Щоб бути в курсі свіжих новин, підпишіться на сторінки сайту Земляк у Facebook, Telegram та в Instagram.
Пастух: де вчать та чому таких спеціалістів не вистачає
30 квітня 2021,06:00
Одна з затребуваних професій у селі в теплі дні року, коли треба пасти худобу, — пастух. Але особливість такої спеціалізації в тому, що на неї ніде не навчають, а відповідальність велика. Які вони сучасні сільські пастухи — з’ясовує сайт ЗЕМЛЯК.
У теплу пору у сільських пастухів пік замовлень. І кожен з таких спеціалістів має свої вимоги. Хтось хоче, щоб йому обід винесли на поле, а хтось, щоб спакували із собою. Додатково заказують цигарки, пиво і навіть зернята. У 2020 році грішми в середньому за день брали 200 грн. За місяць пастух тобто міг заробити 4-5 тис. грн.
«Коли в селі немає іншої роботи, то це теж непогані гроші, але й відповідальність велика. А ну як та худоба десь загубиться, влізе в якусь яму, пораниться чи десь отрується. Хто винен? Пастух», — розказує Михайло Головко із села Шаяни на Закарпатті.
Чоловік щоліта наймається пастухом. Щоправда корів не пасе, бо у цьому регіоні немає такої традиції. Корів тримають мало, і вони самі ходять по горах. Дорогу до дому знають. На випадок, якщо загубляться, то їх знайдуть, бо на шию чіпляють дзвоники. Михайло Головко пасе овець.
«То адська робота. По горах за день находиш десяток кілометрів. Вівці не корови, на місці не пасуться. Постійно кудись летять і треба пильнувати, щоб не загубилися. То майже як люди, якщо в отарі є хоч одна, яка «петляє», то вона всіх заведе до прірви», — говорить пастух.
За словами Михайла Головка, на Закарпатті пагорби забудували дачами і санаторіями. Місця тваринам немає. Тому випасати стає дедалі важче і професія чабан поступово зводиться. Не краща ситуація в інших регіонах. Якщо у селі кілька черед корів, то до пастуха записуються у чергу. Інколи він працює на кілька навколишніх сіл.
Віктор Супронюк із села Андріївка Запорізької області вже кілька років наймається пасти череду корів. Має по 4-5 замовлень на тиждень. Записує, кому якого числа має пасти череду. Буває, що дні співпадають, то люди міняються з сусідами, які не наймають пастуха.
«Основне в моїй роботі — не лінуватись гнати на хороше пасовище, навіть якщо там важче пильнувати худобу, і до води. Тому мене люди наймають на дві череди в селі. Знаю, де чия корова, тому без проблем переказую хазяям, якщо вона в охоті. Це теж обов'язок пастуха. У хазяїв заказую теплий обід і зернят на поле. Як спека, то й води. Маю помічника — Тобіка. Робить за мене третину роботи. Свисну, а він вже й побіг завернути корову», — розповідає Віктор Супронюк.
Якщо раніше кожен пас за себе череду, то в останні роки все більше наймають пастуха. Хтось працює, у когось немає з ким пасти чи поспіла інша робота. Людям також легше заплатити гроші і найняти пастуха ніж ходити самому цілий день по спеці за чередою корів. Якщо тримають по кілька тварин, то буває, що треба пасти 2, а то й 4 дні. А це від 400 до 800 грн. Якщо череду пасе 2 людей, то платять вдвічі більше. Але робота на стільки важка і відповідальна, що люди не хочуть найматись. До того ж вона не вважається престижною. Хоча пастухам годять.
«З пастухом треба бути ввічливим, як із сільським головою. Як запам'ятає злобу, то не виручить із чередою. Раніше наймала чоловіка з сусіднього села, але вже відказую йому, бо не може собі ціну скласти. Крім оплати, на обід заказує шоколадні цукерки, запечену курку, пляшку. Як обіп’ється і загубить корови з череди, то клопіт мені буде», — розповідає Світлана Малик із села Печанівка на Житомирщині.
На пастуха ніде не навчають. Хоча цим працівникам не завадили б навики ветеринара. На випадок передчасного отелу, бійні корів чи пошкодження ніг худоби. Збитий ріг чи розпоротий бік до вечора може кровоточити чи занестися інфекція. Надання першої допомоги стане плюсом при спробі отримати роботу у фермерському господарстві.
© Карина Хоменко, Zemliak.com, 2021
За матеріалами газети «Рідне село Україна»
