Щоб бути в курсі свіжих новин, підпишіться на сторінки сайту Земляк у Facebook, Telegram та в Instagram.
Переселенці з Луганщини створили крафтову ферму на Полтавщині
07 березня 2026,13:15
Історія родини Блонських, яка через війну двічі втрачала дім, але не втратила жаги до праці, стала прикладом успішної релокації бізнесу.
Переїхавши з окупованої Луганщини на Полтавщину, переселенці зуміли «з нуля» побудувати сучасну крафтову ферму та сироварню, яка вже завойовує серця місцевих гурманів.
Про це розповідає видання Rfi.fr
Після вимушеного переїзду родина обрала для життя одне із сіл Полтавської області, де клімат та пасовища ідеально підходять для тваринництва.
«Ми привезли з собою не речі, а досвід і любов до своєї справи. Полтавська земля прийняла нас гостинно, і тепер ми ділимося її смаком через наші сири», — кажуть засновники ферми.
Родина Блонських.
Починали з декількох кіз, а зараз господарство налічує десятки голів худоби. Основний акцент фермери зробили на якості та натуральності продукту:
- Власна сировина: Тварини перебувають на вільному випасі та отримують збалансоване харчування.
- Авторські рецепти: У сироварні виготовляють як класичні м'які сири, так і витримані крафтові новинки з додаванням трав та спецій.
- Родинна справа: Весь процес — від доїння до пакування готової продукції — родина виконує самостійно.
У сезон, коли надої молока найбільші, на фермі виготовляють до 20 видів сирів. Серед найпопулярніших — козині з пліснявою, молоді та фреш в олії з оливками. Окрім того, виробляють варення, соуси та м’ясні продукти з козятини.
Реалізувати проєкт вдалося завдяки поєднанню власних заощаджень, залученню грантових коштів для ветеранів та переселенців, а також підтримці місцевої громади. Фермери активно впроваджують сучасні технології догляду за тваринами та планують розширювати асортимент, додаючи йогурти та кефіри.
«Нині пріоритет для родини — розвиток зеленого туризму. Екскурсії на фермі подружжя проводить разом, нерідко їм допомагає старша донька, 11-річна Злата. Молодший, шестирічний Володимир, напохваті», — пише видання.
Для господарів ця ферма — не просто джерело доходу, а спосіб адаптації та психологічного відновлення. Своєю працею вони доводять, що навіть після важких втрат можна створити щось цінне та корисне для нової громади.
