками», — пише видання.
Будз, солений будз, вурда, бринза, копчений і маринований сири, а також тверді види: манчего, пекоріно й мізунський — всю цю смакоту Оксана Лучків щодня робить власноруч, аби бути впевненій у якості.
«Доїння на фермі — механізоване: лише доїльні апарати. По 100 л молока щодня. «Вівцю треба доїти ззаду, а не так, як корову — збоку. Коли вручну це робити, вівця в процесі може і справити нужду — якщо не встиг забрати відро, то потрапить у здоєне молоко. Потім люди кажуть, що не люблять овече молоко і сир, бо смердять. І ось у чому причина. А доїльний апарат вирішує цю проблему», — розповіли на фермі.
У магазинах продавати ці сири немає сенсу, каже господиня, бо вироби натуральні й зберігаються недовго.
Куплений сир важливо правильно зберігати. Оксана радить у папері до двох тижнів, у вакуумі — довше. У поліетиленових пакетах краще не тримати, бо сир покривається білою пліснявою. Хоча й тоді його ще можна їсти, попередньо зрізавши плісняву.