Мільярдер Говард Баффет: Треба інвестувати в українське село і малих фермерів

Говард Грем Баффетт (Howard Graham Buffett)

Американський мільярдер та меценат, який з початку великої війни допомагає Україні, Говард Баффет (Howard Graham Buffett) переконаний: насправді найкраще, що Україна може зробити у своєму сільському господарстві задля відновлення та відбудови країни, — це інвестувати у сільську місцевість, малих та середніх фермерів.

«Увага влади повинна бути зосереджена на тому, як утримувати людей у їхніх домівках в селах. Америка стала великою наддержавою в напрямку сільськогосподарського виробництва. Ми інвестували в сільську Америку за допомогою науки та освіти», — каже Баффет.

Нашим колегам вдалося поспілкуватися з Говардом Баффетом і він розповів, яким бачить розвиток українського села та сільського господарства в Україні.

Далі — пряма мова Говарда Баффета.

Про гуманітарну допомогу Україні

Насправді я і моя команда робимо набагато більше, ніж просто сільське господарство. На батьківщині я цій справі присвятив своє життя і попередні 40 років займаюсь тим, що хотів би краще зрозуміти… Вважаю, що сільське господарство буде найшвидшим шляхом відновлення для України, щоб відновити свій ВВП. І тому це критично важлива частина цього. 

Зараз в Україні ми реалізуємо різні гуманітарні проєкти, починаючи від розмінування територій, харчуванням для тисяч людей у прифронтових зонах і закінчуючи точковою допомогою окремим громадам. 

Наш фонд не може підтримувати будь-які смертоносні чи військові дії. США влаштовані трохи інакше, ніж Україна, щодо благодійних організацій та некомерційних організацій. А правил у нас багато. Ми повинні дотримуватися того, що встановлює наш уряд. Тож маємо працювати в межах цих параметрів з точки зору наших правил.

Отже, ми повинні подивитися, що ми можемо зробити, аби підтримати Україну з гуманітарної точки зору.

Про те, як працюють українські фермери в умовах війни

Звичайно, сільське господарство завжди буде однією з наших головних сфер. Ми тримаємо у фокусі саме цей напрям і робимо в нього великі інвестиції.

В Україні я зустрів багато різних фермерів. Власне, у кожній моїй поїздці я зустрічався з фермерами. І кожна така людина має свою особливу історію.

Нещодавно запам’яталося, як неподалік від лінії фронту ми проїжджали повз зруйновані ферми однієї родини. Вони все життя дбали і розвивали своє господарство.

У фермерів було все і це все у їхньої родини відібрали. При цьому вони все одно шукатимуть можливості повернутися назад, відбудувати господарство та займатися землеробством. Мені дуже імпонують такі люди!

Не знаю, звідки в українських фермерів така рішучість і сила волі, але вони досить сильні. Ніхто з них не хоче здаватися попри те, що сталося. Знаєте, вони будуть просуватися вперед і знайдуть спосіб повернутися і займатися фермерством. І це те, що потрібно цій країні, тому що дуже важливо, щоб сільськогосподарський сектор повернувся і став сильним.

Про майбутнє сільського господарства в Україні

Ні для кого не секрет, що Україна була відома в усьому світі як хлібний кошик для Європи. І я можу сказати, що хвала таким хорошим і працьовитим людям як українські хлібороби. Із більшою кількістю роботи вони можуть працювати краще. Тому я щиро вважаю, що для всіх них дуже важливо повернутися. Упевнений, що за будь-якої можливості фермери в цій країні повернуться. Вони будуть працювати далі!

До слова, Україні дуже пощастило. У вас неймовірні ґрунти, велика кількість чудових ґрунтів. Правда, через війну тепер мало того, що дала природа. На найближчі роки залишатиметься величезна проблема забруднення земель вибухонебезпечними предметами.

За попередніми даними, близько 30% угідь в Україні забруднені мінами та снарядами. І треба якомога швидше очистити та повернути орні землі в обробіток. Це величезна частка вашої ріллі, а отже, це найважливіша річ для розвитку сільського господарства зараз.

Якщо є місце у світі, де фермери повинні зосередитися на збереженні свого ґрунту, то це в Україні. Зараз у них це величезна перевага і я не хочу, аби фермери в Україні її втратили.

Попередні 30-50 років українським фермерам довелося внести величезні корективи. Вони вийшли із системи, яка була системою колективного типу. Їм довелося внести зміни в те, як навчитися інвестувати та керувати своїми фермами. І тому я думаю, що урок полягає в тому, що вони підготовлені. Їм стає краще. Вони готові бути кращими і це має стимулювати наш інтерес до підтримки українських фермерів. 

Ви знаєте, коли потрапляєте до США, то місцеві фермери дивляться як на конкурентів на Аргентину та Бразилію і не розцінюють у такому амплуа Україну. Думаю, коли Україна відновить своє сільське господарство, фермерам Сполучених Штатів Америки і європейським фермерам потрібно утримати позицію, що українські фермери — у першу чергу, наші партнери, а не конкуренти. Має бути місце для всіх. І ми повинні допомогти Україні знову стати сильною. 

Після війни, після Перемоги України ми безсумнівно продовжимо інвестувати в те, як краще розвивати деякі техніки та методи ведення сільського господарства в Україні. І для цього є місце для вдосконалення. Я маю на увазі, що ми дуже активно займаємось природоохоронним землеробством у всьому світі, і ми навчилися підтримувати менших фермерів. Хоча і вчимося це робити на великих фермах

Ми багато досліджували. Отже, українські фермери мають багато можливостей для вдосконалення свого виробництва і це лише покращить світ. Я маю на увазі, що для нас вкрай важливо бачити в них партнерів і друзів, а не конкурентів. Думаю, що майбутнє українських фермерів буде дуже яскравим.

Очистити забруднені вибуховими речовинами землі та повернути інвестиції в територію буде нелегко. Але підтримка партнерів та українське суспільство зможе це зробити.

Про підтримку фермерів та розвиток села в Україні

В Україні багато дискусій щодо деяких нових законів. Є кілька різних поглядів на те, як Україна може виглядати добре, як вона виглядатиме в майбутньому з точки зору того, хто володіє землею. Але я твердо переконаний, що найкращий шлях вперед виглядатиме не зовсім так.

Найкращий шлях вперед для України — це підтримати навіть найменших фермерів. Консолідація землі відбудеться з часом. 

Але якщо політика спрямована на спрямування консолідації земель у бік великого фермерства, то вважаю, що це величезна помилка.

Сталою культурою сільського господарства є підтримка ферм будь-якого розміру — чи то 500 га, чи 1 500 га чи 3 000 і більше га. В Україні точно будуть ферми різного розміру.

Але якщо політика спрямовує сільське господарство лише на великі мегаферми, то це не добре для України. Через це почнуть зникати малі й середні фермери… Вони будуть змушені покинути землю, у пошуках кращої справи опиняться в містах і просто не зможуть використовувати свої навички за прямим призначенням. Ці фермери не зможуть знайти роботу, бо ринок вимагає визначених знань і вмінь, яких у них немає.

Вам слід залишити фермерів біля землі, біля ферми! Тому я вважаю, що політика та практика в адвокації, яка формує та утримує сильну фермерську спільноту незалежно від розмірів господарства, має великий сенс для майбутнього українського агросектору.

Немає нічого поганого в тому, щоб обробляти і вирощувати щось на двох-трьох гектарах — це те, що ви робите і завдяки чому виживаєте… 

Усе, чим вам слід зайнятися, — це зробити своїх фермерів більш продуктивними та ефективними. Саме тоді вони розвиватимуться економічно. Тож коли країна запустить такий процес, то зрештою отримає на місцях, особливо на сільських територіях, заселені фермерські будинки із кількома гектарами землі в обробітку.

У такій системі немає нічого поганого, вам не потрібно це змінювати. Отже, коли ви хочете зробити ці фермерські сім’ї успішними, то вам треба на цьому зосередитися і докласти зусиль, аби їм допомогти.

Отож, основна увага українців повинна бути зосереджена на тому, як можна утримувати людей у їхніх домівках на фермі, виробляючи агропродовольство, та що це можна об’єднати в цілий процес харчової системи України і навіть світу!

Насправді великим аграріям та агрокомпаніям із часом стає все складніше управляти своїми активами. Їм важче піклуватися про більше. Так, багато залежить від самого фермера, від його інвестицій та обладнання.жить від його підготовки та освіти, але все ж… Але є переломний момент, коли ти стаєш все більшим і більшим, і ти не можеш виконувати роботу так добре, як можеш.

Я спостерігав за подібними процесами, що відбуваються в США, і це неминуче тягне з собою «закриття маленьких містечок». Звичні шкільні системи руйнуються, ваші дороги починають псуватися… Я маю на увазі, що вам потрібно мати правила інвестицій.

Насправді найкраще, що Україна може зробити у своєму сільському господарстві, — це інвестувати в сільську місцевість. 

Саме так США стали великою наддержавою з точки зору нашого сільськогосподарського виробництва. Ми інвестували в сільську Америку і нам це вдалося. Ми зробили це за допомогою дослідження розширення освіти, електричного проекту в 1930-50-х роках. Наша країна зробила величезні інвестиції в сільську місцевість!

При цьому якщо ви інвестуєте в сільську місцевість і політика намагається утримати фермерів на фермі, то це не означає, що консолідації не буде. Це просто означає, що ви об’єднуєте багато справді маленьких шматочків землі в когось, що формує 500 або 1500 га. При тому ви не залишаєте без уваги і великі господарства.

Виганяти фермерів з бізнесу — це погана комерційна пропозиція.

Впровадження політики щодо створення мегаферм не принесе Україні довгострокової вигоди. Фермерство та фермери працюють краще, коли вони справді контролюють свою землю та можуть інвестувати у неї та робити її продуктивнішою. Контролювати 500-3000 га ефективніше, аніж 20-100 тис. га.

Отож, якщо мова йде про великі агрохолдинги, то зазвичай вони не мають переваги. Один із негативних моментів — це те, що вони витіснять фермерів із землі, призведуть до банкрутства малих і середніх фермерів. Ще, залежно від вашого законодавства та ринку землі, можуть зайти великі іноземні інвестори, яким цікавить тільки зиск, а не збереження територій… Великим інвестиційним групам немає великого діла до того, яким буде грунт через 20-50 років. Вони не дбають про водні ресурси, тому що вони збираються забрати з цієї землі все, що вони можуть взяти для своєї вигоди. Тоді Україна залишиться з найбільшою вигодою від менших і середніх фермерів, але не від отаких мегаферм.

Саме малі і середні фермери дбатимуть про Україну. Вони інвестуватимуть у майбутнє України, адже їхнє майбутнє як фермера — це саме та українська земля, водні ресурси. Це те, як ви до цього ставитеся, і це ваша майбутня продуктивність. Тож я закликаю будь-кого в уряді, який бере участь у цій політиці, по-справжньому оцінити наслідки та вжити відповідних заходів

Моє звернення до українських фермерів звучатиме так: залишайтеся сильними та витривалими під час війни, але тримайтеся на своєму, коли справа доходить до змін у політиці, які можуть бути перед вами.

Збережіть якомога більше фермерів незалежно від їхнього розміру. Адже кожен розмір ферми важливий. Малі фермери важливі, середні фермери важливі, великі фермери важливі.

(с) Розмову вела Анна Клочко спеціально для Kurkul.com, текст записала Катя Капустіна для Zemliak.com, 2023.