Громади Чернігівської області: як жили люди в російській окупації

Розбитий БТР у людському дворі

Чернігівщина — область, що межує з двома країнами-агресорами. З часом стало зрозуміло, що з території республіки білорусь злочинні війська просто почали вести ракетний обстріл. 

З метою окупації російські війська не змогли зайти у Чернігів, а були зупинені на його околицях. Відтак ворог наносив по цивільній інфраструктурі міста авіаудари, ракетні удари, у тому числі касетними боєприпасами, розмістивши свої сили по селах.

Читайте Громади в окупації очима людей: Сумщина

Одним з таких є село Шестовиця Чернігівського району. З перших днів повномасштабного вторгнення росії в Україну воно було зайнято окупантами. 

Підрозділи оперативного командування «Північ» тут тричі розбивали окупантські війська. За підрахунками, за місяць росіяни втратили до 40% техніки та особового складу.

За словами очевидців, до них заїхали буряти: жахлива екіпіровка, голодні, перелякані.

Не менш зазнало втрат та руйнувань село Лукашівка — росіяни захопили його в перші дні повномасштабного вторгнення. Звідси обстрілювали як Чернігів, так й інші населені пункти, влаштували в місцевому храмі склад з боєприпасами.

Місцеві з жахом згадують, як військові рф просто насміхались з них, виводячи чоловіків на вулицю та лякали розстрілом. Майже три тижні село трималось в окупації, з рештою українські військові знищили ворожі загони.

У Сновській громаді окупанти вдались до жорстокості по відношенню до сільських голів. Викрадаючи посадових осіб, росіяни намагались катуванням дізнатись будь-яку інформацію про ЗСУ та розташування бійців територіальної оборони. 

«У прикордонному селі Грем’яч Новгород-Сіверського району 20 березня 2022 року ворожі солдати викрали старосту. А у селі Андріївка Михайло-Коцюбинської громади окупанти затримали старосту села Миколу Будаловського та місцеву депутатку і директорку школи Тетяну Безлюдну».

Коли 29 березня 2022 року російські військові заїхали в село Нові Боровичі, знову викрали і повезли з собою старосту Новоборовицького старостинського округу Анатолія Сірого.  

В одному з сіл Ніжинського району родина фермера «підготувалась» до зустрічі з окупантами. Розуміючи, що рашисти прийдуть до них по пальне для техніки, господарі злили з цистерни дизель, залишили тільки воду з іржавим осадом. росіяни радо заправили свою техніку та й поїхали (цікаво, далеко доїхали?).

За весь час окупації Чернігівщини сильно постраждало село Ягідне. Місцеві жителі прожили в окупації близько місяця. Усіх селян ще в перші дні окупації військові рф під дулами автоматів зігнали у підвал під школою, добровільно туди йти ніхто не хотів.

У цьому підвалі близько місяця провели понад 300 осіб. За цей час понад 10 місцевих жителів померли у задушливомуу приміщенні через нелюдські умови

Після звільнення села місцеві назвали Ягідне «Чернігівською Бучею». 

Неподалік Чернігова на село Анисів були здійснені авіанальоти та бомбардування. У результаті яких місцева ферма втратила сотні сільгосптварин.

Селище Замглай окупанти не змогли захопити. Попри те, що навіть викравши селищного голову, який не здався і не здав село, окупанти після численних катувань та побоїв відпустили голову.

Під час бойових дій агрофірма в селі Сядрине Корюківського району понад місяць жила в окупації, продовжувала свою роботу і забезпечувала ізольований район молочними продуктами.

Після звільнення Чернігівської області від присутності російської наволочі, зі сторони республіки білорусь періодично виникає загроза ракетних ударів.

Не залишається осторонь і можливість натрапити на приховані вибухівки. Фахівці ДСНС України пильно оглядають та розміновують як можна більше територій. Надійним помічником для них є легендарний пес Патрон.

(c) Таня Кунденко, Zemliak.com, 2022.