Як зафіксувати та описати збитки фермерів через війну: покрокова інструкція

Від початку повномасштабного російського вторгнення десятки українських ферм зазнали нищівних руйнувань, сотні тварин загинули чи отримали поранення… Із того часу учасники ринку докладали великих зусиль, щоб напрацювати дорожню карту та практичні поради з документування руйнувань й оцінки збитків на агропідприємствах. І вже була напрацьована й презентована така методологія та зразки потрібних документів.

Щоб фермери у майбутньому могли отримати відшкодування, важливо правильно зафіксувати завдані збитки й сформувати пакет необхідних документів. 

Разом із нашими партнерами Quality Food Trade Program ділимося необхідною інформацією з фермерами, які постраждали через війну росії в Україні.

Збитки тваринництва через війну

За попередніми оцінками, станом на початок листопада 2022 року найбільше через воєнну агресію російської федерації постраждали Чернігівська, Харківська, Сумська, Київська, Донецька, Луганська, Миколаївська, Херсонська, Запорізька області.

У цих регіонах на початку 2022 року було сконцентровано по усіх категоріях господарств: поголів’я ВРХ — 25,3%, корів — 25,8%, свиней — 31,5%, овець та кіз — 28,2%, птиці — 24,9%. Виробництво продукції тваринництва: м’яса — 20%, молока — 28,7%, яєць — 44,8%. Загалом, скорочення в галузі від загального обсягу, порівняно з минулим роком, становить 15%.

«Близько 2 млрд гривень — це збитки від загибелі тварин та пошкодження й руйнування тваринницьких ферм. Наразі підтверджений обсяг втрат: 6 тисяч голів корів, до 100 тисяч свиней, понад 3,5 млн птиці втрачено. Також 206 підприємств зруйновані або пошкоджені», — зазначила Олена Дадус, начальник управління тваринництва та племінної справи Департаменту аграрного розвитку Мінагрополітики.

Вона підкреслила, що підприємства продовжують фіксувати збитки, збирати доказову базу.

Законодавча база щодо фіксації збитків

На сьогодні законодавча база України, яка б регулювала процес документування злочинів і втрат, порядок відшкодування збитків лише формується.

Однак ще наприкінці березня 2022 року була ухвалена Постанова Кабінету Міністрів України № 326 «Про затвердження Порядку визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії Російської Федерації»

Цією постановою визначено 15 напрямів шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії рф, та основні показники за кожним напрямом.

Серед визначених напрямів — людські втрати та пов'язані з ними соціальні витрати; економічні втрати, пов'язані з людськими втратами; військові втрати; втрати земельного фонду; економічні втрати підприємств; втрати установ та організацій тощо.

За кожним із напрямів закріплено відповідальне міністерство, інший центральний чи місцевий орган виконавчої влади, які зобов’язані протягом 6 місяців розробити і затвердити відповідні методики визначення шкоди та збитків. 

Передбачається також, що усі відомства, відповідальні за визначення шкоди та збитків за напрямами, надаватимуть щороку до 1 квітня наступного періоду Міністерству з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій відповідну інформацію для її узагальнення та надання до 1 червня Кабінетові Міністрів України. 

Таким чином, порядок обрахунків та відшкодування втрат будуть ухвалені дещо згодом.

Нині до другого читання у ВРУ готується законопроєкт №7198 «Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об'єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації»

Цей документ має врегулювати відносини компенсаційних виплат за пошкоджене нерухоме майно, яке відмінне від земельних ділянок: квартири, житлові будинки, багатоквартирні житлові будинки, виробничі будівлі та споруди, житлові і нежитлові приміщення тощо. Проєктом Закону серед іншого пропонується визначити способи надання компенсації, створити Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією рф, порядок подання заяви на відшкодування тощо.

Але вже зараз можна говорити про те, що на державному рівні поки що відсутній спеціальний законодавчий акт, яким буде врегульовуватися процедура компенсації за пошкоджені/порушені землі, загиблих тварин.

Як підготуватися та правильно здійснити огляд

  1. Переконатися у власній безпеці.

  2. Розробити план огляду та покровість огляду.

  3. Підготувати технічні засоби.

  4. Здійснити попередній огляд для встановлення місць та доказів вчинення воєнних злочинів.

  5. Документування огляду пошкодженого майна.

  6. Організувати належне зберігання документів та файлів за результатами огляду.

Ферма

Рекомендації фермерам щодо фіксації збитків

Учені ННЦ «Інститут аграрної економіки» розробили для постраждалих українських фермерів методичні рекомендації з фіксування прямої шкоди, завданої сільськогосподарським підприємствам внаслідок збройної агресії російської федерації.

Такі рекомендації створено для допомоги підприємствам у фіксуванні, документуванні та формуванні доказової бази про факти прямих втрат (шкоди) від руйнування, втрати чи часткового пошкодження внаслідок російської воєнної агресії належного їм майна, а також у оприлюдненні відповідної інформації, зокрема на державних та партнерських інтернет-ресурсах.

Метою такої роботи є збір сільськогосподарськими підприємствами доказів та документування завданої їм майнової шкоди внаслідок російської воєнної агресії на території України для подальшого стягнення з країни-агресора за проєктом «Росія заплатить», відповідних судових рішень та інших ініціатив справедливості.

Рекомендований порядок базується на алгоритмі фіксації завданої прямої матеріальної шкоди на відповідних державних ресурсах. 

Серед таких:

  • проєкт «Росія заплатить», розроблений KSE Institute спільно з Офісом Президента України та Міністерством економіки України (https://damaged.in.ua/);

  • об’єднаний майданчик для збору доказів воєнних злочинів (https://dokaz.gov.ua/);

  • ресурс для належного документування воєнних злочинів та злочинів проти людяності, створений Офісом Генерального прокурора разом з українськими та міжнародними партнерами (https://warcrimes.gov.ua/);

  • спеціальний чат-бот Tribunal.ua (https://tribunal.in.ua/);

  • ресурс «Опора» (https://russiancrime.org/); 

  • єдиний національний портал збору фактів порушення прав людини (https://humanrights.gov.ua/)

Хто відповідальний за належне документування збитків?

  • ВЛАСНИК 

якщо майно не передано в користування або якщо користування достроково припинилося і витрати на відновлення майна буде нести безпосередньо власник

  • КОРИСТУВАЧ

якщо майно перебувало в користуванні на момент знищення/пошкодження і користування не припинилося після цих подій і витрати на відновлення майна буде нести користувач

  • ОРГАНИ ДЕРЖВЛАДИ ТА МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ 

у межах своєї компетенції та покладених на них завдань щодо фіксації та обрахунку завданих збитків

Власне, основна відповідальність за належне документування збитків лежить безпосередньо на аграріях, яким завдано збитків. Адже ніхто краще від них не знає специфіку роботи підприємства та не зможе зібрати необхідні докази для відшкодування, в тому числі упущеної вигоди.

При цьому різні державні органи мають свою зону відповідальності у цьому процесі, з більшістю з них доведеться взаємодіяти з різних питань.

Куди потрібно звертатись для подальшої фіксації втрат підприємства?

Для початку агрофірма робить базові кроки для фіксації самостійно і звертається до уповноважених органів:

  • до СБУ (якщо це порушення законів та звичаїв війни) або поліцію (крадіжка або вимагання в умовах воєнного стану, інші злочини) для фіксації факту кримінального правопорушення.

  • до військової адміністрації або органів місцевого самоврядування для залучення її представників до огляду пошкодженого об’єкта і складання відповідного акта.

  • до інших органів в окремих випадках — подати повідомлення до інстанцій в окремих випадках:​

    • ДСНС — пожежа, аварійний стан будівлі, розмінування;
    • ДЕІ —  забруднення атмосферного повітря,
    • Держводагенство — шкода водним ресурсам;
    • на період воєнного стану обласні воєнні адміністрації — шкода земельному фонду для належного обрахунку розміру завданих збитків.

Сапери проводять розмінування

Що важливо встановити та зафіксувати для подальшої компенсації?

Факт пошкодження, знищення майна, загибель тварин безпосередньо у зв'язку із російською агресією

На цьому етапі важливо зібрати докази щодо пошкодження об’єктів/майна підприємств, подбати про всебічну чітку  фіксацію злочину як кримінального правопорушення, з супровідними фото-, відеодоказами, показами свідків, оглядом місця події тощо.

Розмір прямих (реальних) збитків

Цей етап передбачає від аграріїв збір документів, які підтверджують усі їхні витрати під час будівництва об’єкта, закупівлі та утримання тварин, проведення посівної, придбання зруйнованої техніки тощо. Потрібно також спрямувати зусилля на пошук/відновлення документів, які посвідчують право власності/користування щодо тих чи інших об’єктів, тварин тощо.

Розмір упущеної вигоди

На цьому етапі необхідно зібрати документи, які підтверджують для аграріїв майбутні доходи (наприклад, ф’ючерсні контракти з контрагентами з продажу продукції; документи, які підтверджують доходи за попередні роки; бізнес-плани на поточний рік тощо).

Як і коли відбуватиметься відшкодування завданих фермерам збитків?

Передбачається, що відшкодування завданих фермерам збитків відбуватиметься як через звернення до міжнародних інстанцій (спеціально створений трибунал, Міжнародний кримінальний суд в Гаазі, Європейський суд з прав людини абощо), так і через застосування внутрішніх програм та процедур. 

Тому для аграріїв важливо зафіксувати усі втрати, зібрати необхідні докази та бути готовими для проходження процедури компенсації у майбутньому, коли відповідні порядки будуть розроблені усіма відповідальними органами влади.

Загалом, механізм визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей (крім дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння та валютних цінностей) регулює Порядок визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 22.01.1996 р. № 116 (далі — Порядок № 116). 

Тобто цей Порядок № 116 передбачає, що розмір збитків визначається шляхом проведення незалежної оцінки відповідно до національних стандартів оцінки. 

У період дії воєнного, надзвичайного стану в Україні, якщо підприємство не має можливості звернутися до незалежних оцінювачів, таке підприємство може самостійно здійснити розрахунок розміру завданих збитків, виходячи з такого. 

При визначенні розміру прямих збитків від пошкодження, знищення (руйнування) основних засобів слід виходити з ймовірного фінансування на відновлення конкретного об’єкта з урахуванням діючих ринкових цін на дату визначення збитків. Таким чином розмір завданих прямих збитків дорівнює вартості відтворення (заміщення) пошкодженого (зруйнованого) майна з урахуванням його стану до завданої шкоди. 

При визначенні розміру прямих збитків від знищення (псування) запасів слід виходити з ринкової ціни на відповідні активи на дату визначення збитків. 

При самостійному розрахунку розміру завданих прямих збитків спеціально створена комісія при господарстві має мати докази ринкових цін, на основі яких були здійснені розрахунки збитків (бюлетені з цінами, дані з сайтів тощо).

Покрокова інструкція для фермерів щодо фіксації втрат тварині майна через війну

1. Зафіксувати та описати втрати належним чином

Найперше слід оформити наказ про зупинення експлуатації об’єкта в зв’язку з подією (є готові шаблони). Вжити достатніх заходів, щоб запобігти виникненню збитків чи зменшити їх. 

2. Провести інвентаризацію із відео-, фотофіксацією і документуванням виявлених фактів завданої шкоди

Рішення про проведення інвентаризації приймає керівник підприємства, яке оформляється наказом. В цьому наказі визначається вид інвентаризації (повна чи часткова, вибіркова чи суцільна), а також зазначається відповідальна особа, на яку покладається обов’язок з оприлюднення даних про зафіксовані факти завданої шкоди, зокрема через їх внесення до обраного державного ресурсу. 

Може здійснюватися інвентаризаційною комісією, спеціально призначеною комісією або уповноваженою особою.

Інвентаризацію слід провести у найкоротший термін від моменту нанесення майнової шкоди воєнними діями країни-агресора.

Додатково до інвентаризаційних описів необоротних активів рекомендується складати Акт огляду об’єктів основних засобів, оскільки він містить розширений перелік реквізитів, необхідних для оприлюднення даних про факти завданої шкоди, зокрема через їх внесення до інформаційної бази визначеного керівником підприємства державного ресурсу.

Також до акта можуть бути додані фото об’єкта до руйнувань/пошкоджень; фото техніки, обладнання тощо, які знаходилися в об’єкті нерухомості; копії первинних документів, паспортів тощо на рухоме майно; письмові пояснення свідків обстрілу, бомбардування тощо; інформація ЗМІ (статті, репортажі, пости) щодо факту обстрілу, бомбардування тощо.

Після заповнення усіх реквізитів Акт підписують голова і члени Комісії, зазначивши свої прізвище, ім’я, по батькові, посаду, та направляють на затвердження керівнику. Затверджені Акти передаються відповідальній особі для внесення даних до інформаційної бази обраного державного ресурсу. Після внесення в Акті проставляється відмітка про дату внесення, що засвідчується підписом відповідальної особи.

Представник підприємства, фіксуючи доказову базу щодо завданої шкоди, має дотримуватися правил щодо залучених свідків, відео- та фотозйомки. 

При цьому він має пересвідчитися, що зафіксовані та задокументовані свідчення достовірні і містять дані про особу, яка опитує свідка; свідків (ПІБ, контакти); об’єкт, якому завдано шкоди, його розташування (область, район, територіальна громада, місто/село, вулиця, будинок); короткий опис події, в результаті якої завдано шкоду, її дату, час та наслідки.

Проводячи відеофіксацію, важливо назвати словами: 

  • хто веде відеозйомку (дані особи, яка здійснює запис відео);

  • яке майно на відео (наприклад, тваринницький комплекс);

  • кому належить (наприклад, ФГ «Молочні ріки» або орендовано СФГ «Світлиця» у ТОВ «Колос»);

  • що пошкоджено або зруйновано (наприклад, повністю, стіни, дах, кімнати, поверхи тощо, кількість загиблих тварин, порода, опис);

  • яким чином (від чого, якого виду зброї, типу боєприпасу тощо) відбулося пошкодження або руйнування майна. Можна рукою вказати напрям руху боєприпасу;

  • прізвище, ім’я, по батькові свідків, які беруть участь у фіксації факту шкоди, завданої сільськогосподарському підприємству. 

Фотофіксацію кожного з пошкоджень бажано здійснити зблизька та у площині відповідного об’єкта (наприклад, фото зруйнованого кабінету та фото всієї будівлі, на якому видно цей кабінет). Також доцільно зафіксувати на фото будь-які залишки боєприпасу, за можливості — із детальними фото елементів маркування, серійних номерів.

3. Обов’язково внести дані у Єдиний державний реєстр тварин

Власники тварин та інші суб’єкти господарювання в Україні, в господарствах яких тварини можуть постійно або тимчасово перебувати, зобов’язані зареєструвати свої господарства в Реєстрі тварин, а Агентство з ідентифікації і реєстрації тварин вносить дані безпосередньо до Реєстру тварин. 

Отож, у разі падежу/загибелі тварин на фермі внаслідок бойових дій надзвичайно важливо правильно внести інформацію у Єдиний державний реєстр тварин. 

У Державному підприємстві «Агентство з ідентифікації і реєстрації тварин» роз’яснили, що в такому випадку власник/утримувач худоби або відповідальна особа господарства зобов’язані:

  • внести до паперової форми книги обліку тварин (за наявності) та паспорта тварини дату встановлення факту падежу, причину та дату утилізації;

  • надіслати до Адміністратора Реєстру тварин протягом 5 робочих днів засвідчений державною установою (закладом) ветеринарної медицини заповнений паспорт тварини для внесення до Реєстру тварин інформації про падіж (загибель), утилізацію тварини.

При заповненні паспорта великої рогатої худоби на загиблу тварину вказати як причину вибуття код 27 загибель (падіж), а в полі «Особливі відмітки» зазначити, що загибель худоби відбулася внаслідок бойових дій.

Спеціаліст державної установи (закладу) ветеринарної медицини вносить у поле «Особливі відмітки» паспорта тварини дату внесення записів, проставляє свій підпис та засвідчує записи печаткою.

Для швидкого злагодженого подання та реєстрації в Єдиному державному реєстрі тварин даних щодо втрати худоби внаслідок бойових дій господарствам слід звертатися за місцем їх розташування до відповідних відокремлених структурних підрозділів Агентства з ідентифікації і реєстрації тварин.

Корови на фермі

4. Повідомити уповноважених осіб та органи

  • Повідомити всіх зацікавлених осіб про подію та пов’язані із цим наслідки (іпотекодержателів, заставодавців, банки, контрагентів перед якими мають виконуватися зобов’язання).
  • Направити повідомлення у військову адміністрацію або до органу місцевого самоврядування у разі повного знищення або пошкодження об’єкта з проханням скласти акт обстеження ушкоджень.
  • Подати заяву про вчинення кримінального правопорушення до СБУ (у разі порушення законів та звичаїв війни, також є шаблон) або поліцію (крадіжка або вимагання в умовах воєнного стану, інші злочини).
  • Отримати витяг із Єдиного реєстру досудових розслідувань. Отримати пам’ятку про процесуальні права та обов’язки потерпілого у кримінальному провадженні (обов'язково).

Заявку на розмінування можливо подати: 

  • на сайті ДСНС mine.dsns.gov.ua або через додаток на телефоні «Розмінування України». На вказаному ресурсі також відображені місця, на яких вже виявлено або, імовірно, знаходяться боєприпаси згідно наявної в ДСНС інформації. 

  • через military.feodal.online — це проєкт, розроблений під егідою Міністерства аграрної політики та продовольства України у співпраці з ДСНС та ЗСУ, який допоможе кожному аграрію оперативно реагувати на небезпеку в полі/на пасовищі та усувати її.

Зафіксувати протоколом огляду місця події стан об'єкта. Бажано, щоб вказаний протокол складали працівники поліції або СБУ та/або ДСНС. 

Якщо ці органи в силу певних причин не можуть оперативно скласти протокол огляду місця події, то скласти його самостійно. Огляд повинна здійснювати уповноважена підприємством особа.

Важливі господарські моменти

Агрофірмі слід оформити бухгалтерську довідку для переведення основних засобів (ОЗ), іншого майна на рахунки обліку як такі, що можуть бути втрачені. Зупинити нарахування амортизації по ОЗ, поліпшенням та малоцінних необоротних матеріальних активах (МНМА). Провести інвентаризацію і оформити акти списання.

Як уже було сказано вище, після відновлення безпечного доступу до об’єкту потрібно буде провести інвентаризацію відповідно до вимог наказу Міністерства фінансів України від 02.09.2014 № 879 «Про затвердження Положення про інвентаризацію активів та зобов'язань» і оформити акти списання (в довільній формі з зазначенням реквізитів первинного документу, або за формою Акту на списання основних засобів № ОЗ-3) для відображення події в бухобліку та не нарахування ПДВ. 

У бухгалтерській довідці та актах на списання обов’язково має бути зазначено, що товари, активи знищені (втрачені) у період дії воєнного стану внаслідок дії обставин непереборної сили для звільнення від нарахування ПДВ та акцизного податку по втраченим/знищеним товарам. Якщо відомі конкретні обставини, внаслідок яких тварини чи майно було знищено/втрачено — бомбардування, пожежа тощо — слід зазначити.

Також фермерам слід обов'язково знайти можливість провести експертну оцінку збитків, завданих майну підприємства (це додатковий доказ розміру шкоди). Можна додатково описати упущену вигоду (доходи, які підприємство могло б отримати, якби майно не було пошкоджене і тварини цілі).

Пам’ятайте, що слід обов’язково залишити інформацію про пошкоджене майно, загиблих тварин на інтернет-ресурсах, вказаних вище.

Фіксація шкоди на вказаних ресурсах швидше надасть інформацію про пошкодження та знищення майна уповноваженим органам для здійснення ними своїх повноважень, аніж додатково зафіксує завдані підприємству збитки. Водночас, згідно з інформацією на цих сайтах, вони покликані, зокрема, і сприяти оцінці збитків, яких зазнала Україна внаслідок російської агресії та формування позовів до РФ в міжнародних судах та відшкодування збитків.


Цю публікацію було створено за підтримки Швейцарії в рамках швейцарсько-української програми «Розвиток торгівлі з вищою доданою вартістю в органічному та молочному секторах України», що впроваджується Дослідним інститутом органічного сільського господарства (FiBL, Швейцарія) у партнерстві із SAFOSO AG (Швейцарія). 

Відповідальність за зміст цієї публікації несе виключно автор(и). 

Точка зору автора(ів) не обов'язково відображає точку зору SECO, FiBL, SAFOSO AG, www.qftp.org.

Фінансова підтримка: Виконавець програми: Партнер програми

(с) Катя Капустіна, Zemliak.com, 2022. 

Щоб бути в курсі свіжих новин, підпишіться на сторінки сайту Земляк у Facebook, Telegram та в Instagram.