500 пайовиків і понад 1 млн грн на дорогу: як агрофірма підтримує село Станилівка на Вінниччині

У селі Станилівка на Вінниччині уже більше 25 років працює агрофірма «Станилівка Агро». Земельний банк складає близько 2 000 га, а отже, ця агрофірма обробляє землю понад 500 пайовиків.

Господарство очолює Василь Мазур. Підприємство своєчасно розраховується з власниками паїв, підтримує сільську інфраструктуру та допомагає громаді — від ремонту доріг до утримання місцевого ФАПу й будинку культури.

Про це під час АгроЕкспедиції 2025, організованої командою Latifundist Media разом із партнерами КВС-УКРАЇНА та Credit Agricole Bank, саме й розповів директор станилівської агрофірми Василь Мазур.

500 пайовиків і довіра замість формальностей

У господарстві Василя Мазура нині близько п’яти сотень пайовиків. Більшість — це місцеві або ж їхні спадкоємці, які давно виїхали з села, але землю не продають.

«Якщо брати з п’ятисот, то вже десь триста-триста п’ятдесят — це спадкоємці. Старше покоління відходить, і пай переходить дітям чи онукам. Але вони все одно довіряють нам — знають, що тут земля в роботі, не гуляє», — розповідає директор.

Фермер із села Станилівка

Взаємодія з пайовиками у «Станилівка Агро» відбувається без посередників — усе всередині господарства: бухгалтерія, юрист, документообіг.

«Ми ні з ким не аутсорсимось. Є наш юрист, є бухгалтерія — все робимо самі. Людина приходить, пише заяву, і за тиждень-два отримує розрахунок. Якщо комусь нагально — платимо одразу», — каже Мазур.

Близько 90% пайовиків отримують орендну плату грошима, решта — натурою: зерном чи іншою продукцією. Розмір орендної плати — приблизно 14% від нормативно-грошової оцінки землі, що є одним із найвищих показників у регіоні.

«Ми стараємось бути чесними. Бо земля — це не просто ресурс. Це спільна справа. Люди бачать, що ми платимо вчасно, і це головне», — додає фермер.

Купувати землю поки не поспішають

Попри те, що частина власників пропонує продати паї, Василь Мазур каже: час сьогодні нестабільний, тож господарство не поспішає ставати власником усіх ділянок.

«Хто його знає, яке завтра буде життя. Ми живемо у такий час, що сьогодні твоє — а завтра вже ні. Тому поки що працюємо по оренді, і нас це влаштовує», — говорить він.

Без школи, але з дорогою і фельдшером

Село Станилівка — віддалене. Школу тут закрили кілька років тому через малу кількість дітей. Та попри це життя триває — багато в чому завдяки господарству.

«Крім нас, тут практично нікого немає. Є кілька одноосібників, але вони своїм займаються, бо в них ресурсів менше. Ми ж стараємось тримати все село», — каже Василь Мазур.

Цьогоріч підприємство власним коштом відремонтувало сільську дорогу. Вартість робіт — понад 1,1 мільйона гривень.

«Ми ту дорогу зробили повністю за свої гроші. Бо хто ще зробить? На осінь знову грейдер підженемо, щоб підсипати. Так воно і йде — держава і місцева влада далеко, а ми поруч», — пояснює керівник.

Окрім доріг, «Станилівка Агро» допомагає з ремонтом фельдшерсько-акушерського пункту (ФАПу) та будинку культури.

Фельдшер приїжджає із Погребища двічі на тиждень — свого медпрацівника в селі немає, тож утримувати хоча б будівлю ФАПу доводиться місцевим силам.

«От нещодавно люди просили допомогти з дахом у будинку культури — у сусідньому селі. Звертаються — не відмовляємо. Бо якщо ми не допоможемо, то кому воно треба буде?» — говорить Мазур.

Громада без старої ради

Після адміністративної реформи село увійшло до більшої громади, і тепер тут немає своєї ради чи бюджету. Це, за словами фермера, ускладнило вирішення дрібних, але важливих питань.

«Раніше була сільська рада, був голова, можна було зібратись, вирішити. А зараз старости без грошей і без повноважень. То фактично всі питання — на нас», — каже він.

Попри це, у «Станилівка Агро» переконані: громада тримається не на документах, а на людях, які залишаються тут і працюють.

Постійна команда і бронь для механізаторів

У господарстві працює кілька десятків людей — трактористи, механізатори, водії. Основний кістяк — постійні працівники, багато хто з них має бронь від мобілізації, адже підприємство внесене до переліку критично важливих.

«Сезонних у нас майже нема. Основний склад — постійні хлопці. Комбайнери, трактористи, шофери. Це наша команда, і вони всі заброньовані. Бо без них господарство не потягне», — пояснює керівник.

Сам Василь Мазур керує разом із зятем Юрієм Шевчуком. Вони беруть участь у всіх процесах — від планування сівозмін до спілкування з пайовиками.

«Ми не з кабінету працюємо. Все бачимо, все знаємо. Якщо люди приходять — говоримо напряму. Тут усе поруч, і це дає відчуття справжньої справи», — каже він.

Фермер із села Станилівка

«Тримаємося, бо це наше село»

У словах Василя Мазура немає гучних фраз чи обіцянок — лише спокійна впевненість людини, яка десятиліттями тримає землю в порядку. У його розумінні розвиток села — це не окремі проєкти, а щоденна праця.

«Ми не робимо чогось показного. Просто живемо поруч із людьми і разом вирішуємо, що треба. Бо як не ми — то хто?» — підсумовує фермер.

Довідка

ТОВ «Станилівка Агро» — сільськогосподарське підприємство у Погребищенському районі Вінницької області. Господарство обробляє земельні ділянки понад 500 пайовиків із села Станилівка та навколишніх населених пунктів загальною площею близько 2 000 га. 

Основні культури — зернові та технічні. Підприємство активно підтримує розвиток місцевої інфраструктури, надаючи матеріальну допомогу громаді.

Село Станилівка

Адміністративна приналежність: село Станилівка входить до складу Погребищенської громади Вінницької області.

Населення: згідно з даними, населення сільської ради на 2020-й рік становило приблизно 534 особи. Інші джерела подають меншу цифру (~390 осіб) для села з поштовим індексом 22214. 

(с) Алла Гусарова, Катерина Капустіна, спеціально для Zemliak.com, 2025.

Щоб бути в курсі свіжих новин, підпишіться на сторінки сайту Земляк у Facebook, Telegram та в Instagram.