Як правильно підживлювати сою: експерти розповіли, які треба добрива для врожайності до 4 т/га

Соя залишається однією з найрентабельніших, але водночас і найпримхливіших культур в українському сівозміні. Щоб розкрити її генетичний потенціал і досягти високих показників, аграріям потрібно кардинально переглянути підходи до підживлення. 

Спеціально для Kurkul.com фахівці компанії «Санагро Україна» розібрали особливості мінерального живлення бобової культури та поділилися дієвими схемами.

За їхніми словами, без збалансованого забезпечення макро- та мікроелементами вийти на стабільну врожайність у 4 т/га практично неможливо. Сучасна технологія має базуватися на світовому принципі 4R — правильне джерело, правильна норма, строк та місце —  і завжди стартувати з агрохімічного аналізу ґрунту.

Пастка мінерального азоту: чому сою не варто перегодовувати?

Поширена помилка багатьох новачків — внесення високих доз стартового азоту. Фахівці застерігають: за умови якісної інокуляції соя здатна самостійно покрити свої потреби в азоті завдяки симбіотичній фіксації з повітря.

«Високі стартові дози азоту затримують формування бульбочок і знецінюють інокуляцію. Внесення мінерального азоту рідко дає стабільний приріст і може просто пригнічувати природну роботу бактерій», — зазначають експерти «Санагро Україна».

Підживлення азотом у фази R1-R3 виправдане лише для інтенсивних систем із запланованою врожайністю понад 4,5–5 т/га, але його економічна віддача за умов відсутності вологи залишається суперечливою. Водночас невелика припосівна доза азоту у складі складного фосфорного стартера допускається і шкоди не завдасть.

Скільки фосфору, калію та сірки потрібно для 4 т/га?

Щоб сформувати врожай у 4 тонни з гектара, посіви виносять із ґрунту близько 45-60 кг/га P₂O₅ та 70-100 кг/га K₂O. Проте норми реального внесення мають бути вищими, оскільки частина фосфору зв’язується ґрунтом, а калій на легких землях швидко вимивається.

Фахівці рекомендують орієнтуватися на 50-60 кг/га фосфору та 70-90 кг/га калію на середньозабезпечених ґрунтах.

Окрему увагу слід приділити сірці (норма 20-30 кг/га). Через зниження атмосферних випадінь її дефіцит фіксують дедалі частіше, а без сірки рослина не здатна повноцінно синтезувати білок та засвоювати той самий азот.

В якості ефективного стартового добрива відомий соєвод Юрій Дробязко рекомендує використовувати водорозчинний моноамоній фосфат (12:62) у парі з сульфатом калію.

Критичні мікроелементи: рекомендації від «Санагро Україна»

Окрім базового живлення, соя гостро реагує на нестачу специфічних мікроелементів, які відповідають за фіксацію азоту та цвітіння.

«З-поміж мікроелементів для сої критичними є молібден і кобальт — саме вони забезпечують якісну роботу нітрогенази і стимулюють діяльність бульбочкових бактерій. На кислих ґрунтах (де pH нижче оптимальних 6,0–6,8) доцільно проводити позакореневе внесення молібдену (Mo) з кобальтом (Co) у фази V2-V3», — радять у «Санагро Україна».

Також фахівці рекомендують звернути увагу на такі елементи:

• Бор (B): вноситься позакоренево у фази V2-V3 для кращого запилення та на етапі формування бобів для транспорту цукрів. З бором треба бути обережними — межа між корисною дозою та токсичністю дуже вузька.

• Марганець (Mn): його дефіцит є одним із найпоширеніших на українських полях, особливо якщо сою вирощують на нейтральних чи лужних ґрунтах. Його брак оперативно компенсують листовим підживленням.

Щоб бути в курсі свіжих новин, підпишіться на сторінки сайту Земляк у Facebook, Telegram та в Instagram.