Теплиця в господарстві: виготовляємо і встановлюємо своїми руками

Рослини в теплиці

У кожного, хто має присадибну ділянку, хоча б раз виникала ідея зробити теплицю. Свіжа зелень, ранні овочі, зручність вирощування розсади — доволі непогані перспективи, які варті того, щоб заморочитися й таки поставити на своєму городі теплицю.

Чи можна її зробити своїми руками, спитаєте ви? Звісно, можна!

Що таке теплиця?

Існує кілька типів конструкцій теплиць, які можна зробити самостійно: більш дорогі й довговічні та альтернативні — бюджетні. Але для початку розберімося, що ж таке теплиця і чи не плутаєте ви її з парником.

Парник — це мобільна конструкція невеликої ширини (у середньому — до 1 м) та висоти (60-150 см).

Він призначений для вирощування низькорослих культур або розсади перед посадкою у відкритий ґрунт. 

Також парник використовують для захисту від негоди вже висаджених у ґрунт культур. Така конструкція передбачає перебування господаря й виконання ним усіх робіт зовні. Ставлять парники зазвичай весною, а витрати на його виготовлення — мінімальні.

Теплиця — серйозна і складна, порівняно з парником, конструкція, яка функціонує від ранньої весни до пізньої осені. А інколи й цілий рік (опалювані теплиці).

Висота й ширина — мінімум 2 м. Теплиця має двері й систему вентиляції та передбачає проведення усіх агротехнічних робіт всередині конструкції. Також часто має фундамент.

Залежно від комплектації, функцій і матеріалів, з яких вона виготовлена, вартість встановлення теплиці суттєво вища від вартості облаштування парника.

Основні елементи теплиці — це каркас, покриття, двері та фундамент або інша система кріплення каркасу (дерев’яні чи сталеві кілочки, забиті в землю тощо).

Залежно від матеріалу, з якого ви зробите покриття, до конструкції теплиці ще відносимо знімні панелі для вентиляції або фрамуги (так звані кватирки на даху теплиці) та систему опалення, якщо вона передбачена. Це може бути водяне опалення з радіаторами, інфрачервоні обігрівачі тощо.

Де поставити теплицю?

Для теплиці необхідне сонячне світло, а тому найкраще розмістити її на південному боці вашої ділянки, довшою стороною до сонця.

Не слід встановлювати конструкцію близько до високих споруд чи дерев — вони можуть давати тінь, яка нам зовсім не потрібна.

Але для захисту від вітру все-таки радять зводити теплицю ближче до невисоких господарських споруд чи парканів.

Ідей для реалізації — безліч. Все залежить від того, наскільки серйозну конструкцію ви хочете мати та які матеріали маєте під рукою. Форми та дизайни теплиць вражають різноманіттям: від традиційних «хатинкою» до чудернацьких купольних, асиметричних та багатоярусних варіантів.

Дехто навіть зумів старий автобус перетворити у теплицю. Чим не ідея?

Ми ж розглянемо основні моделі, які можуть вас зацікавити, і які не складно зробити власноруч.

Теплиця з арматури та агроволокна

Так, це не зовсім теплиця, а саме той традиційний парник, про який ми писали вище. Але його популярність настільки велика, що ми не можемо обійти цю конструкцію стороною. До того ж багато господарів під теплицею мають на увазі саме таку споруду. Тож як її зробити?

З арматури робимо дужки однакової довжини й надіваємо на них старий шланг або трубки для крапельного поливу. Покривати трубкою арматуру слід не до кінця, залишаючи «голі» ділянки з обох країв, для зручності їх фіксації в ґрунт.

Довжину дужок можете обирати на власний розсуд, ніяких формул тут немає. Чим довша — тим ширшим буде ваш парник. А от встановлювати їх на грядках рекомендовано з «кроком» 1,2-1,5 м.

На місцях входу арматури в землю попередньо треба забити дерев’яні кілочки або обрізки сталевих труб, куди потім і вставлятимемо наші дужки — каркас парника.

Для зручності по периметру агроволокна можна прострочити на швейній машинці спеціальні кишені для дужок, або ж кріпити його до каркаса за допомогою прищіпок, шматочків розрізаних труб або ж купити спеціальні кліпси чи хомути. До речі, часто продаються у наборі з кілочками.

Вільні краї агроволокна на торцевих зонах треба зібрати докупи, зав’язати вузлом і закріпити дерев’яним кілком, землею чи іншим способом.

Замість агроволокна можете взяти й традиційну тепличну плівку.

А якщо ви хочете зробити не переносний, а стаціонарний парник, то треба закопати в землю дерев’яний каркас, до якого вже потім кріпити дужки.

Теплиця з дерев’яного каркасу та стретч-плівки

Також одна із бюджетних і доволі популярних конструкцій. Має кілька нюансів: деревина з часом може псуватися, а стретч-плівка, намотана у кілька шарів, не так добре пропускає промені сонця, як, наприклад, ПВХ-плівка. Але у занадто жаркий день це може навпаки стати плюсом.

Розміри такої теплиці також обирайте самостійно, виходячи із того, які шматки дерев’яного бруса ви маєте та наскільки велика чи мала площа, відведена під теплицю.

Для основи вам знадобляться сталеві кутники 40х40, у яких треба зробити отвори для фіксації стійок каркаса. Щоб зробити їх більш довговічними, радимо пофарбувати кутники або обробити бітумом.

Кутники забиваємо вертикально в землю, до них на саморізи кріпимо стійки з бруса. А вже до бруса кріпимо горизонтальну нижню рамку, до якої будемо приєднувати бокові стінки каркасу. До речі, металеві кутники можна замінити звичайною арматурою.

Вертикальні дерев’яні стійки, особливо кутові, треба укріпити дерев'яними брусками які фіксуються до стійок по діагоналі.

У одній зі стін робимо двері, але поки що лишаємо отвір пустим — самі двері обмотувати треба окремо від всієї конструкції.

Коли каркас зібраний, можна приступати до обмотування стретч-плівкою. Починати треба із фронтонів — верхніх «трикутників» на торцевих зонах вашої теплиці. Потім можна приступати до даху і в останню чергу — до стін. Мотати плівку треба у кілька шарів і з напуском.

Важливо: стіни починайте обмотувати, починаючи із нижньої частини і поступово підіймаючись наверх, щоб вода під час дощу не затікала між шарами плівки.

Окремо обмотайте плівкою майбутні двері теплиці і потім посадіть їх на петлі. Защіпку на двері можете придумати яку завгодно, на ваш вибір (для початку можна повісити звичайний гачок). Головне, щоб теплицю можна було надійно закривати. До речі, не забудьте прикрутити ручку на двері.

Для вентиляції на задній і передній торцевих стінах слід зробити невеликі віконця, розрізавши плівку. Систему відкривання і закривання таких віконець можна зробити за аналогією магнітних москітних сіток для дверних проходів.

До речі, у цій схемі стретч-плівку можна замінити на те ж агроволокно чи звичайну тепличну плівку, які кріпляться до каркасу теплиці за допомогою набитих поверх спеціальних дерев’яних рейок.

Важливо: всі гострі та шершаві ділянки на деревині, з якою ви працюєте, необхідно зашліфувати, щоб уникнути проривання плівки.

Теплиця зі старих віконних рам

Ще один варіант — зробити теплицю зі старих віконних рам, які вже покрилися шаром пилу у вашому сараї. Якщо ж такого добра ви не маєте, то придбати віконні рами можна у сусідів чи знайомих за символічну ціну.

Переваги цієї конструкції у тому, що скло краще пропускає світло, ніж полікарбонат та плівка. До того ж у віконних блоках часто вже є кватирки, тому не потрібно окремо думати про організацію вентиляції. Виграшний варіант — це знайти балконну конструкцію, тоді ви одразу матимете готову стіну з дверима.

Оскільки віконні рами мають солідну вагу, ставити таку теплицю бажано на фундамент — залізобетонний, із дерев’яного бруса чи металевого профілю.

Далі необхідно зробити дерев’яний каркас теплиці або забити чотири стовпи по кутах, і вже до них кріпити віконні рами. Оптимальна ширина такої теплиці — 2,5 м, із розрахунку 60 см на прохід і решта — на грядки. Усі щілини між блоками треба замазати шпаклівкою і забити дерев’яними рейками чи відрізками зі спеціальних підкладок під ламінат.

Якщо ви не знайшли балконний блок із готовими дверима, то їх роль може виконувати або одна із віконних рам, або ж дерев’яна рамка, обтягнута плівкою.

Важливо: якщо дах теплиці ви також хочете зробити із віконних рам, то його потрібно укріпити посередині проходу спеціальними балками-колонами.

Щоб уникнути додаткового навантаження на каркас такої теплиці, все-таки рекомендовано робити дах зі стретч-плівки та дерев’яного бруса.

Теплиця з металопрофілю та полікарбонату

Це сучасна, але більш складна конструкція, на виготовлення якої потрібно буде дещо більше часу і фінансових затрат.

Але натомість така теплиця надійна і зможе прослужити вам точно понад 10 років. Адже на відкритому сонці полікарбонат живе 10-12 років, а такий металевий каркас взагалі навряд піддаватиметься старінню.

І у випадку зношеності полікарбонату ви зможете замінити його на новий або придивитися до тієї ж плівки чи агроволокна.

Стандартний розмір полікарбонатних листів — 2,1х6 м, тому різати їх радять навпіл або ж на чотири частини (отримаєте шматки по 2,1х3 м або 2,1х1,5 м відповідно). Такий поділ добре підійде для теплиці габаритами 3х6 м.

Для цієї моделі вам також необхідно зробити фундамент (бетонний, із дерев’яного бруса або забитих у землю сталевих кутників). Конструкція — арочна, дужки робимо із профільних сталевих труб (20х20 мм або 40х20 мм), розміщених на відстані метра одна від одної.

• Але перш за все, ці труби вам доведеться зігнути.

Ви можете або звернутися до спеціалістів, або зробити це самостійно за допомогою трубовигинача — устаткування, призначеного для згинання труб.

Також є варіанти гарячого загинання труб, із попереднім засипанням всередину піску. Сьогодні про ці та інші методи ви можете знайти безліч інформації в мережі.

Вгорі та по боках необхідно укріпити і з’єднати дуги між собою такими ж металопрофільними горизонтальними трубами. Для таких стяжок можна обирати труби із тоншими стінками. Для фіксації стяжок вам знадобиться зварювальний апарат або ось такі спеціальні кріплення.

У торцевих зонах треба встановити дві вертикальні труби, між якими далі ви поставите двері теплиці. По обидві сторони від цих вертикальних труб приварюємо горизонтальні (або навскіс) відрізки труб, які з’єднуються із першою дугою каркасу. В самих дверях можна одразу продумати вікно вентиляції або ж зробити його вище дверей — у зоні фронтону.

У передній торцевій зоні встановлюємо двері. Для цього заздалегідь треба зварити з труб рамку 1,85×1 м і повісити її на петлі, з’єднавши з основною конструкцією теплиці. А у задній торцевій зоні таким же чином робимо вентиляційну рамку-вікно. Оптимальний розмір — 1×1 м.

• Далі можна братися за обшивання каркасу листами полікарбонату, кріпити які до металевого профілю слід саморізами з термошайбою.

Починати треба із торцевих зон. У місцях, де листи виступають за верхній контур теплиці, полікарбонат слід підрівняти по контуру дуги гострим ножем. І вже в останню чергу можна закривати основне «тіло» вашої майбутньої теплиці. Усі лінії стику полікарбонатних листів треба закрити — для цього є спеціальна герметизувальна стрічка, на кшталт скотчу.

Свою теплицю ви можете робити як із двосхилим дахом, так і з односхилим. Останню, до речі, можна розмістити впритул до господарської споруди чи самого будинку.

Але при виборі типу даху враховуйте засніженість вашого регіону в зимовий період, адже необхідно, щоб сніг та вода швидко сходили із поверхні теплиці, або принаймні ви могли легко зробити це власноруч. Тож майте на увазі, що з двосхилого даху наслідки негоди сходять швидше.

До речі, за таким же принципом, який ми описали вище, ви можете зробити теплицю з поліпропіленових труб. Це буде простіше й дешевше.

Листи полікарбонату можна замінити на агроволокно, тепличну плівку тощо. Такі труби ви можете з’єднувати наскрізними болтами, а плівку до труб кріпити або ж саморобними кліпсами (із «нашинкованих» труб більшого діаметра), або спеціальними фіксаторами, які можна придбати у будь-якому будівельному магазині.

Етапи створення теплиці своїми руками

Тож наостанок підсумуємо основні етапи, які вам доведеться пройти:

• Визначитися із дизайном та масштабом теплиці
• Підготувати схему конструкції
• Розчистити ділянку, де буде стояти теплиця
• Закласти фундамент
• Змонтувати каркас
• Прикріпити обраний світлопроникний матеріал до каркаса
• Фінальні деталі (герметизувати щілини, зробити вентиляцію, встановити двері)

Надихайтеся нашими ідеями, придумуйте власні, не бійтеся експериментувати й у вас точно все вийде!

(с) Вікторія Сумченко, Zemliak.com, 2022.