Петрушка

Петрушка (Petroselinum) — багаторічна рослина, належить до невеликого роду трав'янистих дворічників родини Зонтичні (Селерові).

Батьківщиною петрушки вважається острів Сардинія. Перші згадки про цю культуру виявлені в староєгипетських папірусах. У дикій природі трава петрушка росте по узбережжю Середземного моря, в культурі листову і кореневу петрушку вирощують на півночі США і півдні Канади, а також по всій континентальній Європі.

Біологічні характеристики

Петрушка — холодостійка культура.

Насіння починає проростати за температури ґрунту 2-3°C. Молоді сходи добре переносять весняні приморозки до мінус 7°C. Оптимальна температура для росту і розвитку рослин 18-20°C.

Петрушка не вимоглива до вологи. Найбільше води потребує під час інтенсивного росту (липень-серпень). Транспіраційний коефіцієнт 200-300.

Петрушка досить вимоглива до світла. Зниження освітленості різко знижує урожайність зеленої маси.

Росте майже на всіх типах ґрунтів, за винятком перезволоження та сухих піщаних. Найпридатніші для її вирощування глибокі родючі чорноземи, сірі і темно-сірі, опідзолені та осушені торфові ґрунти.

Листки: перисто-розсічені з численними дрібними листочками. Листки темно-зелені, зверху блискучі. Прикореневі і нижні стеблові листки довгочерешкові, перисторозсічені з обернено-яйцеподібними, при основі клиноподібними з надрізними або глибоко-зубчастими листочками, верхні — трироздільні.

Стебло: дуже розгалужене, не опушене, всередині порожнє, заввишки 1-1,5 м.

Коренева система: складається з головного і бічних коренів. Коренева петрушка утворює товсті м’ясисті коренеплоди. Листкова петрушка дає велику розетку листків і сильно розгалужену кореневу систему.

Суцвіття: зонтик.

Плід: невелика двосім’янка.

Практичне використання

Здебільшого петрушку вирощують для використання в кулінарії, через її смакові якості. В їжу використовують її корінь та листя. Неодмінний складник української кухні.

Використовують як пряну рослину у вигляді приправи. Придатні для цього як коренеплоди, так і листя. Споживають у свіжому, сушеному і солоному виді, для салатів (листя), як добавку до гарнірів і супів (листя і корені). Свіжозаморожена (здрібнена з невеликою кількістю води у формі) зелень петрушки цілком зберігає протягом року живильні і цілющі властивості.

Щодо народної медицини. Настій листя, відвар плодів або коренеплодів посилюють діурез, підвищують тонус гладких м’язів матки, кишечнику і сечового міхура, збуджують апетит і поліпшують травлення, пригнічують процеси бродіння в кишечнику, розчиняють камені й пісок у сечовивідних шляхах, регулюють менструацію, зміцнюють зір, виявляють жовчогінну, спазмолітичну і потогінну дію.

Агрономічні особливості

Висадка: квітень.

Збір врожаю: травень.

Тривалість вегетації: 65-180 днів.

Хороші попередники: капуста, огірок, цибуля.

Невдалі попередники: морква, селера, фенхель, коріандр, кріп.

Сівба

Для одержання коренеплодів застосовують широкорядний спосіб сівби з шириною міжрядь 30-45 см. Норма висіву насіння — 0,2-0,3 г/м.кв.

За сівби в недостатньо зволожений ґрунт сходи з'являються на 10-20 днів пізніше, посіви зріджуються. Враховуючи це, насіння петрушки за підзимової сівби слід висівати на глибину 0,5-1,0 см, ранньовесняної — 1-2 і літньої — 2-3 см. Під час ранньовесняної і літньої сівби площу до і після висівання насіння ущільнюють котком або дошкою.

Влітку насіння краще висівати після дощу, а слідом за ущільненням верхній шар ґрунту на 1,0-1,5 см розпушити граблями. На літніх посівах ефективним є мульчування рядків перегноєм, торфом, поліетиленовою плівкою або іншими матеріалами.

Особливості догляду

Догляд за петрушкою, що росте у відкритому ґрунті, не передбачає ніяких особливостей. Звичайні рутинні заходи: проріджування сходів, прополювання ділянки від бур'янів, розпушування ґрунту в рядах і міжряддях, поливання та підживлення. 

Шкідники

• Тютюнова білокрилка
• Морквяна муха
• Іржавий (іржавинний) кліщ томатів
• Метлиця (луговий метелик)
• Цибулева дзюрчалка
• Огірковий комарик
• Блідий лучний метелик
• Помідорна совка (карадріна)
• Зонтична міль
• Морквяна листоблішка

Хвороби

• Альтернаріоз (Суха плямистість)
• Сіра гниль
• Мокра гниль
• Іржа
• Борошниста роса
• Переноспороз (Несправжня борошниста роса)
• Септоріоз
• Фузаріоз
• Бактеріальне в'янення
• Біла гниль
• Дідімаріоз
• Жовтуха айстри
• Мозаїка селери
• Ризоктоніоз
• Склеротіоз (Вугільна гниль)
• Стемфіліоз (Сіра плямистість)
• Техаська гниль
• Філостіктоз
• Фомоз
• Церкоспороз
• Червона гниль
• Чорна гниль

Сорти і гібриди