Щоб бути в курсі свіжих новин, підпишіться на сторінки сайту Земляк у Facebook, Telegram та в Instagram.
Юристка розповіла, на що слід звернути увагу при отриманні спадщини
Одним із основних моментів, на які слід звернути увагу при отриманні спадщини, є те, що для спадкоємця день відкриття спадщини — це день смерті спадкодавця. Місце відкриття спадщини — місце реєстрації померлого. Звертатися потрібно в нотаріальну контору за місцем відкриття спадщини.
Про це в ефірі Українського радіо нагадала адвокатка Валентина Беніцька.
«Скласти заяву, яка буде надіслана поштою до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини, спадкоємець має право в будь-якому регіоні на території нашої держави або за межами України. Це може бути консульство чи посольство — там, де тривалий термін перебуває особа», — нагадала юристка.
Важливо: з дати відкриття спадщини потрібно відраховувати саме 6 місяців, тому що спадщина приймається в межах 6 місяців, а не після спливу цього терміну. Форма подання заяви — обов'язково письмова.
«На момент подання заяви, особа не повинна мати жодного документу, який підтверджує що належало померлому спадкодавцю. Має бути документ про факт смерті і документ, який підтверджує перебування особи в родинних відносинах зі спадкодавцем. Тобто, особа констатує факт: я приймаю спадщину. На заяві нотаріус засвідчує підпис особи, яка звернулася», — уточнила Валентина Беніцька.
Особа, яка за правилами і нормами Цивільного Кодексу України зобов'язана звернутися із заявою про прийняття спадщини, повинна скласти відповідну заяву. Факт прийняття спадщини — виключно декларування бажання прийняти спадщини.
Зрештою, протягом цих 6 місяців особа може відмовитися від прийняття спадщини, може передумати і знову заявити, що приймає спадщину. В подальшому ж, особа звертається із заявою оформлення спадщини, тобто нотаріус здійснює видачу свідоцтва про прийняття спадкового майна. Це може бути видача свідоцтва за законом або за заповітом.
«У контексті того, хто має право звертатися за прийняттям спадщини, я б розмежовувала обставину безумовну і ту, яка потребує доведення», — сказала адвокатка.
Якщо особа-спадкоємець зареєстрована у місці реєстрації спадкодавця, то їй не потрібно звертатися із заявою про прийняття спадщини, а вже вважається такою, яка її прийняла. Тобто, це — норма, яка визначається законом. Малолітні, неповнолітні, недієздатні особи теж вважаються такими, які прийняли спадщину. Їм теж не потрібно звертатися до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини.
А от якщо є спільне проживання, то особі доведеться доводити певними доказами, документами те, що особа проживала спільно з померлим. Нотаріус приймає безумовний факт і безумовні документи, які не потребують доведення. А потрібно буде доводити факт проживання в судовому порядку, визнавати себе особою, яка проживала із померлим спадкодавцем спільно.