Що робити з опалим листям та іншими органічними відходами на присадибній ділянці

Компост у саду

Осінь — час, коли господарі та господині збирають вирощений урожай із городів та садів, а також готують свої земельні ділянки до наступного сезону. Актуальним питанням завжди залишається, що робити з опалим листям, залишками городніх культур та трави? 

До цього часу багато хто активно спалює органічні рештки. Але відмовитися від цього нині є дві причини. По-перше, уже доведено шкоду для довкілля та здоров’я людей. По-друге, із березня 2021 року значно посилено відповідальність за спалювання трави (листя, очерету, стерні) — введені штрафи. Тепер палії можуть бути оштрафовані на суму близько кількох сотень, а то й тисяч гривень.

Отже, ідеальний спосіб позбутися решток трави та листя — компостувати. Розбираємося в правильній утилізації органічних відходів разом із Zemliak.com.

Чому не можна спалювати листя і траву

Спалювання листя і сухої трави несе велику шкоду для довкілля. У тліючому без доступу кисню листі виділяється бензопрен, що здатний викликати у людини ракові захворювання. Окрім того, з димом у повітря вивільняються діоксини — одні з найотруйніших для людини речовини. 

Також із листям, як правило, горить і безліч різноманітного сміття, що в рази посилює забруднення атмосфери. Наприклад, при згорянні поліетиленового пакета в повітря вивільняється до 70 різноманітних хімічних сполук, більшість із яких отруйні для людини.

Спалювання опалого листя й трави призводить до знищення верхнього родючого шару ґрунту. Таким чином згорають рослинні залишки, гинуть корисні мікроорганізми. У сухому листі згорають зимуючі комахи, у землі від диму задихаються гризуни. Часто не встигають втекти зайці. Згорають пташині гнізда.

Через дим від вогнищ страждають дерева. Вогонь знищує насіння і коріння трав’янистих рослин, пошкоджує нижні частини дерев і кущів та верхні частини їх коріння. 

Через вогонь на землі посилюється промерзання землі у 2-4 рази. А ще густий дим є напівпровідником і здатний стати причиною короткого замикання лінії електропередач, якщо багаття розводять неподалік стовпів і проводів.

До всього, за спалювання листя та органічних решток передбачена адміністративна і навіть кримінальна відповідальність і в 2021 році уповноважені органи можуть накладати штрафи за спалювання  рослинності.

У березні 2021 року вступив в силу новий Закон України про посилення відповідальності за спалювання сухої трави, поживних залишків, луків, пасовищ, ділянок із степовою, водно-болотною та іншою природною рослинністю, рослинності або її залишків та опалого листя на землях сільськогосподарського призначення, у смугах відводу автомобільних доріг і залізниць, у парках, інших зелених насадженнях та газонів у населених пунктах та поза їх межами, а саме були внесені зміни в ст. 77 та 77/1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Тепер такі правопорушення тягнуть за собою накладення штрафу:

• на громадян — від 3060 грн до 6120 грн
• на посадових осіб — від 15 300 грн до 21 420 грн

За спалювання відходів і залишків сухої рослинності за статтею 82 КУпАП штраф:

• для громадян від 340 грн до 1360 грн;
• для посадових осіб від 850 грн до 1700 грн.

Компостування як альтернатива багаттям

Найбільш комфортним і безпечним способом утилізації органічних решток на присадибній ділянці є компостування.

За своєю суттю компостування фактично є природним процесом розкладання листя, трави та інших частин рослин за допомогою кисню і грунтових бактерій. У результаті правильного компостування господарі і господині отримують компост — багате гумусом добриво, яке збагачує грунт поживними речовинами та корисними мікроорганізмами без збудників хвороб та насіння бур’янів.

При дотриманні умов компостування в компостній ямі або ящику через 1-2 роки можна отримати готовий продукт. 

Максимально якісний компост має землистий колір, добре кришиться, відсутній гнильний запах, рослинні рештки  повністю розкладені, відсутнє насіння бур’янів, вологість складає від 40% до 60%.

Як правильно компостувати органічні відходи

Компостувати можна в умовах приватного будинку, вулиці та навіть квартири.

Для цього потрібно спеціально відвести місце, обладнати чи придбати спеціальний компостер. Такий компостер можна виготовити із підручних засобів (дощок, шиферу абощо). Часто садові магазини пропонують великий вибір різноманітних компостерів — купити садовий компостер можна від 500 грн до 5-7 тис. грн.

Місце для компостування має бути не ближче, ніж за 15 м від джерела питної води, в півтіні, щоб запобігти висиханню суміші, а також добре провітрюватися. Висота і ширина компостній маси не повинна перевищувати 1-1,5 м, а от довжина може бути не обмежена.

Подрібнене листя та траву слід змішати з землею, гноєм або готовим компостом у співвідношенні 2:1. Потрібно додати до суміші харчові відходи або трохи азотного добрива (наприклад, сечовини або курячого посліду). 

Усе слід укласти шарами товщиною не більше 15 см. Занадто товстий шар будь-якого матеріалу уповільнює процес компостування.

Якщо ви хочете якнайшвидше отримати добриво з компостної купи, то рештки бажано дрiбнити, а сам компост частiше перемiшувати та поливати.

Іноді для пришвидшення процесу дехто запускає у компостну купу спеціальні черви, наприклад, канадські. Саме вони дозволять створити якісний біогумус.

Для правильного компостування треба враховувати такі фактори:

• Температура

Бактерії в компостній купі створюють тепло, коли працюють і ростуть. Найкраща температура для швидкого компостування становить близько 50-60℃у центрі купи. Для підтримки хороших температур ідеальна купа компосту повинна бути не менше 90смx90смx90см. Ви можете закласти спочатку невелику купу і будувати по ходу.

• Кисень

Аеробні, тобто «киснелюбні» організми працюють швидко і без запахів. Якщо в компостній купі не вистачає повітря, анаеробні організми візьмуть верх і з’являться запахи. Заохочуйте аеробне розкладання, повертаючи купу, щоразу, коли ви додаєте матеріали. Змішайте сухе листя або солому, щоб уникнути матування або стиснення.

• Вологість

Усім організмам, в тому числі в компостній купі, для росту потрібна вода. Суха купа компосту буде повільно розкладатися. Якщо компостна маса буде занадто вологою, подача кисню буде обмежена, і може відбутися анаеробне розкладання. Можливо, вам доведеться додавати або воду, або сухі матеріали залежно від погодних умов. Щоб зорієнтуватися в правильному перебігу процесу, зробіть «тест на віджимання»: матеріали для компостування повинні бути такими ж вологими, як віджата губка.

• Їжа/матеріали

Мікроорганізми, які виконують роботу з розкладання рослинних решток, розглядають наші відходи як свою їжу. Мікроскопічним організмам потрібна суміш вуглецю та азоту для росту та розмноження.
Як правило, «зелені» або вологі матеріали містять багато азоту (швидко розкладаються), тоді як «коричневі», сухі або деревні матеріали містять багато вуглецю (розкладаються повільно). Підготуйте матеріали перед тим, як класти їх у купу, подрібнюючи стебла, лози, великі гілочки, солому чи сіно. Подумайте про те, щоб провести газонокосарку над листям, щоб зменшити їх розмір, і завжди видаляйте сміття з будь-яких відходів на подвір’ї.

Що можна і не можна покласти у свій домашній компост

Ідеальний компост має співвідношення вуглецевих залишків («коричневі» рештки) до азоту (зелень) як 3:1.

Багаті вуглецем матеріали включають: сухе листя, соломка, сіно, подрібнений папір, картон, газета, пензлик, тирса, хвоя.

До багатих азотом матеріалів належать: залишки їжі, скошена трава, бур’яни, шкаралупа яєць, кавова гуща та фільтри, пакетики чаю, гній.

Не додавайте молочні продукти, м’ясо, жири, кістки, олії, відходи домашніх тварин або залишки морепродуктів у свій домашній компост.

Ці предмети можуть спричинити неприємний запах і залучити шкідників до вашого компосту. 

Крім того, не можна додавати у свій домашній компост вологу забруднену упаковку, а її слід відправляти на промислову переробку.