Село-привид Степове | Талалаївська громада на Чернігівщині

Покинута хата в селі Степове

Привіт, з вами знову Катя Капустіна, головна редакторка Zemliak.com — сайту для всіх, хто любить землю.

Разом із родиною ми любимо відпочивати, відвідуючи населені пункти неподалі від місця, де живемо. Часто ми проїждаємо села і інколи зупиняємось, щоб подивитися, як вони живуть. Саме так уже народилося кілька фоторепортажів для нашого сайту.

Знаєте, як виглядає розчарування? Моє розчарування виглядає так, як нині село Степове на Чернігівщині. 

Наша родина, тобто бабуся з дідусем, жила в сусідньому селі Васюків, але іноді в гості чи за «благами цивілізації» ми ходили саме в Степове.

Дивіть також Село Васюків | Срібнянська громада в Чернігівській області

Між собою називали то «іти радгосп», бо, як виявилося, колись у цьому селі справді існував потужний радгосп із повним набором сільськогосподарських напрямків — вирощували зернові, доглядали за величезним садом, розводили корів, свиней і коней…

А ще плюсом від того всього було те, що до Степового залишилась стара дорога, на якій колись був навіть асфальт і яку нині Карти Google називають «невідомою дорогою».  До речі, зараз цю дорогу чистять від снігу допоки є асфальт, далі — треба пробиватися самотужки.

Нині, як і раніше, доїхати в Степове можна залишками цієї дороги від траси Н07 Київ — Суми — Юнаківка через Харкове і Новоселівку.

Чудово пам’ятаю той двір і лавку на краю Степового, біля яких ми з тіткою чи бабусею іноді чекали автобуса або автомобіль із хлібом. Пам’ятаю той дуб, під яким розгортався пересувний магазин…

Власне, це була кінцева точка у випадку, якщо пройшли дощі і їхати польовими дорогами по вуха в багнюці в наше чи інші найближчі села не було сенсу. Посеред села поряд із зупинкою колись був сільмаг. Пам’ятаю навіть зупинку, яке вже тоді, більше двадцяти років тому вже почала обростати бур’янами… Зараз тут майже не залишилося навіть цегли на їхньому місці.

А ще моя бабуся і мій тато з сестрою вчилися в місцевій восьмирічній школі, від якої зараз, залишились тільки стіни.

Залишився тільки зарослий ставок, до якого ми їздили на велосипедах чи ходили пішки.

Що ж маємо нині?

Степове — село в Чернігівській області, у якому не залишилося жодної живої людини.

Дивіться також Мертві села України: рейтинг регіонів за кількістю вимираючих сіл

Раніше входило до Харківської сільської ради з центром у селі Харкове, але після затвердження нового адміністративно-територіального устрою стало частиною Талаївської селищної громади в складі старостинського округу на базі колишньої сільради.

За даними Державного реєстру виборців, у селі станом на початок лютого 2022 року було офіційно зареєстровано 0 (нуль!) осіб. Однак, як кажуть очевидці, ще років 20 тому тут проживали близько до 40  людей.

Географічно село Степове «роз’єднане» і розташоване не як суцільний населений пункт, а як кілька окремих ділянок.

В основному, будинки розташовані на рівнині. А з півночі величезними ярами село обтікає маленька річка Лезова, ліва притока Лисогору.

Перейти чи проїхати через Лезову можна по греблі, яка, на диво збереглася в непоганому стані.

А поля довкола села, за даними Публічної кадастрової карти України, обробляють переважно агрофірми «ТАС АГРО ПІВНІЧ», «Батьківщина» та кілька дрібних фермерів.

(с) Катя Капустіна, Zemliak.com, 2022.