Лялина світлиця в Опішні: як сільська жінка Олена Щербань поєднує науку, любов до традицій і родину

Двір Лялиної світлиці

У серці гончарної столиці України — селищі Опішня на Полтавщині — є місце, де історія, традиції та сучасність переплітаються у справжній живий досвід. Це «Лялина світлиця» — етносадиба та музей, який створила етнологиня та докторка історичних наук Олена Щербань.

Жива традиція

«Лялина світлиця» — це не музей у звичному розумінні. Це салон-студія, яку пані Олена створила в 101-річній українській хаті в Опішнянській громаді.

Чому саме «Лялина»? Бо першими тут «оселилися» ляльки — мотанки, які пані Олена почала виготовляти ще з далекого 2008 року. 

Згодом на цій території в 2020 році Олена Щербань відкрила «Музей звареного борщу» та «Музей живого хліба».

Читайте Опішня | Фестиваль борщу та екскурсія до музею гончарства

Тут не лише дивляться на експонати, а торкаються їх, готують традиційні страви та беруть участь у майстер-класах.

У світлиці та музеях можна придбати вироби самої майстрині, а також пройти майстер-класи із виготовлення традиційної української ляльки-мотанки з тканини за архаїчною технологією, приготування традиційних весільних, різдвяних, великодніх пряників та борщу.

Наприклад, діти та дорослі ліплять галушки, пробують борщ у глиняних горщиках, грають сценки за мотивами українського побуту. Це простір, де культурна спадщина стає реальною, відчутною і інтерактивною.

Жінка, яка тримає традицію

Олена Щербань — українська етнологиня, докторка історичних наук, дослідниця традиційної культури харчування українців та феномену глиняного посуду. Народилася на Харківщині, але вже багато років разом із чоловіком Анатолієм Щербанем та своєю родиною живуть на Полтавщині. 

Пані Олена багато років працює у сфері академічної науки, є авторкою численних наукових праць, зокрема ґрунтовної дисертації про роль глиняного посуду в українській культурі.

Паралельно з науковою діяльністю Олена Щербань реалізувала себе як популяризаторка українських традицій. Вона створила унікальні простори — «Лялину світлицю» та «Музей борщу» в Опішні, де поєднала етнографію, гастрономічну спадщину та живу взаємодію з гостями.

Пані Олена відома своїм харизматичним стилем подачі матеріалу, почуттям гумору та здатністю захопити як дітей, так і дорослих. Вона поєднує роботу дослідниці, господині етносадиби та мами чотирьох дітей, демонструючи, що українські традиції — не музейний експонат, а жива енергія, яку можна зберігати й передавати далі.

«Через борщ можна показати історію, культуру, велич українського роду, української родини», — каже сама пані Олена.

Садиба родини Щербань в Опішні — приклад того, як наукова робота може перетворюватися на живий культурний простір та власний бізнес у селі. Тут все має значення: від глиняних горщиків до народних прислів’їв, від сценок до кулінарних традицій.

Матріархат і живі уроки

У «Лялиній світлиці» можна почути не лише про старовинні техніки й звичаї. 

Пані Олена відкрито ділиться поглядами на життя і сім’ю, сформовані власним досвідом та роками вивчення українських традицій.

«У мене тут ЯКІСНИЙ МАТРІАРХАТ! Але взагалі мудра жінка в домі «тримає» три кути, а чоловік — один. І тільки спільно їхній дім та родина стоять міцно на цій землі», — каже господиня.

Це не тільки гумор і легкість, а й урок мудрості: традиції українських сімей живуть через людську увагу, любов і взаємопідтримку.

«Одна дитина — не дитина, двоє — півдитини, троє — дитина, а четверо — вже ціла родина», — підморгує пані Олена.

Вона каже, що в час війни, яку розв’язала росія, як би складно не було, але все ж родинам варто дбати про збереження українського народу і передавати нашим нащадкам усі традиції. Це жартівливе народне прислів’я, що прозвучало з вуст господині «лялиної світлиці» про те, що багато дітей — це рух, життя і сила.

Навчання через досвід

Відвідини «Лялиної світлиці» — це уроки історії, культури та етнографії, об’єднані великою любов’ю та хорошим настроєм.

Діти та дорослі спостерігають за тим, як відбувалися свята та повсякденне життя, дізнаються про ремесла, пісні та приказки, що супроводжували українців століттями. Цей досвід не забувається, бо він відчувається всім тілом і серцем.

Варто відвідати

Садиба «Лялина світлиця» та музеї відкриті для групових відвідувань, майстер-класів і невеликих фестивалів. 

Тут можна проводити шкільні екскурсії, родинні поїздки або культурні мандрівки для друзів.

Головне — домовитися заздалегідь, аби відчути повний ефект інтерактивного досвіду.

ЕтноСадиба "Лялина Світлиця" в Опішні тут: https://maps.app.goo.gl/znUfU7g7df2LnCBJ6

Телефон: +380661845061

«Лялина світлиця» в Опішні — приклад того, як знання і любов до культури можуть перетворитися на живу спадщину. Це місце, де традиції оживають, де діти і дорослі відчувають себе частиною великої культурної родини, а кожна деталь — від глиняного горщика до української пісні — розповідає власну історію.

(с) Катерина Капустіна, Zemliak.com, 2025.