Кінь під ялинку: як герой нашого матеріалу отримав у подарунок коня від фермера

Михайло Музиченко зі своїм подарунком від фермера Олега Балагури

Незадовго до Нового 2022 року команда головного сайту про село та громади Zemliak.com побувала в гостях і опублікувала історію Михайла Музиченка — одинокого 71-річного чоловіка із села В'язівка на Житомирщині. У нього напередодні невідомі вкрали коня Сірка, який був для селянина надійним помічником, опорою, мотивацією та, звичайно, любов'ю.

Разом із публікацією цієї історії на сайті та в соцмережах ми оголосили збір коштів для дядька Михайла на його банківські рахунки. Щиро надіялись, що за підтримки небайдужих людей літній чоловік зможе купити нового коня та необхідний реманент.

Читайте Вкрали коня — наче руки обрубали | історія Михайла Музиченка із В’язівки

Уся наша команда агромедіахолдингу Latifundist Media прийшла на допомогу у цій справі — сотні читачів побачили прохання підтримати просто чоловіка із села Михайла Музиченка. 

Ми не сподівались, що вийде швидко зібрати потрібну суму... Проте дива збуваються!

Буквально за пару годин після публікації разом із десятками грошових переказів від різних людей ми отримали несподіваний дзвінок від Олега Вікторовича Балагури — відомого фермера із села Денихівка на Київщині, директора ДП ДГ «Шевченківське», засновника підприємств «Агро-Дібрівка» та «Червона калина».

Олег Балагура запросив нашу команду в гості і запропонував... просто подарувати коня зі своєї конюшні герою нашої публікації!

Поділилися цією радістю в телефонній розмові з героєм нашої публікації Михайлом Васильовичем, але чоловік не відразу повірив у почуте. 

Однак за кілька днів наша дружна команда відправилася в незвичайну поїздку «творити дива». Спочатку ми приїхали у В'язівку, аби забрати дядька Михайла та відвезти його в Денихівку. Адже Олег Балагура сказав, що не просто дарує коня чоловікові — Михайло Васильович зможе вибрати свій подарунок сам!

Отже, за 300 км та кілька годин їзди ми були вже в Денихівці — там, де давно працює відомий фермер Олег Балагура.

А вже зранку наступного дня відправилися за новим помічником і другом для Михайла Васильовича в сусіднє село Ненадиха — саме там розташовані конюшні заснованої Олегом Балагурою агрофірми.  

Кілька років тому Олег Вікторович відбудував ці конюшні і тепер тримає там близько 100 коней української верхової породи. Тут уже навіть пробували виготовляти кумис із кобилячого молока.

Михайло Васильович чудово підготувався до зустрічі з майбутнім улюбленцем, прихвативши ласощі для коней — яблука та хліб.

Конюх Валентин повів Михайла Васильовича і команду на екскурсію до конюшні.

У приміщенні нас зустрічали десятки коней різної масті, віку і характеру.

І дехто взагалі захотів спробувати каптур нашої ТОП-менеджерки Тетяни Приходько на смак :)

Михайло Васильович разом зі всією «делегацією» обійшов усю стайню. І зупинився біля одного стійла, у якому мешкав... не кінь, а кобила. 

Урешті-решт чоловік вибрав кобилу з кличкою Околиця. Як виявилося, до того ж, обраниця була жеребна та перебувала на останньому місяці вагітності.

Коли спеціалізоване авто з кобилою відправилоося в довгу дорогу, схвильований і вкрай розчулений Михайло Васильович більше не міг стримувати сльози щастя...

«Я досі не можу повірити, що це не сон і оце все відбувається насправді... А раптом зараз прокинуся і це все мені наснилося. Мені за за мій довгий вік ніколи не зустрічалися такі люди як Олег Вікторович Балагура. Отак взяти і подарувати коня... Я щасливий! Тепер у мене знову є сенс життя!», — казав Михайло Васильович.

Власне, логістикою тварини на замовлення Latifundist Media опікувався досвідчений тренер та засновник кінно-спортивного клубу «Тандем» Павло Шерстюк.

Ми знову щиро подякували Олегу Вікторовичу Балагурі за те, що він допоміг створити справжнє диво для простого селянина!

«Ваша основна задача тепер — любити і берегти цю кобилу!» — дав чітку настанову новому власнику Олег Вікторович.

Щасливі і радісні тепер помчали з подарунком назад у село, у якому виріс і живе Михайло Васильович. За кілька годин кобила ступила на в'язівську землю та пішла до свого нового сараю. 

Після виснажливої дороги тварина вирішила відразу перекусити свіжим сіном. А дядько Михайло спохватився і пообіцяв, що за пару днів власноруч проведе світло в сарай, бо треба буде пильнувати народження лошати.

А ще чоловік пообіцяв, що обов'язково повідомить нашу команду про появу на світ маленької істоти у його господарстві.

Тож щиро сподіваємося, що все пройде чудово і ми всі разом відсвяткуємо вже подвійний подарунок від фермера Олега Балагури.

П.С.: Ми час від часу дзвонимо до Михайла Васильовича, аби дізнатися, як справи в нього та його нової подарованої улюблениці. 

Каже, звикають, обживаються, гуляють. І вже навіть пробував запрягати кобилку у воза — справляється прекрасно. 

Вірте в дива і робіть їх самі!

© Zemliak.com, 2022.
Фото — Андрій Бочка, текст — Катя Капустіна.