Володимир Шевченко: Війна орієнтує нашу ферму на власну переробку молока

Володимир Шевченко, фермер із Сумщини

Після повномасштабного вторгнення Сумщина, як і вся країна, на певний час завмерла, не знаючи, чого очікувати. Але сільське господарство нелегко поставити на паузу, бо ферми треба обслуговувати, корів годувати й доїти, кудись реалізовувати продукцію. 

У СФГ «Урожай», що працює в селах Андріяшівка та Лучка на Сумщині, у перші дні активної війни справилися із цим завданням, попри ворожі колони, що проїжджали повз їхню молочну ферму на 600 голів ВРХ. 

Про перші важкі дні лютого і не менш легкі часи зараз розповів Zemliak.com Володимир Шевченко, заступник керівника правління СФГ «Урожай». 

Які зміни відбулися у роботі тваринницької ферми? Як у господарстві справляються із проблемами переробки молочної продукції, зберігання та логістики зерна і які проблеми зараз найбільше заважають працювати.

Читайте також Молочні ферми в Україні і війна: 5 реальних історій

Zemliak.com: Яким було життя ферми після початку повномасштабного вторгнення? Що змінилося, коли були порушені логістичні ланцюжки, ветеринарне обслуговування, годівля, раціон тварин? Чи були якісь проблеми із логістикою медикаментів чи можливо у вас все було на місці, були зроблені запаси?

Володимир Шевченко: З медикаментами я не пам'ятаю, щоб у нас були якісь проблеми. З обладнанням також. Комендантська година в перші дні внесла свої корективи в роботу ферми: не можна було в нічний час працювати — на фермі не повинно було нікого бути.

Довелося трохи змінити режим, але дуже не підкоригуєш, бо у визначений час треба доїти корів, у певний час годувати і так далі. У перші дні було дуже страшно працювати, коли їздили танками повз ферму.

Після 24 лютого зразу була дуже велика проблема із збутом молока — його просто ніхто не приймав. Ми тоді вирішили возити його людям, продавати на місцевому базарі. 

Головний зоотехнік зробив спеціальний раціон для корів, щоб зменшити надої. Буквально за один день корів перевели на нього, і молоко стало «падати». Десь відсотків на 50 упала кількість надоїв. А тепер, на шостому місяці повномасштабного вторгнення, поступово відновлюємо до нормального рівня, на 85-90% вже вдалося повернути продуктивність корів.

Читайте Раціон порятунку тварин на молочних фермах під час війни

Zemliak.com: У багатьох господарствах, що знаходяться на деокупованих територіях, кажуть, що немає можливості випасати худобу, бо є ризики вибухонебезпечних предметів і все інше. Як у вас зараз із заготівлею кормів?

Володимир Шевченко: На щастя, наші поля не заміновані, танки по наших полях не їздили. Ми 100% впевнені, що тут немає мін і нічого подібного. Якби ця територія була окупована навіть на день чи на два, то прийшлося б викликати саперів.

А так ворожі війська транзитом проїхали, навіть не зупинялися. Колон 5, мабуть, через Андріяшівку пройшло.

Zemliak.com: Яка ситуація із переробкою молока зараз? Ви повертаєте свою потужність, — чи готові молокозаводи закуповувати сировину в тих обсягах, до яких ви повернулися?

Володимир Шевченко: Готові закуповувати, але останнім часом наші партнери з нами дуже погано розраховуються, у деяких є борги. Тому ми зараз почали працювати з іншими покупцями.

Недавно до нас приїхав клієнт із півдня України. У нього є молочні заводи в Дніпропетровській області, і молоко збирали на територіях, що зараз окуповані. Підприємствам не вистачає сировини, тому вони приїжджають вже до нас.

Читайте Як війна-2022 змінює ринок молока в Україні

Zemliak.com: Які плани на найближче майбутнє?

Володимир Шевченко: Зберегти те, що є, бо зараз дуже складна ситуація. У нас зараз непродані 70% зерна. І ви розумієте, скільки це оборотних коштів не отримано...

Читайте Як війна вплинула на життя і здоров’я тварин на молочних фермах

Поки тримаємося, надіємося, що кудись ця логістика прорветься: або порти відкриють, або все ж таки побудують більш ефективні шляхи сполучення з країнами Європи. 

Zemliak.com: Багато фермерів зіштовхнулися з тою проблемою, що не вистачає оборотних коштів. Звертаються до держави за допомогою, до міжнародних організацій. Ви розглядали такі шляхи?

Володимир Шевченко: Поки що ми такої допомоги не потребуємо. Зараз самостійно працюємо, старі запаси використовуємо і так далі. Надіємося, що нам не прийдеться користуватися подібним.

Читайте Підтримка тваринників України в умовах війни | ГІД ДЛЯ ФЕРМЕРІВ

Zemliak.com: Ситуація після 24 лютого дуже показала, наскільки виробники молока залежні від переробних підприємств. Чи розглядали ви можливість створити свій цех переробки, щоб не бути настільки залежними?

Володимир Шевченко: Раніше не розглядали. А коли прийшла велика війна, то відчули це повною мірою.

Наприклад, наш колега-фермер зробив ще до війни свою сироварню. І вони дуже швидкими темпами запустили своє виробництво якраз у лютому-березні, тому що реально була величезна проблема зі збутом молока. А так вони частину сировини переробили, сири заклали, і зараз активно продають продукцію.

Ми зараз теж дивимося в напрямку створення власної переробки молока та виробництва молочної продукції.

Zemliak.com: А як ви взагалі оцінюєте тваринництва в умовно повоєнний період, якщо брати деокуповані території на Сумщині? Яка тут є перспектива для розвитку тваринництва загалом?

Володимир Шевченко: Для нас тваринництво — це як соціальний проєкт, щоб була робота людям, скажімо так. Це основна причина, через яку ми тримаємо ферму. Якихось вигод і прибутків з цього немає.

Zemliak.com: А якщо брати сільське господарство взагалі? Скоро завершиться збиральна кампанія і починається посівна. Які перспективи цього сезону в Україні взагалі?

Володимир Шевченко: Основна і найголовніша проблема — де зберігати зерно. Зараз ми активно добудовуємо два склади: один на току — це просто склад з накриттям, і другий завершуємо на елеваторі. Це будівництво було заплановане ще з минулого року. 

Zemliak.com: Тобто, у вас 70 тис. т було на елеваторі у силосах, а тепер загальна потужність досягне майже 91 тис. т зберігання зерна?

Володимир Шевченко: Так. А якщо брати до уваги токи, то загалом зможемо зберегти десь 150 тис. т зерна.

Zemliak.com: Будете чекати «гарної логістики»?

Володимир Шевченко: Зараз продати зерно можна. Легко законтрактуватися з поляками, зі словаками, із румунами, — з ким хочеш. 

Зараз хоч за один день можна продати все зерно, що у нас зараз на зберіганні. Але вивезти — це найголовніша проблема.

Ми законтрактувалися з дуже багатьма фірмами, і вони вже два місяці чекають, поки ми вивеземо зерно. А ми не можемо, бо немає вагонів, немає ніякої логістики. Тепер ми орієнтуємося саме на вагони: якщо нам каже перевізник «Є можливість взяти 28 вагонів на Польщу», ми швидко контрактуємося з поляками і веземо. 

Але нам нема сенсу зараз контрактуватися, а потім чекати, чи з'являться вагони на той напрям. Бо ми щомісяця змушені продовжувати угоди, зерно стоїть, ціни змінюються, падають. І що ж ми будемо годувати покупців «завтра», якщо самі не знаємо, привеземо їм зерно, чи ні?

Zemliak.com:  Зараз держава в стані війни, але хотіла б допомагати бізнесу, бо бізнес, власне, годує державу. Які очікування з погляду розвитку тваринництва і рослинництва? Якої допомоги хотілося б попросити в держави?

Володимир Шевченко: Логістика — це саме головне зараз. І стабільні ціни. Щоб не було такого, що купують зерно дешевше від собівартості. Тоді фермер просто не виживе.

Можна зменшити тарифи на УЗ. Вони там зараз їх дуже підняли. Я розумію, що тут на місці купують і закладають в ціну вартість логістики, — вони ж не можуть дешевше відвезти. Тому всі проблеми послідовно одна за одну чіпляються. Треба підходити дуже системно до цього всього. 

І ще дуже важливий момент в плані логістики: ми можемо, в принципі, контрактуватися, продавати, але тільки через 2 місяці ми отримуємо гроші, вже після того, як вагони дійдуть. 

Якби можна було б так зробити, щоб розраховуватись перед доставкою, або можна було б отримувати якусь передоплату хоча б за саму логістику.

Покупці передоплати принципово не дають, бо невідомо, чи доїде до них зерно. Раптом розбомблять або ціна не влаштує, або якість буде не та… І виходить, що ми закладаємо багато коштів у логістику і чекаємо. Приїжджає 28 вагонів, ми 5 млн грн за логістику заплатили, і два місяці чекаємо, поки воно поїде. Приїжджає ще 28 вагонів, ми знов 5 млн заплатили. Ну гроші ж не нескінченні. Нам потрібно, щоб щось доїжджало і ми отримували гроші. Тому це все зараз дуже тривалий цикл.

Але не втрачаємо надії і будемо працювати далі, тримати молочну ферму, працювати над переробкою молока, вирощувати і продавати зерно. Бо саме ми, фермери, забезпечуємо тил і продовольчу безпеку нашої України!

Zemliak.com: Дякуємо за розмову та бажаємо успіхів!

Цю публікацію було створено за підтримки Швейцарії в рамках швейцарсько-української програми «Розвиток торгівлі з вищою доданою вартістю в органічному та молочному секторах України», що впроваджується Дослідним інститутом органічного сільського господарства (FiBL, Швейцарія) у партнерстві із SAFOSO AG (Швейцарія). 

Відповідальність за зміст цієї публікації несе виключно автор(и). 

Точка зору автора(ів) не обов'язково відображає точку зору SECO, FiBL, SAFOSO AG, www.qftp.org.

Фінансова підтримка:	Виконавець програми:	Партнер програми

(с) Катя Капустіна, Олена Гайдук, Zemliak.com, 2022.