Селера

Вид дворічних городніх пряних рослин із родини селерових
651

Селера (Apium graveolens L.) — вид дворічних городніх пряних рослин із родини селерових. Висота сягає 1 метра. У перший рік утворює розетку листків та коренеплід, на другий рік зацвітає. Рослина вологолюбна і холодостійка, насіння проростає вже при 3°С (оптимально — при 15°С), пагони переносять заморозки до −5 °C.

Селера любить світло і родючу землю. Якщо ж доводиться вирощувати його в півтіні і на слабородючій землі, то врожайність не впаде, тільки зміниться аромат. Холод рослина переносить спокійно, зимує, як правило, без проблем і втрат.

Селеру використовували ще в давнину. Тоді вона була не продуктом харчування, а ліками. У XVII столітті він увійшла в раціон людей в якості корисного овоча.

Біологічні характеристики

Селера любить світло і родючу землю. Якщо ж доводиться вирощувати її в півтіні і на слабородючій землі, то врожайність не впаде, тільки зміниться аромат. Холод переносить спокійно, зимує, як правило, без проблем і втрат.

Селеру використовували ще в давнину. Тоді вона була не продуктом харчування, а ліками. У XVII столітті увійшла в раціон людей в якості корисного овоча.

Найчастіші види селери: 

  • Коренева – коренеплоди від нього знаходять своє застосування в медицині, косметології та кулінарії. 
  • Листова – його листя можна зрізати і вживати весь сезон без зупинки. 
  • Черешкова – саме цей вид розводять не тільки приватники, а й промисловці, адже черешки рослини активно вживають в їжу, а так само використовують в алкогольному виробництві.

Листя і черешки багаті вітаміном C і каротином, вітамінами В1, В2, РР, фолієвою, хлорогеновою і глютаміновою кислотами. В коренеплодах містяться білок, вуглеводи, ефірна олія (удвічі більше, ніж у листках) і мінеральні солі — калію, кальцію, фосфору, міді, заліза, магнію. Білок його багатий на амінокислоти — аргінін, гістидин, лізин, аланін.

У всіх частинах рослини присутні нікотинова і глутамінова кислоти. Наявність органічної глутамінової кислоти дозволяє використовувати селеру в кулінарії, як нешкідливий підсилювач смаку і запаху. Стебла зазвичай містять велику кількість солі.

Стебла селери належать до дворічного рослині сімейства зонтичних. Вони володіють сильним ароматом і гірко-солодким присмаком з пряною ноткою. Стебла мають соковиті м’ясисті черешки товщиною до 4 см і висотою до 100 см. 

Листки: листова розетка велика, складається з численних бічних пагонів, листя яскраво-зелені.

Стебла: м'ясисті, соковиті до 70 см висотою.

Коренева система: корінь селери має плоско округлу форму, висота його 5-7 см, діаметр 6-8 см.

Суцвіття: квітки селери дрібні, білі, запашні, зібрані в складні парасольки.

Плід: округлі двосім'янки.

Практичне використання

Всі частини (листя, черешки та коріння) рослини використовують при приготуванні перших та других страв, салатів, напоїв, соусів. Кореневище використовують також у сушеному вигляді. В турецькій кухні є селеровий суп, керевіз чорба.

У народній медицині використовується як сечогінне. Стебла рекомендується використовувати замість солі при захворюваннях жовчного міхура, остеопорозі, захворюваннях нирок.

У народній медицині селеру використовують для лікування нервової системи і поліпшення сну. Відварені коренеплоди використовують при обмороженнях рук і ніг.

Селера корисна людям, що страждають на артрит, ревматизм і подагру. Її антизапальні властивості допомагають зменшити припухлості і біль навколо суглобів. 

Агрономічні особливості

Висадка: квітень.

Збір врожаю: вересень.

Тривалість вегетації: 110-180 днів.

Хороші попередники: бобові, капуста, помідори й огірки.

Невдалі попередники: кріп, петрушка, пастернак і морква.

Сівба

Розмножують селеру насінням. Висівають їх у теплиці або в ящиках в теплому приміщенні. Розсаду у відкритому ґрунті висаджують зі схемою 45×25 або 60×20 см у кінці квітня — початку травня, також можуть використовувати посадку рядками в промисловому виробництві. Товарну продукцію (листя) селери листової отримують на 80-й день, черешкові (черешки і листя) на 140-й, а коренеплідні на 180-й день. У селери листової листя збирають практично все літо. Для зимового споживання коренеплоди викопують восени.

Зберігають їх у підвалах, пересипаними піском. Середня врожайність коренеплодів становить 6,5-8,0, а листя і черешків 2,4-4,0 кг з 1 м². Кореневу селеру використовують для вигонки листя взимку. Для цього відбирають цілі, неушкоджені коренеплоди і висаджують у теплиці або в ящики на підвіконні впритул рядами на відстані 10 см ряд від ряду. Через 25-30 днів зелень зрізують, при другому прибиранні зелень реалізують разом з коренеплодами.

Коренеплоди, призначені для насіннєвих цілей, підрощують і освітлюють навесні. У середині квітня їх висаджують на город зі схемою 60×30 см. Подальший догляд полягає в розпушуванні міжрядь і підгортанні рослин, урожайність насіння становить 600 г з 1 м².

Особливості догляду

Селера – культура, якій необхідний регулярний полив і додаткове харчування. Ділянка між рядами рослин необхідно рихлити, пророслі бур’яни – видаляти.

Потрібно стежити, щоб після поливу над корінням не утворилася земляна кірка. Легше доглядати за овочами, грядки яких покриті шаром мульчі: соломою, торфом, тирсою, скошеною травою і т. д.

Для підгодівлі селери краще всього вибрати органічні добрива в рідкій формі. Полив для селери повинен бути помірним, у середньому на 1 м2 потрібно 30-40 л води.

Шкідники

  • Баштанна (бавовникова) попелиця
  • Зонтична міль
  • Нематода галова північна
  • Стеблова нематода цибулі
  • Блідий лучний метелик
  • Морквяна муха
  • Капустяна вогнівка
  • Косатець Махаон
  • Мінер пасльоновий
  • Теплична білокрилка
  • Цибулева тріщалка

Хвороби

  • Сіра гниль
  • Мокра гниль
  • Іржа
  • Переноспороз (Несправжня борошниста роса)
  • Септоріоз
  • Фузаріоз
  • Бактеріальна плямистість
  • Бактеріальний рак кісточкових
  • Бактріальна гниль
  • Біла гниль
  • Верхівкова гниль
  • Жовта плямистість
  • Жовтуха айстри
  • Мозаїка селери
  • Рожева гниль
  • Філостіктоз
  • Фомоз
  • Церкоспороз
  • Чорна гниль

Сорти і гібриди

  • Ілона
  • Мерга
  • Максим
  • Президент
  • Албін
  • Неон
  • Балена 
  • Отаго
  • Астерікс
  • Світоч