Фахівці відреставрують 200-річну хату із села на Черкащині

Хата

У скансені Національного музею народної архітектури та побуту України «Пирогів» реставрують 200-річну хату з села Хрещатик Черкаської області.

Про це повідомили працівники музею.

«Перекриваємо хату з села Хрещатик Черкаської області. Ця робота потребує багато вмінь і навичок, тому виконується лише спеціальними майстрами», — кажуть музейники.

Ця хата була збудована в кінці 18 століття. Це тридільне житло (хата, сіни, комора) рублене з масивних соснових плах та брусів, з довгими випусками вінців.

Зруб хати шпарований і побілений, у сінях і коморі – немащений. Дах на кроквах, з «дармовисом». Покрівля із солом’яних парків, з високим накладним гребенем. Обладнання та начиння традиційні для Черкаського та Канівського районів.

В інтер’єрі представлені вишиті «біллю» рушники технікою вирізування, мальовані миски канівських гончарів, мальована скриня, домоткані рядна, скатерки. На покуті знаходяться ікони.

Велику площу займає піч, біля якої – кочерги, рогачі, лопата для випікання хліба. На припічку стоїть глиняний посуд для просушування. У запічках чи невеличких западинках, які завжди були сухі й теплі, тримали сільничку, кисет із тютюном, люльку, кресало, ставили ковганки з товкачем, каганчик. У підпіччі сушили дрова, взуття, взимку заносили новонароджене ягня, козеня, теля. Піч оздоблювали підводками, інколи на комині виліплювали квітку чи хрест. Піч тримали завжди чистою, часто підбілювали та підмащували її. Довкола печі та мисника завжди було багато вжиткового посуду.

Господар цієї садиби займався землеробством та допоміжним промислом – рибальством. У хаті, сінях і коморі представлено характерні предмети для вилову риби, які кожен селянин Канівського та Черкаського районів, де були ріки та водойми, виготовляв власноручно. Снасті та способи рибальства були найрізноманітнішими. Для вилову використовували сіті, неводи, волокуші, підсадку, хватку, гатку, верші, ості, волок, ятері, сітки, ковбоші, сажі та ін.

У хаті на лаві є отвори для гребеня чи кужілки, показано в’язання сітей і необхідні для цього приладдя й матеріал: глиці, дощечки, ножиці, клубок ниток, заготовку сітки. Нитки для сіток пряли вручну (саме тому в коморі стоять витушки, мотовило). Окрім цього, вручну в’язали й ремонтували сітки. Також у коморі представлені великі й малі солом’яники, дерев’яні мірки, довбанки для сипучих продуктів. 

Біля хати знаходиться надвірна комора із села Моринці Звенигородського району Черкаської області, збудована в кінці ХІХ століття. Стіні рублені, зі зрубним піддашком. Комора обладнана засіками з дощок для зерна, борошна.