ТОП-10 найпопулярніших порід качок в Україні

Качки у водоймі

Ринок качок в Україні представлений різноманітними породами, кожна з яких має свої особливості та переваги. Вибір конкретної породи залежить від цілей господарства: швидке виробництво м’яса, висока несучість або комбіноване використання.

Для швидкого отримання м’яса добре підходять пекінська порода та гібрид Черрі-Веллі. Муларди також відзначаються швидким ростом та великою масою.

Для тих, хто зацікавлений у високій несучості, варто звернути увагу на індійських бігунків. Комбіновані породи, такі як українська сіра, блакитний фаворит та агідель, пропонують баланс між м’ясним та яєчним виробництвом. Мускусна качка є гарним вибором для отримання дієтичного м’яса. Чорна білогруда порода відзначається спокійним характером та високим виходом м’яса.

Читайте ТОП-15 порід м’ясо-яєчних курей

При виборі породи качок для розведення в Україні господарям та фермерам слід враховувати свої ресурси, кліматичні умови регіону та попит на ринку. Ретельний аналіз характеристик кожної породи дозволить зробити оптимальний вибір та досягти успіху у качкарстві.

Пекінська (китайська біла)

Одна з найпопулярніших у світі, відрізняється швидким ростом, високою м'ясною продуктивністю та невибагливістю.

Пекінська порода качок має понад 300-річну історію та є однією з найпоширеніших м’ясних порід у світі, включаючи Україну. Вона часто використовується для виведення інших порід та гібридів.  

Основне призначення пекінської качки — м’ясне виробництво.  

Пекінські качки мають характерне біле (рідко кремове) оперення у дорослих птахів та темно-жовтий пух у каченят. Вони відрізняються видовженим тілом, широкою груддю та помаранчевими дзьобом і ногами.  

Ця порода характеризується швидким ростом. Каченята досягають ваги близько 3 кг вже у віці 1,5-2 місяців. Дорослі особини важать 3,5-4 кг, а селезні можуть сягати 4 кг. Пекінські качки мають хороші показники виводимості яєць (75-80%) та відносно високу несучість — 100-120 яєць на рік. Забійний вихід м’яса може становити до 90%, при цьому їстівна частина сягає близько 67%.  

Пекінські качки невибагливі до умов утримання та кормів. Рекомендується утримувати їх на дерев’яних підлогах з підстилкою, забезпечуючи комфортну температуру. Наявність водойми не є обов’язковою, але бажаною.  

Перевагами породи є швидкий ріст, висока якість м’яса, міцний імунітет та висока виживаність. 

До недоліків відносять поганий інстинкт насиджування, галасливість та відносно невелику вагу за сучасними стандартами. Також вони можуть бути нервовими та схильними до бійок. Пекінські качки схильні до авітамінозу та деяких інфекційних захворювань.

Мускусна (індійська, індокачка, індоутка)

Мускусна качка, також відома як індокачка, походить з Північної Америки та була завезена в Україну. Вона відрізняється від інших порід своїм зовнішнім виглядом та деякими особливостями поведінки.  

Основне призначення мускусної качки — м’ясне виробництво. Її м’ясо вважається дієтичним та має низький вміст жиру.  

Мускусні качки мають характерну зовнішність: коротка шия, широка грудь, потужні крила та короткі ноги. Тіло та голова у них більш видовжені порівняно з іншими породами. Навколо дзьоба та очей є м’ясисті нарости червоного кольору. Забарвлення оперення може бути різноманітним, включаючи чорно-біле, коричнево-біле, чорне, блакитне та біле.  

Мускусні качки ростуть повільніше, ніж пекінські. Селезні досягають ваги 3,5-5 кг, а качки – 2-2,5 кг. Їхнє м’ясо червоне, з низьким вмістом жиру. Несучість починається пізніше (у віці 8-9 місяців) і становить близько 90-100 яєць на рік. Вихід м’язової маси становить близько 45%. Мускусні качки мають добре розвинений інстинкт насиджування.  

Ця порода є витривалою та невибагливою до умов утримання. Вони можуть обходитися без спеціальної водойми, хоча люблять купатися. Їм потрібне сухе, утеплене приміщення.  

Перевагами мускусних качок є невибагливість до кормів, витривалість, можливість утримання без водойми, хороша несучість, тихий характер та здатність добре ладнати з іншими видами качок. До недоліків відносять непереносимість високої вологості та тісних умов, здатність до польоту та відносно тривалий період росту. 

Вони можуть бути схильні до пероїдів, катару зоба, запалення клоаки та нездорового апетиту, але ці захворювання зазвичай легко лікуються на ранніх стадіях.  

Сіра українська

Місцева порода з хорошим імунітетом, швидким ростом та непоганою м'ясною продуктивністю.

Українська сіра порода була виведена в Українському НДІ птахівництва шляхом схрещування місцевих порід з дикими крижнями.  

Основне призначення української сірої качки — м’ясне виробництво, але вона також має хорошу несучість.  

Оперення цієї породи схоже на оперення диких крижнів (сіро-коричневе), з деякими варіаціями кольору (біле, глинисте). Самці та самки відрізняються забарвленням.  

Українські сірі качки швидко ростуть. До 2-місячного віку вони досягають ваги близько 2 кг, а дорослі самки важать близько 3 кг, самці — 3,5-4 кг (до 4-місячного віку). Вони мають хорошу несучість – 120-140 яєць на рік. Виживаність каченят висока — 95-97%. Також вони дають багато пуху. Забійний вихід становить 87-89%.  

Ця порода відрізняється хорошим імунітетом та апетитом. Однак їм необхідний доступ до води (купальні корита або природний басейн) та вигул. Для утримання підійде будь-яке утеплене приміщення з сухою підстилкою (1 кв. м на 3 качки).  

Перевагами українських сірих качок є швидкий ріст, стійкість до захворювань та низьких температур, невибагливість до кормів та умов утримання, висока продуктивність. До недоліків відносять галасливість, непереносимість тісних умов та необхідність вигулу. 

Вони можуть бути схильні до паратифу, катару зоба та нездорового апетиту.  

Біла українська

Білі українські качки були виведені в Україні, а саме в Харківській області, шляхом схрещування місцевих білих качок з пекінськими.

Біла українська порода належить до порід м'ясо-яєчного напрямку. Її розводять для отримання яєць та м'яса. Завдяки своїй невибагливості та високій яйценосності, вони популярні в невеликих фермерських господарствах та приватних подвір'ях.

Оперення переважно біле, іноді з кремовим відтінком. Дзьоб і ноги яскраво-помаранчевого кольору. Тіло середньої довжини, міцної статури. Голова невелика, овальної форми. Шия недовга, товста. Крила добре розвинені, щільно прилягають до тіла.

Яйценосність висока, в середньому 110-130 яєць на рік. Маса яйця: 70-90 г, шкаралупа біла.

М'ясна продуктивність: середня. До 2-місячного віку молодняк досягає ваги 2-2,5 кг. Дорослі селезні важать 3-3,5 кг, качки — 2,5-3 кг.

Досить рухливі, можуть бути полохливими.

Переваги:

• Висока яйценосність.

• Невибагливість до умов утримання та кормів.

• Швидкий ріст молодняку.

• Хороша пристосованість до різних кліматичних умов України.

• Привабливий зовнішній вигляд.

Недоліки:

• Середня м'ясна продуктивність порівняно з породами м'ясного напрямку.

• Нервовий темперамент, що може ускладнювати утримання в густонаселених умовах.

• Полохливість може призводити до стресів та зниження продуктивності.

Білі українські качки, як і інші породи, можуть бути схильні до різних захворювань, серед яких:

• Пастерельоз (холера птахів)

• Сальмонельоз

• Аспергільоз

• Вірусний ентерит качок

• Гельмінтози (глисти

• Ектопаразити (кліщі, воші

• Авітамінози (нестача вітамінів)

• Розлади травлення через неякісний корм

• Травми та пошкодження

Чорна білогруда

Чорна білогруда порода качок — одна з вітчизняних порід, яка добре себе зарекомендувала в умовах України. Відрізняється високою виживаністю молодняку та гарними м'ясними якостями.

Виведена в Україні в середині XX століття на основі місцевих качок шляхом селекції з використанням пекінської породи.

Основна мета — отримання універсальної (м’ясо-яєчної) качки, адаптованої до умов сільського господарства України.

Оперення переважно чорне з характерною білою грудкою (звідси й назва). Шия та живіт також можуть мати вкраплення білого. Дзьоб і лапи темні, міцні. Статура середньої величини, міцна, пропорційна.

Жива вага самки (качки) — 2,5-3 кг, самці (качури) важать 3,5-4 кг.

Несучість: 100-120 яєць на рік (іноді до 140). Яйця: великі, вагою 75–90 г, з білою або злегка кремовою шкаралупою.

М’ясо: ніжне, соковите, помірно жирне. За смаковими якостями поступається мускусній, але краще, ніж у деяких інших традиційних порід.

Переваги

• Невибагливість: добре переносить різні умови утримання.

• Стійкість до хвороб: міцна імунна система.

• Добра адаптація: чудово росте як у вільному вигулі, так і в загоні.

• Гарні материнські якості: качки можуть самі висиджувати потомство.

Недоліки

• Трохи нижча швидкість росту, ніж у гібридів (наприклад, мулардів).
  Менш популярна в промисловому птахівництві, частіше зустрічається в особистих підсобних господарствах.

Ця порода є хорошим вибором для домашнього господарства, особливо якщо хочеш поєднати вирощування на м’ясо та яйця з мінімальними витратами на утримання.

Мулард

Муларди — гібридна порода, яка дуже популярна в Україні та світі завдяки високій м’ясній продуктивності. Міжвидовий гібрид мускусної та пекінської качок, характеризується швидким ростом та високим виходом м'яса. Проте є стерильним, не дає потомства природним шляхом (каченята не можуть розмножуватись далі).

Назва «Муларди» походить від поєднання слів «Muscovy» (мускусна качка) та «Mallard» (дика качка, предок пекінської).

Колір оперення найчастіше білий із чорними плямами, але можуть бути й повністю білі, або з чорними головами. Статура масивна, широкогруда, тіло довге, низько посаджене. Дзьоб міцний, зазвичай світлого кольору. Лапи короткі, м’ясисті, жовто-оранжеві.

Вага мулардів у 2 місяці складає  ~3,5 кг. Вага при забої (у 2,5–3,5 міс.) у качурів може сягати до 5-6 кг, у качок — до 4-5 кг.

М’ясо дуже смачне, ніжне, з низьким вмістом жиру у порівнянні з пекінською качкою. М’ясо ближче за смаком до мускусного — червоніше, ароматніше. 

Порода користується популярністю для виробництва фуа-гра (печінка особливо добре розвивається у спеціальному відгодівлі).

Практично не несуться або дають дуже мало яєць.

Яйця, якщо й відкладаються, не придатні для розведення (каченята з них не виводяться або не виживають).

Переваги

• Швидкий ріст і великий вихід м’яса.

• Висока якість м’яса — цінується в ресторанах і на ринку.

• Невибагливість до корму.

• Тихий характер, не такі галасливі, як пекінські качки.

Недоліки

• Не придатні для розведення — щороку потрібно купувати нових каченят або займатись схрещуванням самостійно (що складно в домашніх умовах).

• Неяйценосні — якщо потрібні качині яйця, ця порода не підходить.

• Дорожчі каченята, ніж звичайні породи.

Муларди оптимальні для фермерів та приватних господарств, які хочуть швидко отримати високоякісне м’ясо без планів на розведення. Ідеальні для відгодівлі на продаж або домашнє споживання. Не підходять, якщо ви шукаєте качку, що нестиме яйця або даватиме потомство.

Муларди, як і будь-які качки, можуть хворіти, але в цілому це досить витривалий гібрид із хорошим імунітетом. Проте через інтенсивне вирощування та швидкий ріст вони схильні до певних хвороб, особливо якщо порушуються умови утримання або годування.

Типові хвороби мулардів

• Пастерельоз (качина холера)

• Аскаридоз (гельмінти)

• Гіповітаміноз (нестача вітамінів, особливо A, D, E, B)

• Катар дихальних шляхів (респіраторні захворювання)

• Авітоміноз та рахіт (особливо у молодняка)

• Клоацит (запалення клоаки)

• Кульгавість або параліч кінцівок

Черрі-Веллі

Качки породи Черрі-Веллі були виведені в Англії шляхом схрещування пекінських качок з метою поєднати високу несучість, швидке дозрівання та інтенсивний ріст молодняку. Свою назву порода отримала від назви британської селекційної фірми «Cherry Valley».

Качки Черрі-Веллі зовні дуже схожі на пекінських качок. Вони мають міцну статуру, подовжений тулуб, широкі груди та масивну шию середньої довжини з невеликою головою. Лоб трохи опуклий. Дзьоб середнього розміру, яскраво-оранжевого кольору, дещо зігнутий. Очі великі, часто темно-блакитного кольору. Ноги товсті, невисокі, червоно-оранжевого кольору та розташовані ближче до хвоста. Оперення завжди біле, після линьки стає білосніжним.

Черрі-Веллі належать до порід м'ясо-яєчного напрямку. Вони відрізняються швидким набором ваги. До трьох місяців при правильному догляді качки можуть досягати ваги 3-4 кг. Забійний вихід м'яса становить близько 65%. М'ясо має насичений смак і вважається делікатесним. 

Несучість у качок цієї породи також висока і може сягати 120-200 яєць на рік, залежно від лінії (материнська лінія більш несуча). Середня вага яйця становить близько 70-100 г.

Качки Черрі-Веллі відрізняються невибагливістю до умов утримання та високою стійкістю до різних захворювань. Характеризуються високим відсотком виживання молодняку (до 95-96%). Мають спокійний темперамент.

Порода Черрі-Веллі є дволінійним кросом (материнська лінія 151 та батьківська 102), тому для отримання молодняку з бажаними характеристиками рекомендується купувати інкубаційні яйця або молодняк у перевірених господарствах.

Переваги породи Черрі-Веллі:

• Швидкий набір маси тіла.

• Висока несучість.

• Високі смакові якості м'яса та яєць.

• Невибагливість до умов утримання.

• Стійкість до захворювань.

• Високий відсоток виживання молодняку.

Блакитний фаворит

Качки породи Блакитний фаворит — це скоростиглий крос м'ясного напрямку, який цінується за швидкий набір ваги, невибагливість в утриманні та гарні показники несучості. Порода була виведена в Україні.

Качки Блакитний фаворит мають велику статуру з широкими грудьми та довгим, м'ясистим тулубом, посадженим майже горизонтально. 

Голова велика, з розвиненим чолом, розташована на товстій шиї середньої довжини. Дзьоб великий, плоский, зазвичай сіро-блакитного або оранжевого кольору. Очі великі. 

Оперення густе, переважно блакитно-сірого кольору з димчастим відливом, відтінок може варіюватися від світлого до темного. Іноді трапляються вкраплення коричневого або білого пір'я. Лапи міцні, невисокі, за кольором можуть бути схожі на оперення.

Блакитний фаворит відрізняється швидким ростом. Вже до 2-місячного віку качки можуть досягати ваги близько 3 кг, а при інтенсивній відгодівлі — до 3,5 кг і більше. Дорослі селезні важать в середньому 5 кг (можуть досягати 7-8 кг), а качки — близько 4 кг (до 5-6 кг). 

М'ясо вважається ніжним, нежирним і не має специфічного запаху. 

Несучість для м'ясної породи досить висока і становить 100-150 яєць на рік, окремі особини можуть нести до 200-240 яєць. Середня вага яйця — 85-90 г, шкаралупа кремового кольору.

Качки Блакитний фаворит невибагливі до умов утримання, добре переносять як холод, так і спеку. Вони всеїдні і можуть споживати різні корми, включаючи відходи з домашнього столу.

Характеризуються спокійним темпераментом. Молодняк має високий відсоток виживання. Квочки з них виходять погані, тому для розведення зазвичай використовують інкубатор.

Статевої зрілості качки досягають у віці 5-6 місяців. Для розведення рекомендується формувати сім'ї з одного селезня та 3-4 качок. Інкубаційний період становить 27-28 днів. Молодняк швидко росте і добре набирає вагу.

Переваги породи Блакитний фаворит:

• Швидкий набір маси тіла.

• Висока несучість для м'ясної породи.

• Невибагливість до умов утримання та кормів.

• Хороша стійкість до захворювань.

• Високий відсоток виживання молодняку.

• Якісне м'ясо без специфічного запаху.

Шведська блакитна 

Качки породи Шведська блакитна — це давня порода, що походить зі Швеції, з регіону Померанія. Ці качки цінні за свій характерний зовнішній вигляд, хорошу несучість та непогані м'ясні якості.

Це качки середнього розміру, міцної статури з елегантним зовнішнім виглядом. 

Їхньою головною відмінною рисою є колір оперення — блакитно-сірий з чіткою темною облямівкою кожного пера, що створює ефект мережива або луски. 

Голова невелика, акуратна. Дзьоб середньої довжини, чорного або темно-сірого кольору з зеленуватим відтінком. Очі темні. Шия середньої довжини, злегка вигнута. Груди широкі та округлі. Крила щільно прилягають до тіла. Хвіст середньої довжини, піднятий. Лапи середньої довжини, оранжевого або червонувато-коричневого кольору. Селезні трохи більші за качок і мають більш насичений колір оперення.

Шведські блакитні належать до порід яєчно-м'ясного напрямку. 

Несучість у них досить висока і становить 100-150 яєць на рік. Яйця великі, білого або злегка блакитнуватого кольору, вагою 70-90 г.

М'ясна продуктивність середня. Забійна вага качок становить близько 2,5-3 кг, селезнів – 3-3,5 кг. М'ясо ніжне та смачне.

Качки Шведська блакитна відрізняються спокійним і доброзичливим характером. Вони добре уживаються з іншими птахами. Невибагливі до умов утримання, добре переносять холодний клімат. 

Мають хороші материнські якості, качки є турботливими квочками і добре виводять пташенят. Молодняк досить швидко росте і добре оперяється.

Для розведення рекомендується формувати сім'ї з одного селезня та 3-4 качок. Качки добре несуться і висиджують яйця. Пташенята вилуплюються міцними та життєздатними. Важливо забезпечити їм збалансоване харчування для швидкого росту.

Переваги породи качок Шведська блакитна:

• Оригінальний та привабливий зовнішній вигляд.

• Хороша несучість.

• Непогані м'ясні якості.

• Спокійний та доброзичливий характер.

• Невибагливість до умов утримання.

• Хороші материнські якості.

• Морозостійкість.

Індійський бігун

Порода качок індійський бігун — це незвичайна, легко впізнавана порода, яку вирощують переважно заради яєць, хоча вона також популярна через свій цікавий зовнішній вигляд і поведінку.

Походять ці качки з Південно-Східної Азії, а саме з Індії та Малайзії.

Їхня найхарактерніша особливість — незвичайна струнка, майже вертикальна постава тіла, що робить їх схожими на пляшки або навіть пінгвінів.

У них довга, тонка шия і витягнуте тулуб. Ноги у них короткі, широко розставлені, а дзьоб — непропорційно довгий. Крила рудиментарні, тому вони практично не літають.

Забарвлення оперення може бути різноманітним: білим, чорним, коричневим, блакитним, строкатим та іншими.

Індійські бігуни належать до яєчного напрямку. Вони вирізняються високою несучістю, в середньому від 200 до 250, а іноді й до 350 яєць на рік. Яйця досить великі, вагою до 70-80 грамів, білого кольору і за смаком схожі на курячі. Їх часто відносять до дієтичних продуктів.

М'ясо індійських бігунів вважається делікатесним: ніжним та соковитим. Однак через їхню невелику вагу (селезні до 2 кг, качки до 1,7 кг) їх рідше розводять саме на м'ясо.

Інстинкт насиджування у них розвинений слабко, тому для виведення каченят часто використовують інкубатор або підкладають яйця іншим породам качок чи курей.

Індійські бігуни досить невибагливі до умов утримання та кормів. Їм потрібен просторий вигул, де вони можуть вільно рухатися.

Наявність водойми (навіть невеликої) є бажаною, оскільки вони люблять плавати та купатися, хоча й не є обов'язковою умовою. Проте, відсутність доступу до води може знизити їхню несучість.

Взимку в умовах українського клімату їм може знадобитися додаткове утеплення пташника для підтримки несучості.

Вони добре поїдають різноманітні корми: зерно, зелень, овочі, комах (особливо люблять слимаків). На вільному вигулі можуть самостійно знаходити значну частину раціону.

Індійські бігуни дуже активні та рухливі птахи, що повністю виправдовує їхню назву. Вони швидко бігають і люблять досліджувати територію.

Вони досить полохливі і можуть злякатися різких звуків чи несподіваних рухів.

Порода вважається досить галасливою.

Переваги породи:

• Висока яйценосність.

• Дієтичні яйця.

• Ніжне м'ясо (хоч і в невеликій кількості).

• Активність та цікава поведінка.

• Невибагливість до умов утримання.

• Можуть бути корисними в саду, поїдаючи слимаків та інших шкідників.

Недоліки породи:

• Полохливість та галасливість.

• Слабко розвинений інстинкт насиджування.

• Потребують просторого вигулу.

• Взимку можуть потребувати додаткового тепла.

Індійські бігуни — це незвичайні та продуктивні качки, які можуть стати цікавим доповненням до вашого господарства, особливо якщо ви зацікавлені в отриманні великої кількості дієтичних яєць.

Слід зазначити, що популярність порід може змінюватися залежно від регіону та цілей розведення (м'ясо, яйця, декоративні цілі). При виборі породи для розведення варто враховувати її продуктивність, вимоги до утримання та корму, а також наявність на ринку.