На Херсонщині подружжя вирощує 45 сортів інжиру

На 50 сотках землі у Скадовському районі росте 1000 саджанців унікального кущоподібного дерева.

Подружжя на Херсонщині спочатку вирощували інжир у хаті, потім висадили його у відкритий ґрунт і навіть зібрали перші плоди. Тепер мають свою технологію. Вирощують 45 сортів інжиру.

Про це Techhorticulture. 

«Головним критерієм вибору рослин для нас став той факт, щоб ми могли працювати на землі менше часу. Адже вік бере своє. Якось моя дружина їздила в Ізраїль і привезла звідти саджанці цитрусових та інших культур. Серед них був інжир. Тоді я нічого не знав про цю культуру»,  — каже власник плантації. 

Інжир — проста у вирощуванні рослина. Її успішно культивує багато українських садівників. Проте, щоб досягти успіху в цій справі, необхідно знати особливості агротехніки вирощування цієї культури. 

«Головне у вирощуванні інжиру — тепло. Аби ягоди достигли, необхідно набрати суму середньодобових температур вище від 3000°С»,  — каже Віктор Ковалюк.

Розрізняють три типи інжиру: адріатичний (самозапильний), смирненський і Сан-Педро. На жаль, у наших широтах такі оси, які б запилювали всі різновиди інжиру, не живуть через холодний клімат. Тож варто обирати для вирощування сорти інжиру саме адріатичного типу. 

«Це самоплідні сорти, які дають хороший урожай без запилення. Наприклад, до таких сортів належать Брунсвік, Кадота, Далматський. Із кожним роком кора інжиру стає міцнішою, і рослина витримує більші морози»,  — ділиться господар. 

Залежно від сорту, плоди інжиру можуть важити від 20 до 300 г. Середня вага однієї ягоди — 50 - 100 г. Кожен сорт має різну лежкість. Найкраще зберігається сорт Брунсвік — до 5 днів. 

Плоди інжиру дозрівають нерівномірно. Стиглість визначають за м’якістю плодів та їхнім забарвленням. У стиглої фіги в місці відриву від гілки не виділяється молочний сік. Перетримувати плоди на гілці не варто, бо вони швидко псуються.

Щоб бути в курсі свіжих новин, підпишіться на сторінки сайту Земляк у Facebook, Telegram та в Instagram.