Томат

5801

Томат, або Помідор (Lycopersicon) — рослина сімейства Пасльонових, овочева культура.

В 1519 році конкістадор Фернандо Кортес вперше побачив яскраво-червоний плід в садах Монтесуми. Під враженням, він привіз насіння томата в Європу, де його почали вирощувати як декоративну рослину.

У Франції томат називали «яблуком кохання» («pomme d’amour»), так як вважалося, що він має властивості афродізіака.

Латинську назву томата, Lycopersicum esculent, було введено французьким ботаніком Жозефом Піттон де Турнефор в 17 столітті і означало «вовчий персик». Круглий і соковитий, плід томату помилково прирівнювався до ягодів беладони і вважався отруйним — звідси і назва.

Томат, в свою чергу, походить від іспанського tomate — похідного від стародавнього ацтекського слова tomatl. Назва помідор до нас прийшло з італійської мови, «золоте яблуко» — pomo d’orо, так як, ймовірно, спочатку в Європі використовувалися жовті сорти плода. Першою країною, яка почала культивувати томати, стала Італія. З точки зору ботаніки, плоди томата вважаються ягодами, але в побуті і за способом їх використання, здавна зайняли свою позицію серед овочів.

Існують сотні видів помідорів — маленькі черрі розміром з виноградину, величезні томати «Волове серце» вагою в 600-800 г, соковиті для салатів і м’ясисті для пасти, кампари і «вершки», — це лише найвідоміші з безлічі сортів. Колір плоду, крім червоного, може варіюватися від білого, помаранчевого, жовтого, зеленого до фіолетового і шоколадного.

Біологічні характеристики

Рослина може бути однорічною або багаторічною.

Однорічний кущ досягає висоти 60-90 сантиметрів, на кінчиках гілок замість листів – бруньки. Плоди дозрівають, як правило, всі одразу, а після дозрівання рослина вмирає.

Багаторічний томат – витка рослина, яка вимагає підтримки за допомогою кілків або клітки. Такий помідор буде плодоносити до тих пір, поки не замерзне. Плід зазвичай дозріває пізніше, ніж у однорічної рослини, але в цілому приносить більший урожай. Квітка, як правило, знаходиться на головних гілках. Висота досягає 1,5-3 метра, за умови, що рослина постійно підтримується і в’ється.

Томат — теплолюбива  посухостійка рослина, вимоглива до родючості грунту. Потреба до вологи залежить від фази розвитку рослин (сходи-завязування плодів 70-80%, масове плодоутворення 80-85%, завершення плодоутворення 70%)

Листя лопатеві роздільнорозсічені, які поділяються на три типи: звичайний розсічений, проміжний, картопляний. Листки черешкові, звичайні, розсічені, гофровані або гладенькі. Забарвлення листків помідора від світло- до темно-зеленого. При недостатньому фосфорному живленні та тривалих похолоданнях набувають ледь помітного антоціанового забарвлення вздовж жилок.

Стебло травянисте, симподіальне, складається з бічних пагонів (пасинків) покрите залозистими волосками заввишки 40-120 см. У разі присипання грунтом утворюються стеблові корені. За характером росту стебла рослини помідора поділяють на індерермінантні (високорослі), напівдетермінінтні (середньорослі) і детермінантні (низькорослі).

Коренева система стрижнева, дуже розгалужена, проникає в грунт на глибину до 2 м і більше.

Суцвіття китиця, яка формується на стеблі після 7-14 листка. за будовою суцвіття розрізняють: просте (нерозгалужене), проміжне (одноразово розгалужене) і складне (дво- і багато розгалужене).

Плід — велика сплюснута куляста соковита, м'ясиста, дво- чи багатокамерна ягода. Стиглі плоди жовтого, оранжево-червоного і червоного кольору. За формою округлі, плоско-округлі, видовжено-овальні. Маса одного плоду 20-200г і більше. за кількістю насінних камер у плоду сорти помідора поділяються на малокамерні (2-5 камер), середньокамерні (6-9 камер) і багатокамерні (більше 9 камер). Навколо насіння зосереджений драглистий шар, який захищає насіння від проростання.

Насіння — плоске, злегка витягнуте, жовтувато-сіре, вкрите густим коротким опушенням.

Маса 1 тис. насінин складає 3-3,5 г, в одному плоді 50-300 насінин. Вихід насіння — 0,4-0,6% від перероблених плодів, або 4-6 кг з 1 т.

Практичне використання

Помідори широко використовуються в кулінарії. Вони застосовуються як інгредієнт в закусках, перших і других стравах, салатах — як в сирому, так і в готовому вигляді. З томату готують салати, томатні супи, соуси, піца і паста з томатною заправкою. Томати успішно використовують для приготування різних видів консервів.

Плоди містять значну кількість кислоти, що дає можливість при виготовленні консервів обмежитися стерилізацією їх в киплячій воді. Залежно від того, якого смаку бажає домогтися господиня, помідори можна маринувати, солити, варити солодкий соус, сік або компот.

Як правило, в будь-якому вигляді консервування використовується цукор, сіль, оцет, лимонна кислота і всілякі спеції. При правильній заготівлі, продукт може зберігатися в темному прохолодному місці протягом декількох років. Дані консервації завжди є відмінним доповненням до гарнірів, м’яса, риби, салатів і самостійною закускою. Найвідомішим продуктом з томатів є кетчуп — солодкий помідорний соус з додаванням приправ.

Дієтологи цінують томати, перш за все за їх корисні і лікувальні властивості. До їх складу входять цукри (в основному фруктоза і глюкоза), мінеральні солі (йод, калій, фосфор, бор, магній, натрій, марганець, кальцій, залізо, мідь, цинк).

Помідори також багаті вітамінами — A, B, B2, B6, C, E, K, P, бета-каротином. У томатах містяться органічні кислоти і потужний антиоксидант лікопін, здатний запобігати рак передміхурової залози, шийки матки, припинити ділення клітин пухлини і мутації ДНК, знизити ризик розвитку серцево-судинних захворювань. У термічно оброблених томатах лікопіну ще більше, ніж в сирих, тому готові томати часто рекомендуються дієтологами.

Томати регулюють роботу нервової системи, мають протизапальний і антибактеріальний ефект, покращують метаболізм і травлення, допомагають при астенії і атеросклерозі, а також є хорошим сечогінним засобом при хворобах нирок і сечового міхура.

У томатах представлено багато органічних кислот, особливо яблучна і лимонна. Солі органічних кислот в процесі засвоєння залишають в організмі значний запас лужних мінеральних компонентів і таким чином сприяють підвищенню лужності організму та запобіганню кислотних зрушень.

Таким чином, томати підтримують в організмі необхідний кислотно-лужний баланс. Невисокий вміст пуринів в помідорах є важливою ланкою в структурі безпуринового харчування для профілактики атеросклерозу. У томатах міститься фолієва кислота, яка відіграє важливу роль у кровотворенні, а також сприяє утворенню в організмі холіну — речовини, яка нормалізує холестериновий обмін. Отже, помідори можуть широко використовуватися в харчуванні людей зрілого та похилого віку, а також хворих з порушеним обміном сечової кислоти (подагра).

Цікаві факти про помідор

У 1959 році в американському журналі Ellery Queen’s Mystery Magazine з’явилася історія про те, як кухар, політичний прихильник Британії, спробував отруїти президента Америки Джорджа Вашингтона блюдом з помідорів.

У ті часи, в 18 столітті, томат вважався отруйним. Кухар, скориставшись застудою містера Вашингтона і порушенням його смакового сприйняття, додав в рагу м’якоть помідора. Подавши блюдо, кухар наклав на себе руки. В останньому листі він написав: «Як кухар, я не вірю в самогубство від отрути; я занадто товстий для повішення; але, за покликанням, я майстерно управляюся ножем». Як з’ясувалося пізніше, історія була вигадкою, але цілком могла б бути правдою, адже помідор і справді довгий час вважався отруйним.

Помідор часто зустрічається в народній творчості, наприклад в прислів’ях. У німецькій мові говорять, що у того, хто не бачить реальної ситуації — «помідори в очах». В арабському «бути як помідор» означає «бути товариським і приємною людиною». Ну а ми згадуємо про помідори, коли говоримо про найголовніше — про любов. Адже, на жаль, «пройшла любов — зів’яли помідори».

Агрономічні особливості

Висадка: травень

Збір врожаю: липень

Тривалість вегетації: 85-140 днів 

Хороші попередники: буряк, огірок, цибуля, морква, боби, горох, зелень, кабачок, кукурудза.

Невдалі попередники: картопля, пізня капуста, баклажан, перець

Місце для посадки 

Томат краще інших овочів переносить вторинне засолення й високу кислотність ґрунту, рн ґрунту = 5,5...6,5. Винос елементів живлення, у кілограмах на 1 тонну плодів: N-3,2; Р205- 1,1; К20-4,6.

Використовуваний для вирощування томатів ґрунт повинен відповідати певним вимогам: мати високу пористість (65-75%), найменшу вологоємність 45-50%, повітроємність 20-25%, щільність — 0,4-0,6 г/см2. Тому до складу ґрунту вводять органічні компоненти, що мають підвищену пористість й водопроникність, такі як торф, перегній, гній, що перепрів, тирса і т.д.

Обробіток грунту 

Розсаду томату висаджують коли температура ґрунту становить 18-20°С, а сама конструкція продезінфікована й прибрана, ґрунт заряджений стартовими добривами відповідно до результатів ґрунтового аналізу на вміст азоту, фосфору й калію, грунт перекопано, підпушено, гребені нарізані. 

Сівба 

Біологічною особливістю помідора є й те, що він розмножується як насінням, так і вегетативним способом — частками стебел та пагонами. Вони добре вкорінюються у вологому ґрунті. В них розвивається мичкувата коренева система.

Томат — теплолюбна культура. Насіння його за температури 25-30°С проростає протягом 3-5 діб. При зниженні температури ґрунту до 13°С на глибині загортання насіння сходи з’являються лише через 17-22 дні. Після з’явлення повних сходів на ріст і розвиток рослин позитивно впливає зниження температури на 3-4 доби (вдень-до 12-15°С, а вночі — до 8-10°С). Це сприяє більш швидкому росту і розвитку кореневої системи і формуванню компактних (невитягнутих) добре облистнених рослин.

У фазі першого справжнього листка (20-25-денного віку) сіянці пікірують до сім’ядолей у торфоперегнійні та насипні горщики розміром 6x6, 8x8 та 10×10 см або в касети.

Відразу після пікірування сіянці поливають водою з температурою не нижче 18-20°С. При вирощуванні розсади в парниках і плівкових теплицях сіянці можна пікірувати у ґрунт споруди з шириною міжрядь 6-7 см і в рядку 5-6 см. У сонячні дні протягом 2-3 днів сіянці захищають від надмірного сонячного опромінення, щоб вони не прив’яли.

При безпікіровочному способі вирощування розсади насіння висівають у парники і теплиці на грядки з міжряддям 6-7 см, а у фазі 1-2 справжніх листків рослини проривають на відстані 5-6 см. 

У відкритий ґрунт розсаду висаджують, коли ґрунт прогріється до 14-15°С і мине загроза весняних приморозків. Розсаду висаджують до першого листка. Перерослу розсаду висаджують похило в ґрунт, залишаючи на ній 7-8 листків. Ширина міжрядь 70 см або за схемою 90+50 см.

Особливості догляду 

Вимоги до світла. Томат — культура дуже вимоглива до світла, особливо в розсадний період та у фазі цвітіння. При недостатньому освітленні сіянці витягуються, листки ростуть дрібними, світло-зеленого забарвлення. Зниження інтенсивності освітлення на 25 і 50% від природного денного при вирощуванні розсади помідора зменшує кількість квіток, чашолистків у суцвіттях і камер у плоді. Нестача ж освітлення у фазі цвітіння призводить до значного опадання квітів.

Мінімальна інтенсивність світла, при якій можливий вегетативний Ріст рослин, становить 2-3 тис. лк. Для формування бутонів і переходу до цвітіння вона повинна бути не нижче 4-5 тис. лк, а для безперервного розвитку та плодоношення — не нижче 10 тис. лк. Оптимальною інтенсивністю освітлення для рослин помідора є 20-35 тис. лк залежно від фази росту й розвитку, тривалості освітлення і сортових особливостей. Висока освітленість також негативно впливає на рослини. Так, при збільшенні інтенсивності освітлення (більше 40 тис. лк) листки помідора жовтіють і опадають.

Протягом вегетації потреба рослин у воді неоднакова. Найбільша вимога в них до вологості ґрунту проявляється під час проростання насіння. При недостатній вологості ґрунту після висаджування розсади на постійне місце вирощування рослини погано приживаються, затримується відновлення кореневої системи, а відповідно і продуктивність їх знижується. Нестача вологи в ґрунті з часу від початку зав’язування до дозрівання плодів призводить до затримання росту рослин, опадання квітів, зниження середньої маси й урожайності плодів, тому вологість ґрунту в період плодоношення підвищують до 80% НВ. Оптимальна вологість ґрунту при вирощуванні помідора — 70-80% НВ. 

Добрива 

Після висаджування розсади у відкритий ґрунт дози азоту збільшують до рівня фосфорно-калійного живлення. У подальшому (до утворення плодів на першій китиці) рослини помідора потребують помірного азотного живлення і посиленого фосфорного. У період формування плодів на перших трьох китицях для помідора необхідне посилене азотне живлення, а при їх дозріванні - калійне.

Формуючи врожай, рослини виносять із ґрунту поживні елементи.

Середній винос їх на 10 т продукції становить: азоту — 33 кг, фосфору — 13,0, калію — 45,3, кальцію — 44, магнію — 8 кг. Незважаючи на те, що помідор виносить з ґрунту фосфору в 2,9 рази менше, ніж азоту, і в 4 рази менше, ніж калію, він швидко реагує на його нестачу, особливо в розсадний період і під час формування репродуктивних органів. 

Шкідники

  • Баштанна (бавовникова) попелиця
  • Бурякова листкова (бобова) попелиця
  • Велика картопляна попелиця
  • Персикова зелена (оранжерейна) попелиця
  • Блішка картопляна жовта
  • Картопляна міль
  • Південноамериканська томатна міль (Тута абсолюта)
  • Золотиста картопляна нематода
  • Нематода галова північна
  • Стеблова нематода цибулі
  • Дзюрчалка цибулева
  • Муха паросткова
  • Іржавий кліщ томатів
  • Колорадський жук
  • Совка бавовникова
  • Совка городня
  • Совка капустяна
  • Совка картопляна (болотна)
  • Совка озима
  • Совка помідорна (карадріна)
  • Трипс тютюновий (цибулевий)
  • Цикадка березкова
  • Мінер пасльоновий
  • Помідорний (п'ятикрапковий) бражник
  • Теплична білокрилка

Хвороби

  • Альтернаріоз (Суха плямистість)
  • Аскохітоз
  • Сіра гниль
  • Мокра гниль
  • Іржа
  • Борошниста роса
  • Переноспороз (Несправжня борошниста роса)
  • Септоріоз
  • Антракноз
  • Бактеріоз
  • Бактеріальна плямистість
  • Бактеріальне в'янення
  • Бактріальна гниль
  • Бактеріальний рак
  • Біла гниль
  • Бронзовість томату
  • Вертицильоз
  • Гельмінтоспоріоз (бура плямистість)
  • Жовтуха айстри
  • Кільцева плямистість
  • Макроспоріоз
  • Мозаїка тютюну
  • Плеоспороз
  • Плямистість бактеріальна чорна
  • Ризоктоніоз
  • Склеротіоз (Вугільна гниль)
  • Фузаріоз
  • Церкоспороз
  • Чорна ніжка

Сорти і гібриди помідорів

Господар Інкас Ігранда Любимий Лагідний
Флора Хіларіо F1 КДС-5 F1 Раїса F1 Дуєл Єрли F1
Атласний Попільнянський Денар Баллада Биг Биф F1
Іришка Кіммерієць Астерікс F1 Данило F1 Миколка F1
Побратим F1 Оберіг Карась Чайка Ріо Грапо
Кібіц Толстой F1 Женарос F1 Дуєл Плас F1 Хайпил 108 F1
Президент ІІ F1 Санрайз F1 Яки F1 Перфектпил F1 Фастівський 1
Флорида 47 Р F1 Наддніпрянський 1 Шаста Топкапі Ольга
Джокер Беллє Беллавіза F1 Беріл F1 Щедрик F1
Раллі Бармалєй F1 Багіра F1 Клондайк Малинове Віканте
Астероїд Солероссо Малиновий дзвін Максіфорт Сомма
Колібрі F1 Дама Зореслав Адміро Тарпан
Магнус Елеонора Джеронімо Дональд Чіблі F1
Український Дебют F1 Бобкат F1 Сілует F1 Уліссе F1
Прогресс F1 Ядвіга Казумі Тайлер Конорі
Батлер КС Хітомакс Комплімент Педро F1 Ганія