Спаржева квасоля ― різновид овочевої квасолі, стручки якої не містять жорстких волокон і «пергаментного» шару. Її вживають в їжу цілими стручками, поки зерна знаходяться ще в зародковому стані.
Стиглі зерна теж їстівні, але вони більш жорсткі, ніж у звичайній квасолі, і вимагають тривалого готування, тому квасолю збирають недозрілими стручками і повністю використовують їх в кулінарії.
Спаржевою цю квасолю прозвали за схожість смаку стручків з пагонами спаржі. А за біологічним відношенням вона є прямою родичкою звичайної квасолі, тільки її стручки трохи тонші і набагато довші, а всередині них відсутні волокна і жорстка плівка.
Біологічні характеристики
Квасоля ― рослина, що не вимагає великої кількості світла. Достатньо 12 годин в день, щоб в результаті отримати багатий врожай. Великим плюсом культури є те, що вона здатна до самозапилення, а отже, можна цілком спокійно здійснювати вирощування на ділянці відразу декількох сортів.
Культура теплолюбива, тому насіння починають висівати в третій декаді травня, коли грунт прогрівається до +10 + 11 ° C. Для додаткового прогрівання грунту можна попередньо накрити ділянку поліетиленовою плівкою або агроволокном.
Квасоля спаржева містить в своєму складі вітаміни (А, В, С, Е), мінерали і мікроелементи (залізо, калій, кальцій, цинк, магній і ін.), а також фолієву кислоту. Такий склад робить квасолю не тільки смачним, але і вкрай корисним дієтичним продуктом.
За рахунок комбінованої дії фолієвої кислоти, магнію і калію вона допомагає запобігти виникненню інфаркту. Продукт сприяє швидкому відновленню організму під час ГРВІ та ревматизму. Завдяки високому вмісту заліза, яке сприяє утворенню еритроцитів, овоч рекомендований до вживання під час анемії. Користь спаржевої квасолі для організму полягає крім усього в благотворний вплив на роботу нервової системи. Володіючи заспокійливу дію, овоч використовується як продукт-антидепресант.
Листки: три, рідше — один. Кожен лист має прилистки
Стебло: трав'янисте, розгалужене на невеликій висоті від основи.
Коренева система: стрижнева, порівняно швидко розвивається і досяє глибини до 100 см.
Суцвіття: квіткові китиці середні й великі (від 11-15 до 27 мм), білі, рожеві, фіолетові.
Плоди: боби, стручки.
Практичне використання
Спаржева квасоля широко застосовується в кулінарії і особливо цінується тими, хто дотримується принципів здорового харчування. Смак спаржевої квасолі найкраще зберігається, якщо готувати її пізніше трьох днів після збору. Зберігати в холодильнику свіжу квасолю можна протягом декількох днів. Для заготівлі на зиму можна також заморозити квасолю, так вона збереже всі свої корисні та поживні властивості, а за смаком нічим не буде програвати свіжій. Спаржеву квасолю готують окремо, як самостійну страву, так і в поєднанні з іншими продуктами.
Відварену квасолю використовують в салатах, супах, яєчні, соусах, а також як гарнір до м'ясних, рибних страв і морепродуктів.
Рекомендовано до вживання такої квасолі людям, хворим на цукровий діабет. У складі овочу присутній аргінін, який діє як інсулін, знижуючи рівень цукру в крові. Квасоля спаржева виводить зайві солі і рідина з організму, допомагаючи здолати подагру і сечокам'яну хворобу. Тобто, вона є хорошим сечогінним засобом.
Сік спаржевої квасолі ― відмінний засіб для полегшення болісного хронічного захворювання бурситу. Для позбавлення від болю в суглобах і сухожиллях приймають по 150 г свіжого соку стручкової квасолі кожен день і кілька разів в тиждень готують з неї страви.
Агрономічні особливості
Висадка: травень.
Збір врожаю: жовтень.
Тривалість вегетації: 70-110 днів.
Хороші попередники: томати, цибуля, гарбузи, капуста, редис, картопля.
Невдалі попередники: часник.
Сівба
Перед посадкою насіння спаржевої квасолі обов’язково потрібно перебрати і викинути фасолинки з будь-якими дефектами. Залити їх досить гарячою водою і залишити хвилин на п’ятнадцять. Вони встигнуть увібрати в себе вологу і злегка набрякнути ― тоді сходи з’являться набагато швидше.
Після замочування насіння обов’язково дезінфікуються у слабкому розчині марганцівки для захисту молодих сходів від шкідників.
Насіння квасолі висаджуються на глибину не більше 6 см в лунки, відстань між якими становить близько 20 см (це відноситься до кущових сортів). Відстань між рядами повинна бути не більше півметра. Відстань між насінням витких сортів повинна бути трохи ширше – близько 30 см. В кожну лунку кладеться по 5-6 квасолин. Після посадки насіння засіяний ділянку потрібно обов’язково зволожити і злегка ущільнити грунт.
Особливості догляду: догляд за спаржевої квасолею включає в себе ряд стандартних заходів, з якими знайомий кожен городник:
- полив,
- добриво,
- підгортання,
- підгодівля.
До того моменту, поки не з’являться перші бутони, саджанці квасолі потрібно регулярно поливати: рясно, але не часто (не частіше 1 разу в тиждень). Грунт не повинен бути сухим. Коли у рослин з’являються перші листки, полив потрібно повністю припинити. Коли квасоля почне цвісти, полив знову поновлюється і його частота збільшується в 2 рази. Для поливу квасолі краще використовувати дощову, або відстояну воду.
Коли з’являються перші листочки, можна починати робити підживлення у вигляді суперфосфату. А коли з’являться перші бутони, додайте в грунт калійну сіль. В період дозрівання плодів грунт слід підживити добривом у вигляді розчину деревної золи.
Шкідники
- Щетинистий бульбочковий довгоносик
- Зернівка квасолева
- Зернівка горохова
- Горохова попелиця
- Гороховий зерноїд
- Метлиця (луговий метелик)
- Соєва плодожерка (міль)
- Горохова галиця
- П’ятикрапковий довгоносик
- Смугастий бульбочковий довгоносик
- Соєвий листоїд
- Репейниця
- Південний американський мінер
- Горохова совка
- Соєва полосата блішка
- Совка люцернова, або льонова
Хвороби
- Бактеріоз
- Аскохітоз темний
- Аскохітоз
- В'янення фузаріозне
- Церкоспороз
Сорти і гібриди
Інформація про сорти в державному реєстрі відсутня
