Війна, земля, податки і громади: аналітичний огляд KSE

Земля в руках

Бюджети громад отримують надходження від різноманітних місцевих та національних податків та зборів, які в різний спосіб генерують с/г землі. 

Це, зокрема, земельний податок з фізичних та юридичних осіб, орендна плата за землі державної та комунальної власності, єдиний податок із сільськогосподарських товаровиробників, мінімальне податкове зобов'язання; а також податок на доходи фізичних осіб від продажу чи передачі в оренду сільгоспземель.

Ринок землі допоможе у відновленні країни. У межах однієї громади ефективніше управління земельним банком може генерувати додаткові надходження до 10 млн грн на рік. У масштабах країни це щонайменше 10 млрд грн/рік .

Про те, як відкриття ринку землі в Україні та російсько-українська війна вплинули на частку доходів від с/г земель у податкових надходженнях громад, експерти Київської школи економіки (Kyiv School of Economics) за підтримки Програми USAID АГРО розповіли в аналітичному огляді, підготовленому в рамках проекту «Земля незламності».

Податки на землю в громадах

За даними офіційного бюджетного вебсайту Міністерства фінансів України OpenBudget, загальна сума податкових надходжень, зібраних громадами в I кварталі 2023 року, становила 61,8 млрд грн, з яких майже 8 млрд грн, або 13%, були пов'язані із землею.

У деяких регіонах такі податки формують 20% і більше від усіх податкових надходжень, зокрема у Кіровоградській (24%) та Дніпропетровській (20%) областях. Натомість на заході України громади менше залежать від пов'язаних із с/г землею податків, — там земля генерує в середньому 9% від усіх податкових надходжень.

За підсумками І кварталу 2023 року 1 гектар сільськогосподарської землі приніс до бюджетів громад в середньому 202 грн. 

Регіони-лідери за цим показником — здебільшого області, що мають у своєму складі великі міста, зокрема,

• Дніпропетровська (664 грн/га),
• Львівська (352 грн/га),
• Одеська (324 грн/га)
• Київська (310 грн/га)

Зі списку лідерів виділяється Івано-Франківська область (366 грн/га). Її обласний центр є невеликим містом, проте область має високу середню ціну на землі сільськогосподарського призначення та є одним з регіонів з найменшою площею сільськогосподарських угідь в Україні. 

Найменше ж податків від землекористування у відносному виразі очікувано збирають громади областей, значна частина яких є тимчасово окупованою, або де відбуваються активні бойові дії. До таких належать:

• Луганська (8 грн/га),
• Херсонська (12 грн/га),
• Донецька (70 грн/га),
• Миколаївська (99 грн/га),
• Запорізька області (116 грн/га)

​

Мінімальне податкове зобов’язання з аграріїв: перші результати

У 2023 році набули чинності зміни до Податкового кодексу України, відповідно до яких, зокрема було введено новий вид оподаткування земельних ділянок у вигляді мінімального податкового зобов’язання (далі — МПЗ) для тих, хто володіє, орендує чи користується сільськогосподарською землею.

У перші місяці 2023 року територіальні податкові органи поступово вносили необхідні зміни для сплати підприємцями мінімального податкового зобов’язання за 2022 рік, а саме створили нові бюджетні рахунки, а також надали публічні роз’яснення про порядок сплати нового податку. 

До 1 липня поточного року податківці повинні були визначити розмір мінімального податкового зобов’язання та довести його до відома платників, після чого останні зобов’язані сплатити його протягом 60 днів.

Відтак, почали з’являтися й перші дані про сплачені МПЗ аграріями та власниками/орендарями сільгоспземель.

За оперативною інформацією, у квітні 2023 року платники податків 85 територіальних громад (близько 6% від їхньої загальної кількості) сумарно перерахували до бюджетів 10,67 млн грн такого податку. В середньому, кожною з цих громад було зібрано 124 тис. грн МПЗ, втім понад третина з них (30 територіальних громад) зібрали менш як 10 тис. грн.

Утім уже в травні 2023 року відбулась корекція зі сплаченими раніше податками.

Так, абсолютна більшість коштів, а саме 10,03 млн грн, або 94% від суми, що була перерахована платниками у квітні 2023 року, була повернута місцевими бюджетами.

Ймовірно, чимало платників податку не змогли правильно сплатити цей податок, а тому вже наступного місяця скористалися своїм правом на повернення надмірно сплаченої суми. Така ситуація спостерігається в 59 із 85 (69%) територіальних громадах, в яких було сплачено такий податок у квітні.

Урешті, кумулятивна сума сплаченого МПЗ до бюджетів громад за квітень-травень 2023 року склала всього 945 тис. грн, або менше десятої частини від суми, що була перерахована у квітні.

У наступні місяці варто очікувати надходження більшої кількості даних щодо сплати мінімального податкового зобов’язання, адже поки платники МПЗ абсолютної більшості громад не сплатили цього податку, зокрема через очікування надання розрахунків від податкових органів.

Вочевидь, можуть відбутися й подальші коригування кумулятивних сум доходів від сплати мінімального податкового зобов’язання внаслідок потенційних переплат та відповідних повернень.

Цей аналітичний огляд підготовлений завдяки підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) у рамках Програми USAID з аграрного і сільського розвитку (АГРО), яка виконується компанією Chemonics International. Думка авторів не обов’язково є офіційною точкою зору USAID чи Уряду СШA.