Капуста цвітна

Капуста цвітна (Brassica oleraceae L. convar. botrytis (L.) Alef. var. botrytis.) належить до родини Капустяні (Brassicacca Burnett роду Brassica).

Капуста цвітна походить з Кіпру. Рослина помірного клімату, відрізняється високою потребою до родючості та вологи ґрунту. Капуста цвітна як овоч відома з давніх часів. В Європі вона з’явилася в 19 ст. В Росії її почали вирощувати 200 років назад. 

Тільки в 20 ст. капуста цвітна увійшла до числа овочевих рослин, що широко вирощуються в західноєвропейських країнах. Стала популярною вона також в США.

Капуста цвітна займає друге місце за площею після капусти білоголової. У даний час в Україні площа під капусту цвітну становить близько 0,8-1,0% посівів капусти. Оскільки ця рослина носить сезонний характер, потреба в ній обмежена. 

У Німеччині на долю капусти цвітної припадає 10% площі, яку займають овочеві рослини. 

Капуста цвітна є дуже цінним овочем, за поживністю та смаковою якістю вона займає одне з перших місць серед овочів. В їжу йдуть м’ясисті, сильно потовщені та укорочені квітконоси, утворюючи головки напівшарової форми, та й настав той час, коли треба розширити площі посіву цієї рослини в Україні.

Біологічні характеристики

Капуста цвітна належить до групи холодостійких овочевих рослин. Вона менш морозостійка, ніж інші види і пошкоджується при температурі –2…3°С. Насіння її починає проростати при температурі ґрунту 5…6°С. При 11˚С сходи з’являються на 12, а при 20°С на 3–4-ту добу після сівби. Оптимальна температура для росту і розвитку цвітної капусти становить 15…18°С.

При температурі вище 25°С головки утворюються швидко, але вони бувають малі і нещільні. Капуста цвітна не переносить таких високих температур. У жарку погоду при недостатній кількості вологи на рослинах утворюються невеликі листки та дрібні головки.

Витримати високі температури капуста цвітна може тільки при високій вологості ґрунту й повітря і пред’являє до них надзвичайно високі вимоги. Добре загартована розсада капусти цвітної витримує короткочасне зниження температури до мінус 5…7°С, а незагартована пошкоджується при мінус 1°С. Ранні сорти її в період 204 формування суцвіття пошкоджуються приморозками 2…3°С, тоді як пізні, як стверджує О.Ю. Барабаш, витримують зниження температури до мінус 5°С.

Висока температура, низька вологість ґрунту та повітря у фазі наростання розетки листя призводить до передчасного формування дрібних нетоварних головок. У фазі проростання насіння оптимальна температура 18…20°С, через тиждень після появи сходів 6…8 оС, до появи першого справжнього листка 8…10°С, а у фазі росту розсади 15…18°С вдень і 8…10°С вночі. Найкраща температура для формування головки 14…18°С.

Капуста цвітна — світловимоглива рослина і належить до рослин довгого дня. Головки капусти цвітної найкраще утворюються й вибілюються в хмарні дні. Скорочення тривалості світлового дня, особливо при вирощуванні розсади, веде до подовження вегетаційного періоду та зниження урожайності. 

Листя від цілісних сидячих до ліровидно-перисто-роздільних, з черешками, що досягають 5-40 см довжини. Забарвлення від світло- до синьо-зелених і рідше сизих з сильною антоціановою пігментацією. Верхні листки дрібні, короткоовальні і широколінійні, з рівним краєм або ланцетоподібні і витягнуто-трикутні, зубчасті.

Стебло товсте циліндричне, висотою 50–70 см, з прямо або косо направленим листям з черешками довжиною 30–40 см.

Коренева система при безрозсадній культурі стрижнева, а при розсадній, у зв’язку з обривом при пересаджуванні центрального корінця, — мичкувата.

Суцвіття напівкулясте, їстівне, складається із численних товстих гіллястих квітконосів різного порядку, що є відгалуженням верхівкової частини качана і відростаючих із бруньок. 

Плід — багатосім’яний стручок. Стручки короткі і середньої довжини (6,0-8,5 см), переважно циліндричні, рідше приплюснуто-циліндричні, горбкуваті з коротким носиком.

Насіння у капусти цвітної дрібне, кулясте, коричневе. Маса 1 тис. насінин становить від 2,5 до 3,1 г. Схожість насіння зберігається протягом 3–4-х років. 

Практичне використання

Капуста цвітна — одна з найсмачніших, корисних та цінних за вмістом харчових речовин рослина. Вона в 1,5—2,0 раза багатша білком в порівнянні з капустою білокачанною, у 2-3 рази — аскорбіновою кислотою.

Також капуста цвітна переважає капусту білоголову за вмістом мінеральних солей лужного характеру. Вміст сухої речовини становить від 8,0 до 11,7%. У капусти цвітної ніжна консистенція та добре засвоєння організмом людини. Цінна особливість цієї рослини полягає у тому, що свіжу продукцію можна отримувати 6-8 місяців на рік.

Поживна цінність пов’язана з високим вмістом вітамінів С (41,6-180 мг/100 г), групи В1 В2 В3, РР, А (0,5-1,6 мг/100 г), К (4 мг/100 г). Також капуста цвітна має високий вміст вітаміну Р (22– 111 мг). В її головках міститься кальцій (25—89 мг), залізо (0,6-1,3 мг). Фосфор у капусті, як і кальцій, міститься переважно у формі водорозчинних солей. Цукри представлені глюкозою (1,0-2,7% на сиру речовину), фруктозою (0,5-1,7%) та сахарозою (1,1-1,3%). У невеликих кількостях є також ксилоза, мальтоза та рафиноза. Сирого білка міститься від 1,6 до 2,5%,в якому чистого білка 83%. Енергетична цінність 100 г продукції 29 ккал або 121 кДж. Дуже багаті азотистими речовинами верхні частини пагонів, які утворюють бугорчату поверхню головки. Немало в ній кобальту, міді, цинку. Завдяки своїй клітинній структурі капуста цвітна відрізняється від інших капуст гарним засвоєнням організмом.

В їжу використовують головку. Готують з цього овочу дуже багато різновидних страв: салат, суп, суп-крем, молочний суп, суп-пюре, капуста цвітна в молочному соусі та ін. Щоб капуста цвітна зберегла красивий білий колір, в воду в якій вона буде варитись, додають небагато молока. Крім цього, її можна варити у воді з лимонним соком — вона зберігає білий колір капусти.

Агрономічні особливості

Висадка: квітень

Збір врожаю: серпень

Тривалість вегетації: 60-135 днів 

Хороші попередники: картоплі ранньої, цибулі ріпчастої, огірка, томату та однорічних трав

Невдалі попередники: редис, редька,капустяні рослини

Місце для посадки

Капуста цвітна дуже вимоглива до родючості та вологості ґрунту, а також до умов вирощування. Найбільш придатні для її вирощування супіщані та легкосуглинкові ґрунти з високим вмістом поживних речовин, нейтральною або слабокислою реакцією (рН 6-7). 

Обробіток грунту 

Ділянку призначену під капусту цвітну, восени орють на глибину 25—30 см із внесенням органічних та мінеральних добрив. Навесні ділянку рихлять, а перед садінням розсади проводять передсадивну культивацію та вносять азотні добрива.

Сівба 

Для сівби капусти цвітної використовують відкаліброване велике насіння діаметром не менше 1,5 мм. З метою знезараження насіння перед сівбою обробляють препаратом ридоміл, 25% (4 г на 1 кг насіння) або витримують 20 хв у воді при температурі 50°С, потім охолоджують у холодній воді та просушують до сипучості. З метою продовження періоду потрапляння капусти цвітної до споживачів сівбу проводять у різні строки, поєднують вирощування у відкритому та захищеному ґрунті, а також дорощування в осінньо-зимній період і зберігання в холодильниках. При висіві в парники, ящики посівні або теплиці на 1 м2 висівають 15 г насіння при пересаджуванні сіянців або 10 г без нього.

Пересаджують сіянці при появі першого справжнього листка. Для отримання ранньої продукції розсаду вирощують в горщиках діаметром 6–8 см.

Розсаду висаджують широкорядним способом зі схемою розміщення рослин для ранньостиглих сортів 70х20–25 см або 60х30 см, середньостиглих — 70х30–35см та пізньостиглих — 70х35– 40 см. Її можна висаджувати і стрічковим способом за схемою розміщення рослин (50+90) х 20 — 40 см в залежності від групи стиглості сортів. Готова до висадки горщикова розсада повинна мати 5–6 листків, безгорщикова — 4–5 листків. Переросла розсада відстає в рості та дає дрібні головки, які швидко розсипаються. Вирощують розсаду і в захищеному ґрунті. Для отримання ранньої продукції широко використовують теплиці зимові та весняні, а також тимчасові плівкові покриття. В зимових теплицях розсаду вирощують в грудні, використовуючи електропідсвічування. Висаджують її в ґрунтових теплицях у шаховому порядку за схемою розміщення (35-40+50) х 20–30 см.

Особливості догляду 

При вирощуванні капусти цвітної застосовують 3–5 вегетаційних поливів поливною нормою 250–300 м3/га кожен. У проміжку між ними в спекотні дні проводять освіжаючі поливи нормою 75 куб.м/га, або 75 л/10 кв.м . Для нормального росту і розвитку капусти цвітної протягом всього вегетаційного періоду важливе значення має забезпеченість рослин вологою. Рослини добре ростуть і розвиваються, коли відносна вологість повітря становить від 80 до 90%, а ґрунтова волога в межах 75-80% НВ. Нестача вологи в ґрунті уповільнює ріст рослин і приводить до передчасного утворення суцвіть (головок). Надмірна ж вологість зумовлює пошкодження рослин судинним бактеріозом. Оптимальна волога ґрунту повинна бути не менше 80% НВ.

Проводять рихлення ґрунту у міжряддях та рядках, окучують їх для утворення додаткових коренів, поливають, підживлюють добривами та проводять захист від хвороб і шкідників. Перше рихлення проводять через 3–5 діб після садіння розсади, перше окучення – через 15–20 діб після садіння. Рихлення та окучення роблять після кожного поливу чи дощу з обов’язковим оправленням рослин, щоб виключити засипання ґрунтом точки росту. Подальші обробки – за необхідністю.

Окучення рослин сприяє відростанню додаткових коренів. Після садіння розсади капусти цвітної треба створити сприятливі умови для інтенсивного росту листя. Головки капусти формуються, в основному, після того, як рослина утворить розетку з 15–20-ти добре розвинених листків. Для кращого наростання листя, а згодом і головки, необхідна помірна температура (16...18 оС) та розсіяне освітлення. При температурі повітря вище 25 оС та порушенні поливного режиму утворюється дрібне листя, головки становляться нещільні з ворсистою поверхнею, іноді з проростаючими листками.

Особливо погано росте капуста при поєднанні високої температури та відносно низької вологості повітря. Шкідливо на неї діють суховії. Формуванню головок гарної якості сприяє застосування куліс, а також поливи у спекотні дні. Рослина вимоглива до вологи. Особливо сильно підвищується потреба у воді до моменту утворення головок. У той же час надлишок вологи для капусти шкідливий.

При вирощуванні її проводять 3–5 вегетаційних поливів нормою 250–300 м3 /га кожен. В проміжку між ними в спекотні дні дають освіжаючі поливи нормою 75 куб.м /га або 75 л/10 кв.м. В період вегетації систематично проводять боротьбу із шкідниками та хворобами. 

Добрива 

Під капусту цвітну вносять 40—50 т/га перегною і повне мінеральне добриво (N180Р180К180). Залежно від стану рослин розсаду один-два рази підживлюють. Перше підживлення проводять при появі перших двох справжніх листків, найчастіше – розчином аміачної селітри (40—50 г на 10 л води на 1,0-1,5м2 ). Удруге підживлюють у фазі 3—4-х листків повним мінеральним добривом: в 10 л води розчиняють 20 г аміачної селітри, 40 г суперфосфату і 30—40 г калійної солі. В розчин додають мікроелементи бор, марганець, молібден і вносять у вигляді некореневого підживлення. На 10 л розчину беруть 5 г бури, по 2—3 г перманганату калію і молібдата амонію. У фазі 2—3 листків рослини підживлюють 0,2%-м розчином борної кислоти і 0,05% розчином перманганату калію.

На зрошуваних землях України рекомендується внесення перегною нормою 40—60 кг/10 м2 та повного мінерального удобрення — аміачної селітри 90—120 г на 10 кв.м, суперфосфату 300-400 г, калійної солі 200-300 г на 10 кв.м. Дві третіх добрив вносять під лопату при перекопуванні ґрунту, одну третину — в лунки перед висадкою розсади разом із землею.

При осінньому внесенні мінеральні добрива змішують з органічними. На ґрунтах з підвищеною кислотністю використовують вапнування що є необхідною умовою для отримання високих врожаїв гарної якості

Шкідники

• Велика картопляна попелиця
• Капустяна попелиця
• Персикова зелена (оранжерейна) попелиця
• Блішка хвиляста
• Білан капустяний
• Білан ріпний
• Білянка ріпакова
• Капустяна міль
• Бурякова нематода
• Клоп капустяний
• Муха капустяна весняна
• Муха капустяна літня
• Ріпаковий листоїд
• Цикадка коренева
• Ріпаковий квіткоїд
• Ріпаковий пильщик (трач)
• Мінер пасльоновий
• Теплична білокрилка
• Шкідлива довгоніжка

Хвороби

• Альтернаріоз (Суха плямистість)
• Сіра гниль
• Мокра гниль
• Борошниста роса
• Кладоспоріоз (Бура плямистість)
• Кільцевий некроз
• Кіла
• Іржа біла
• Глеоспоріоз
• Вертицильоз
• Біла гниль
• Бактеріальне в'янення
• Бактеріальна плямистість
• Аскохітоз
• Антракноз
• Переноспороз (Несправжня борошниста роса)

Сорти/гібриди

• Кортес
• Гудмен
• Фарго F1
• Авізо
• Лекану F1
• Наутілус F1
• Амеріго F1
• Барселона F1
• Поранек
• Скайвокер F1
• Кашмір
• Уайт Ексель
• Сновхед
• Опал
• Пролісок F1
• Уніботра
• Дельта
• Немо F1
• Локріс
• Каспер F1
• Шамбор F1
• Сантамарія F1
• Новарія
• Альтаміра F1
• Клаптон
• Мехіко F1
• Фронтіна
• Фрідом F1
• Стабіліс F1
• Декстер F1
• Боріс F1
• Серсі F1
• Вероніка F1
• Овієдо F1
• Балбоа F1
• Форталеза
• Абені
• Аероспейс F1
• Корлану
• Майбах
• Сеул
• Ванза
• Місора
• Рауль
• Гермон
• Літораль
• Кліпер
• Джитано
• Бригантина
• Гохан
• Кабрал
• Бета
• Пунтоверде
• Телержі
• Синержі
• Кренік
• Вердоне
• Белькур
• Вітурі
• Ормонд
• Сансет
• Треві
• Вассало
• Гівонт
• Свац
• Октавіан
• Алмагро
• Берінг
• Солістар
• Крістоф
• Ардент
• Феррара
• Овіндолі
• Ількар
• Аквата
• Граффіті
• Кларіна
• Дасулда
• Клафорса
• Моментум
• Трайдент
• Арієнзо
• Флейм стар
• Грін сторм
• Джава
• Марді
• Гільверде