Як війна вплинула на життя і здоров’я тварин на молочних фермах | Говорять ветеринари

Корови на фермі

Тварини, як і люди, надзвичайно страждають у цій повномасштабній війні, яку росія розв’язала в Україні після 24 лютого 2022 року. При тому у тварин немає можливості допомогти самим собі, а отже, на людях тепер — ще більша відповідальність за них.

Постійні обстріли, вибухи, руйнування ферм, проблеми з логістикою кормів та ліків, вимушені зміни в догляді за худобою на молочних фермах не проходять безслідно.

Тварини в окупації та в зонах бойових дій

Однак усі вони після повномасштабного російського вторгнення 24 лютого зіштовхнулися з типовими проблемами.

Основне — це те, що молочні господарства вимушено зменшили годівлю тварин на фермах. Чому? Бо вони не могли збувати, довозити вироблене молоко на переробні підприємства через бойові дії, блокпости та інші обмеження з боку російських військових. Також були проблеми з логістикою концентрованих кормів, придбаних господарствами.

Унаслідок цього значно зменшилась продуктивність молочних корів. У деяких господарствах падіння надоїв становило до 50%!

При цьому багато корів уже на 5-6-му місяці тільності через такі зміни раціонів пішли, так би мовити, в передчасний самозапуск. Більш стійкими до таких обставин, між іншим, виявилися корови голштинської породи. Відповідно товарність і кількість молока істотно зменшилася. Така ситуація триватиме до того часу, поки тварини не отеляться.

Якщо дивитися глобально, то у більшості випадків така ситуація з годівлею худоби, на щастя, не мала аж надто катастрофічних наслідків для здоров’я тварин.

У деяких регіонах фермери через бойові дії тривалий час не мали доступу до тваринницьких приміщень, а отже, жодної фізичної можливості доїти корів. Подекуди є господарства, де корів не доїли протягом цілого місця…

Інші фермери ж вимушено зменшили доїння з трьох до одного-двох разів на день. Фактично цей напрям перейшов у режим «коли вийде», тобто багато господарств в умовах війни виконують доїння тільки тоді, коли це видасться можливим. 

У таких господарствах значно зросла захворюваність на мастити. І навіть після відновлення нормального доїння та курсів лікування частину корів доведеться вимушено вибракувати. Бо їх утримання буде, на жаль, економічно недоцільним.

Ситуація з інфекційними хворобами у ВРХ наразі є контрольованою як на деокупованих, так і на тих українських територіях, що є в тимчасовій окупації росією.

Такого ефекту вдалося досягнути завдяки правильній профілактиці — усі необхідні щеплення проти основних інфекційних хвороб фермери зробили вчасно. І підстав хвилюватися з цього приводу у них може не бути аж протягом, скажімо, наступного року. Дії вакцин має вистачити на цей час.

Тобто належний ветеринарний супровід стада і профілактика хвороб допомагають підтримувати належний рівень здоров’я тварин на фермах.

Війна як стрес для тварин

Для багатьох тварин бойові дії, у тому числі сильні звуки та вибухи, є великим стресом. При цьому, наприклад, велика рогата худоба є більш стійкою щодо цього, на відміну від дрібної рогатої худоби. 

Але у випадку господарств під час війни в Україні на тварин діють одночасно кілька стресів: від того, що відбуваються бойові дії, від того, що змінився раціон, від того, що частота доїння стала іншою, тощо.

Іноді такі стреси можуть призвести до інсультів та інфарктів у тварин, особливо якщо мова йде не лише про ВРХ, а й про ДРХ. Іноді це можуть фіксувати як загибель невстановленої етіології, але треба розуміти, що такі випадки бувають.

Війна триває, ризики є

Після деокупації в північних регіонах багато господарств втратили частину поголів’я. Однак за рахунок того, що в них був хороший рівень відтворення, достатня кількість тільних корів та телиць, то вони мають досить високі шанси відновити поголів’я. Також у них є шанси хоча б закуповувати та заготовляти корми. Щоправда, при цьому досі зберігаються великі ризики мінованих полів, а їх «звільнення» від вибухонебезпечних предметів потребує більше часу та зусиль.

Деякі агрофірми вдаються до оптимізації виробництва: в умовах вимушеного скорочення поголів’я вони зможуть заготовити достатньо кормів навіть на найближчий рік-півтора.

Зрештою, більшість господарств за стабільних умов мають всі шанси протягом наступних пів року вийти на ті показники продуктивності, що були до 24 лютого 2022 року.

Досить критичною залишається ситуація в молочних господарствах на Слобожанському напрямку. Молочні господарства, наприклад, на Харківщині, Донеччині, Луганщині змушені працювати в надто складних умовах. На частині територій ідуть активні бойові дії, частина регіону — окупована. 

До всього, тут відмічається катастрофічно низький рівень опадів та ускладнюється процес заготівлі кормів для тварин. Багато підприємств просто не змогли посіяти культури для кормової бази… А тим, кому вдалося це зробити, зіштовхнулися з купою проблем у догляді сільгоспкультур та їх збиранні для заготівлі кормів.

Отже, розраховувати бодай на якусь стабільність та достатню кормову базу місцеві фермери поки не можуть. Тому багато хто буде знову вимушено зменшувати поголів’я тварин, аби запасів корму вистачило для належної годівлі. 

Фермерам Херсонщини у більшості випадків навіть попри окупацію вдалося провести посівну частково. І навіть подекуди окупанти дозволяють їм застосовувати полив на полях. Тож у них є надія на те, що вдасться заготовити корми для найближчого сезону.

Заготівлю кормів для тварин на деокупованих територіях, зокрема, у північних областях, також супроводжують великі ризики. Так, уже є кілька випадків, коли трактори під час польових робіт підірвалися на мінах чи снарядах…

У багатьох регіонах є проблеми з пальним — подекуди його просто немає. Отже, господарства не зможуть повною мірою виконати низку агротехнологічних операцій для того, аби заготовити достатньо кормів.

Наприклад, замість того, щоб заготовити сінаж, багато фермерів планують скосити трави хоча б на сіно. Але це зовсім інша поживна цінність таких кормів у перерахунку.

Забезпеченість ферм ветпрепаратами

На підконтрольних українських територіях якихось критичних проблем із постачанням медикаментів та забезпеченням ними господарств не було помічено. 

Однак ситуація з ветпрепаратами є схожою в більшості регіонів, які опинилися в зоні бойових дій чи окупації. Тривалий час господарства послуговувалися лише тим, що було в них на місцях. 

Ще протягом кількох тижнів від початку повномасштабного вторгнення росії на тимчасово не підконтрольні Україні території вдавалося із величезними ризиками, під обстрілами і десятками російських блокпостів передавати такі препарати фермерам.

Так, багато з тієї гуманітарної допомоги втрачалося, не доїжджало чи псувалося. Але це був шанс зберегти здоров’я та життя тварин. Господарства забезпечували себе принаймні найбільш необхідними медикаментами.

Але вже на початку літа довезти будь-як ветеринарні препарати і корми на тимчасово окуповані території та регіони бойових дій стало просто неможливо. Молочні підприємства в південних та східних регіонах залишаються без базових засобів ветмедицини.

Водночас господарства, які мають хороший та відмінний рівень відтворення поголів’я, частково вибраковують тварин із реальними загрозами для здоров’я та життя. Є отели корів, тож таким господарствам вдається більш-менш утримувати стабільну продуктивність.

Треба відмітити, що зараз є велика підтримка українських фермерів від закордонних колег у забезпеченні ветеринарними препаратами та витратними матеріалами (шприци, крапельниці тощо).

Із перших днів війни Асоціація виробників молока, Всеукраїнська аграрна рада та Асоціація «Свинарі України» збирають і доставляють до тваринницьких господарств гуманітарну ветеринарну допомогу за погодженням Мінагро та за підтримки Держпродспоживслужби. 

Водночас слід зазначити, що на цей момент на ринку ветеринарних препаратів в Україні зберігаються майже всі гравці, які працювали до повномасштабного російського вторгнення. У нашій країні наразі є відносно непоганий асортимент ветпрепаратів на найближчий час і господарства у переважній більшості можуть їх замовляти.

Так, на жаль, досі нерідко вони є малодоступними для агрофірм у зонах бойових дій та в окупації. Крім того, у підприємств на деокупованих територіях донині є проблеми з обіговими коштами та документацією, а отже, придбати ветеринарні препарати та інші супутні засоби за передплатою їм поки що теж дуже складно. 

Тож зазвичай саме в цих ситуаціях включаються партнери і передають таким тваринницьким підприємствам ветеринарні медикаменти першої необхідності як гуманітарну допомогу.

Здоров’я тварин і відтворення поголів’я: на що звернути увагу

Війна росії в Україні та супутня цьому ситуація змушують аграріїв адаптуватися до роботи в нових умовах. Якщо мова йде про здоров’я тварин та відтворення стада на фермі, то тут слід врахувати низку моментів.

• Не слід економити на відтворенні стада

У більшості ситуацій аграріям варто пам’ятати, що «без репродукції немає продукції на фермах».

Корова після отелення зможе відновитися і невдовзі вийти на хороший рівень продуктивності виробництва молока. Але якщо тварина не була тільна, то в найближчому майбутньому її продуктивність значно зменшиться і її доведеться вибракувати.

• Фокус на людську працю на фермі

На перший план виходить висока підготовка та ефективність працівників на фермі.

Раніше на фермах найбільш популярним і зручним був штучний метод запліднення корів. Для стимуляції синхронізації використовували багато гормональних препаратів.

Однак у нинішніх умовах багато фермерів зменшують обсяги використання таких препаратів, а отже, працівникам на фермах треба збільшити частоту та якість спостереження за тваринами, щоб виявити оптимальний час для осіменіння.

Так, наприклад, одне з господарств, що розташоване на окупованій території, десь у 4 рази зменшило використання гормональних препаратів для контролю охоти корів. Але при цьому тут почали активно моніторити ці процеси та збільшили ефективність виявлення тварин в охоті — і показники відтворення в них тримаються на досить високому рівні.

• Акцент на природне осіменіння тварин

У зв’язку з бойовими діями та окупацією зникла можливість постачати спермопродукцію на багато молочних підприємств. Кілька тижнів тому ще виходило доставляти принаймні до лінії розмежування, а далі господарства своїми силами пробували завозити цю продукцію. Однак віднедавна будь-яке сполучення з окупованими регіонами було втрачене і ризик для життя людей під час таких «спеціальних логістичних операцій» став занадто високим…

Отож, такі підприємства тепер змушені повернутися до давнього і перевіреного способу відтворення стада — природного осіменіння корів. Ферми, на яких є бугаї, мають бути готовими за потреби їх використовувати.

• Селективна сухостійна терапія на часі

Раніше практично всі господарства використовували консервацію молочної залози: під час запуску одномоментно вводили спеціальні препарати в молочну залозу і відправляли корів на сухостійний період. Зараз із цим можуть виникнути проблеми.

Але ніхто не скасовував селективну сухостійну терапію. Тих корів, які мають здорову молочну залозу і в яких немає ознак субклінічного маститу (менше ніж 200 тис. соматичних клітин у молоці), можна запускати традиційним методом без використання будь-яких препаратів.

Досвід кількох господарств Чернігівської області після деокупації показує, що якихось проблем після вимушеного традиційного запуску в корів, на щастя, немає. Тварини нормально отелилися, відновилися і продукують прийнятну для них кількість молока. А «зекономлені» препарати фермери бережуть для тих тварин, які раніше мали деякі проблеми зі здоров’ям і їм потрібна медикаментозна консервація молочної залози.

Отже, у цій війні страждають усі: і люди, і тварини. Молочні господарства змушені працювати в надзвичайно складних умовах, щоб зберегти здоров'я та життя поголів’я. Але українські молочники, як і наші військові, не здаються і роблять для цього все можливе.

Цю публікацію було створено за підтримки Швейцарії в рамках швейцарсько-української програми «Розвиток торгівлі з вищою доданою вартістю в органічному та молочному секторах України», що впроваджується Дослідним інститутом органічного сільського господарства (FiBL, Швейцарія) у партнерстві із SAFOSO AG (Швейцарія). 

Відповідальність за зміст цієї публікації несе виключно автор(и). 

Точка зору автора(ів) не обов'язково відображає точку зору SECO, FiBL, SAFOSO AG, www.qftp.org.

Фінансова підтримка:	Виконавець програми:	Партнер програми

с) Катя Капустіна, Zemliak.com, 2022.