ТОП найбільш поширених сисних шкідників садових дерев

Ми вже розповіли, які бувають листогризучі шкідники на плодових деревах у саду та як із ними можна боротися. Тепер розглянемо, які сисні шкідники приносять шкоду деревам та якими способами їх можна позбутися.

Галиця листкова

Личинки висмоктують сік із листя, внаслідок чого його краї загортаються догори, утворюючи щільні тугі червонуваті трубочки, часто по обидва боки середньої жилки.

Усередині таких трубочок міститься по кілька десятків личинок (від 25 до 79 екземплярів). При цьому в період розвитку перших поколінь шкідника кількість личинок у трубках менша, ніж при розвитку останніх. 

У результаті пошкодження листки залишаються недорозвиненими. При сильному пошкодженні листки однорічних пагонів засихають і опадають, ріст пагонів припиняється, часто відмирають верхівки.

Заходи захисту від галиці

Агротехнічні: зрізання і спалювання пошкоджених пагонів та осінній обробіток ґрунту в міжряддях і пристовбурних колах.

Хімічні: обприскування рослин інсектицидами навесні перед цвітінням груші та яблуні. 

Кліщ

Кліщі висмоктують клітинний сок із листя і бруньок. Пошкоджене листя набирає брудно‑білого кольору, припиняє рости й розвиватися. 

У черешні пошкоджені листки стають жовтуватими, у яблуні буріють, у сливи й аличі набирають мармурового забарвлення. 

Одночасно припиняється ріст гілок, знижується врожайність. 

Життєдіяльність шкідника негативно впливає на морозостійкість пошкоджених дерев. Сильніше пошкоджуються ранньостиглі сорти яблунь. Найбільшої шкоди завдає плодовим культурам у Степовій зоні.

Заходи захисту від кліщів

Агротехнічні: дерева, ослаблені кліщами, вимагають посиленого підживлення органічними, мінеральними добривами і інтенсивного поливу. Знищення бур’янів, дискування, зяблева оранка і перекопування пристовбурних кіл у садах. Штамби плодових очищають від старої відмерлої кори і білять їх вапном восени. Підтримування оптимального для рослин гідротермічного режиму.

Біологічні: обприскування дерев біологічними акарицидами на основі авермектинів. Застосування хижого кліща фітосейулюса (Phytoseiulus persimilis) або бі‑ ологічних препаратів — фітоверму, біколу, бітоксибациліну

Хімічний захист полягає у вчасному обприскуванні (промиванні) дерев. 

Обприскування дерев навесні, до розпускання бруньок мінеральними маслами; після розпускання бруньок, перед цвітінням дерев або відразу після нього, а також влітку — обробка акарицидами. Бурий плодовий кліщ не здатний утворювати популяції, стійкі до акарицидів.

Клоп

Личинки й імаго клопів висмоктують сік зі спіднього боку листків. Пошкоджене листя знебарвлюється, забруднюється клейкими екскрементами й линяльними шкірками. 

У разі істотних пошкоджень листя засихає і опадає, дерева припиняють рости, плоди стають дрібними і часто опадають. Знижується зимостійкість дерев.

Заходи захисту від клопів

Агротехнічні: очищення восени кори з наступним спалюванням очисток. Згрібання і спалювання опалого листя. Зяблева оранка й перекопування пристовбурних смуг

Хімічні: при чисельності більше як 200 личинок і німф першої генерації та понад 300 личинок другої генерації на 100 листків — обприскування дерев інсектицидами.

Листоблішка

Личинки й імаго листоблішки висмоктують сік із бруньок, листя, квітконіжок, пагонів і плодів. 

Пошкоджені органи недорозвинені, листки і зав’язі опадають, плоди набирають потворної форми і дерев’яніють, гілки всихають; відбувається загальне ослаблення дерев. 

Листоблішка грушева виділяє чималу кількість липких цукристих екскрементів (медвяна роса), якими при масовій чисельності шкідника буває вкрито всі дерева і ґрунт пристовбурних кругів. На забрудненій поверхні розвиваються сапрофітні сажисті гриби.

Заходи захисту від листоблішок

Агротехнічні: пізнє осіннє заорювання опалого листя і рослинних решток, очищення штамбів яблуні від моху, лишайників і відмерлої кори.

Хімічні: Критерій чисельності листоблішок, який визначає доцільність обприскування інсектицидами, — більше як 10 колоній на 100 пагонів, або 10 колоній на 100 листків, або 5 колоній на 100 квіткових розеток. 

Листоблішки наступних поколінь гинуть після обробки дерев інсектицидами для захисту від плодожерок та інших шкідників.

Пінниця

Пошкодження — висмоктування клітинного соку. 

Наслідки живлення шкідника — зморщене листя, потворні й недорозвинені квітки. Нерідко пошкоджені листки або цілі пагони в’януть. 

Пінниця сливова

Крім того, створені личинками проколи тканин рослини стають хорошими «воротами» для грибної і бактеріальної інфекції. Перелітаючи з однієї рослини на іншу, імаго можуть переносити різні вірусні захворювання.

Заходи захисту від пінниці

Агротехнічні: скорочення надлишкового поливу та систематичне знищення бур’янів, які загущують посадки і сприяють надмірній вологості.

Біологічні: обробка настоями тютюну, деревію, часнику або хвойного мила до початку цвітіння. Обприскування кущів вапном до цвітіння та після його закінчення.

Хімічні: обприскування в період активної життєдіяльності шкідника за винятком періоду росту й дозрівання ягід. Хімічні заходи боротьби не застосовують на зелених овочевих культурах, виняток становлять тільки посадки, призначені для одержання насіння.

Шкідник пінниця сливова

Попелиця

Справжні попелиці (Aphididae) — родина напівтвердокрилих комах надродини Попелиці (Aphidoidea). Відомо понад 4700 описаних видів, з них в Україні — 700 видів.

Личинки й імаго висмоктують сік із бруньок, які набрякають і розпускаються, заселяють спідній бік листків, зелені пагони, іноді зав’язі. 

Пошкоджене листя скручується і відмирає. Пагони затримуються в рості й викривляються. На сильно пошкоджених деревах плоди дрібнішають, на них часто розтріскується шкірочка.

Попелиця зелена яблунева

Заходи захисту від попелиці

Агротехнічні: вирізання прикореневої порослі й жирових пагонів, які особливо інтенсивно заселяються попелицями.

Біологічні: регульоване співвідношення попелиць і афідофагів — один афідофаг на 30 личинок шкідника. При такому співвідношенні застосування афіцидів недоцільне.

Хімічні: 1) при чисельності більше як 10-20 яєць на 10 см пагонів слід в осередках розмноження шкідника рано навесні, до розпускання бруньок, при температурі не нижче за +4 °С провести обприскування дерев овіцидами; 2) якщо щільність заселення попелицею перевищує 5 колоній на 100 листків, потрібна обробка інсектицидами.

Трипс

Трипс — це поліфаг, живе на багатьох деревах, чагарниках і трав’янистих рослинах (абрикосі, персику, вишні, сливі, черешні, яблуні, груші, айві, виноградній лозі, клену, тополі тощо.

Зазвичай висмоктує клітинні соки. Пошкоджують бруньки, листя і квітки. Навесні внаслідок пошкодження трипсом бруньки засихають і відмирають.

Засоби захисту від трипсів

Хімічні: обприскування в період оголення бутонів груші проти дорослих трипсів і повторне обприскування проти личинок, які відродилися.

Цикадка

Цикадка — це поліфаг, пошкоджує понад 300 видів рослин.

Найбажаніші для них клен польовий і гостролистий, різні види верби, в’яза, калина, ломонос виноградолистий, глід одноматочковий, гібіскус сирійський, бирючина звичайна, виноград дівочий, жостер проносний, робінія псевдоакація (акація біла), бузина чорна, кропива дводомна. 

Серед культурних рослин шкодить винограду, кизилу, цитрусовим, абрикосу, персику, яблуні, груші, сливі, фундуку, волоському горіху, ожині, малині, суниці, рису, ячменю, кукурудзі, сої, пшениці, сорго, моркві, томатам, картоплі.

В Україні поширені понад 15 видів злакових цикадок, з яких найбільшої шкоди завдають шестикрапкова, смугаста та темна. Розмножуються у великій кількості в посушливі роки.

Цикадка біла меткальфа

Личинки цикадок живляться клітинним соком на всіх зелених органах рослин, проколюючи їх хоботком. У результаті в місцях пошкодження руйнується хлорофіл і на поверхні листя з’являються знебарвлені плями. 

Зазвичай пошкоджені пагони й листки не деформуються, але внаслідок втручання тургору ріст рослин призупиняється, частково опадають плоди і засихають пагони.

Дорослі комахи висмоктують із листя сік, унаслідок чого на ньому з'являється характерна плямистість: спочатку утворюються дрібні білі, а потім розпливчасті жовті плями. 

Некрози тканин листка у місцях пошкодження цикадками мають більш розпливчасту форму, чим і відрізняються від некрозів, спричинених живленням павутинних кліщів.

Часто через ранки, зумовлені проколами хоботка шкідника, у рослину проникають збудники грибних і бактеріальних інфекцій. Рослини втрачають свій нормальний зовнішній вигляд (у плодових і винограду знижуються приваблива товарність і якість).

Імунітет рослин послаблюється, сильно пошкоджені плодові рослини втрачають плоди або зовсім їх не утворюють. 

Крім того, у липких виділеннях цих комах розвиваються гриби‑сапротрофи, які перешкоджають фотосинтезу рослин. У плодових і винограду затримуються процеси дозрівання й накопичення цукрів у плодах і ягодах. Сильніше потерпають ослаблені після зимівлі або внаслідок ураження іншими патогенами рослини. Вкрай небезпечно те, що цикадки здатні переносити фітоплазмові, віроїдні і вірусні захворювання.

Засоби захисту від цикадки

Агротехнічні: важливо вести боротьбу з бур’янами, особливо влітку, коли меткальфа починає розмножуватись

Механічні: 1) для відловлювання дорослих цикад використовують жовті клейові пастки; 2) знищення пошкоджених частин рослин, адже у «ватному» нальоті обов’язково є личинки. Уражені шкідником органи рослин слід зривати і знищувати.

Хімічні: 

Шкідник зимує в стадії яйця, тому доцільно застосовувати ранньовесняну обробку багаторічних насаджень при температурі +10…12°С у період набубнявіння бруньок, розкривання брунькових лусок і появи «зеленого конуса»

Важливі в боротьбі з цикадкою меткальфою профілактичні обробки минулорічних осередків розвитку шкідника, які проводять у період передбачуваного моменту відродження личинок (приблизно середина третьої декади травня) з інтервалом 7–8 днів будь‑яким інсектицидом для попередження розселення личинок. 

У кінці другої декади червня в пухнастій «ваті» відбувається масове відродження білих личинок, здатних стрибати. У цей період застосовують системні інсектициди. Проводити обробки потрібно протягом усього сезону вегетації, чергуючи інсектициди. 

При зростанні чисельності шкідника скорочують термін між повторними обробками — їх проводять з інтервалом 7 днів. У разі утворення врожаю на рослинах слід застосовувати інсекти‑ циди з коротким періодом очікування. 

Личинки перебувають головно на спідньому боці листя, тому обприскувати треба так, щоб розчин потрапляв на місце зосередження шкідника. У теплицях для збереження ранньої продукції варто застосовувати системні інсектициди.

Щитівка

Личинки й імаго висмоктують сік із стовбурів, гілок і плодів. Особливо великої шкоди завдає груші. Може пошкоджувати яблуню, сливу, вишню, черешню, персик, абрикос, волоський горіх, мигдаль.

При масовому розмноженні щитівки на стовбурах, гілках і пагонах утворюються багатошарові колонії.

У місцях посиленого смоктання порушується нормальний рух соку, мертвіє луб, що супроводжується появою різних наро‑ стів, викривленням і відмиранням гілок. Нерідко настає загибель дерев. Різко знижується кількість і якість урожаю плодів.

Засоби захисту від щитівки

Хімічні: при перевищенні економічного порогу шкодочинності: в  осередках 2-3 балів зараження (0,5 личинки на 1 м гілки до розпускання бруньок і 2-3 % заселення плодів) рано навесні по сплячих бруньках при середньодобовій температурі повітря не нижче за +4 °С — обприскування дерев інсектицидами та обприскування в період відродження личинок‑«бродяжок».


Це лише деякі з найпоширеніших шкідників садових дерев. Для більш точної діагностики та визначення методів боротьби з шкідниками у вашому саду рекомендується звернутися до фахівця

Щоб бути в курсі свіжих новин, підпишіться на сторінки сайту Земляк у Facebook, Telegram та в Instagram.