Озима пшениця

45

Пшениця озима — це сорти пшениці, які висівають восени для проростання та розвитку молодих рослин і які залишаються у вегетативній фазі протягом зими та відновлюють ріст ранньою весною.

Класифікація ярої пшениці та озимої пшениці є загальноприйнятою та традиційно стосується сезону, протягом якого вирощується культура.

Для озимої пшениці фізіологічна стадія колосіння (коли вперше з’являється колос) відкладається до тих пір, поки рослина не зазнає яровизації — періоду від 30 до 60 днів із холодними зимовими температурами (0…-5°C).

Озиму пшеницю зазвичай сіють з вересня по листопад (у Північній півкулі) і збирають влітку або на початку осені наступного року. У південній півкулі врожай озимої пшениці повністю «завершується» за рік до збору врожаю. Озима пшениця зазвичай дає більше врожаю, ніж яра.

Озима пшениця — головна зернова культура України і зазвичай її площа посівів складала близько 6-7 млн га щорічно.

Однак після початку повномасштабного вторгнення росії в Україну аграрії були вимушені скоротити площу під цієї культурою. Офіційна статистика каже, що площі посівів озимої пшениці під урожай 2024 року становили 4,4 млн га, а в 2025 році може зрости до 5 млн га.

Ботанічний опис озимої пшениці

Озима пшениця (Triticum aestivum L.) належить до родини Злакові (Poaceae), класу Однодольні (Liliopsida). Це одна з найважливіших культурних рослин, яка вирощується для отримання зерна, що використовується в харчовій промисловості.

Коренева система

Коренева система мичкувата, добре розвинена, складається з трьох типів коренів:

  1. Первинні (зародкові) корені розвиваються ще на етапі проростання насіння.

  2. Вторинні (вузлові) корені формуються після утворення стебла і забезпечують рослину поживними речовинами та водою.

  3. Додаткові корені можуть утворюватися за сприятливих умов і зміцнюють рослину.

Глибина проникнення кореневої системи в ґрунт становить 1,5-2 м залежно від сорту та умов вирощування.

Стебло

Стебло — соломина, прямостояче, порожнисте, складається з 5-8 міжвузлів, висотою від 50 до 120 см (залежно від сорту та умов вирощування). Поверхня стебла може бути гладкою або злегка опушеною.

Листя

Листя лінійне, чергове, з паралельним жилкуванням. Складається з листкової пластинки, листкової піхви та язичка (лігули). Довжина листкової пластинки – 15-30 см, ширина – 1-2 см. Колір листя — від світло-зеленого до темно-зеленого, інколи з восковим нальотом.

Суцвіття

Суцвіття — складний колос, що складається з головної осі та багатоквіткових колосків. Колос має довжину від 5 до 15 см. Кожен колосок складається з двох колоскових лусок і 2–5 квіток, з яких зазвичай утворюються 2-3 зернівки.

Квітка

Квітка дрібна, гермафродитна, складається з:

  • Колоскових лусок, які захищають квітку;

  • Двох квіткових лусок (нижньої та верхньої);

  • Трьох тичинок з довгими пиляками;

  • Маточки з двома розгалуженими приймочками.

Запилення найчастіше самозапильне, хоча можливе й перехресне.

Плід

Плід — зернівка. Зернівка має видовжену форму, довжиною 5-9 мм, шириною 2-4 мм. Колір оболонки може варіюватися від світло-жовтого до бурого або червонуватого залежно від сорту. Масса 1000 зерен становить 35-50 г.

Розвиток рослини: фази розвитку озимої пшениці

  1. Фаза проростання: насіння набухає, зародковий корінь починає ріст.

  2. Фаза кущіння: формування вузлових коренів і кущення рослини.

  3. Фаза виходу в трубку: подовження стебла та утворення міжвузлів.

  4. Фаза колосіння: вихід колоса з піхви верхнього листка.

  5. Фаза цвітіння: запилення і формування зернівок.

  6. Фаза наливу зерна: накопичення поживних речовин у зернівці.

  7. Фаза дозрівання: зерно стає твердим, сухим.

Агрономічні особливості

  • Стійкість до холоду: озима пшениця добре переносить низькі температури в фазі кущіння (до -15°C).

  • Світлолюбність: потребує гарного освітлення.

  • Вимоги до ґрунту: добре росте на родючих, дренованих ґрунтах із нейтральною реакцією (pH 6–7).

  • Водний режим: оптимальний для росту рівень вологості ґрунту становить 65–75% від повної вологоємності.

Історія озимої пшениці

Озима пшениця має давню історію, яка сягає 10-12 тисяч років. Її предком є дикі форми пшениці, такі як однозернянка (Triticum monococcum) та двозернянка (Triticum dicoccum), які зростали в регіонах Плодючого Півмісяця — сучасного Близького Сходу (територія сучасних Ірану, Іраку, Сирії, Туреччини та Лівану).

Перехід від збирання диких зерен до культивації пшениці вважається одним із ключових етапів аграрної революції. Доместикація пшениці дала змогу стародавнім суспільствам перейти від кочового до осілого способу життя, започаткувавши розвиток землеробства.

Розвиток культивованих форм

  • Ранній етап (10-8 тисяч років до н. е.)
    Спочатку вирощували дикі однозернянку та двозернянку, які мали тверду оболонку, що захищала зерно. Згодом селекція привела до появи м'якої пшениці, яка була більш продуктивною та простішою в обробці.

  • Поява озимих форм
    Озима пшениця виникла як адаптація до кліматичних умов, де зими були достатньо холодними, але не надто суворими. Озимі сорти мали перевагу: вони проростали восени, зимували у фазі кущіння, а з настанням весняного тепла активно продовжували ріст. Це забезпечувало більш ранній і стабільний урожай.

  • Стародавні цивілізації
    Пшениця була основною культурою в давньоєгипетській, шумерській, ассирійській і грецькій цивілізаціях. У Римській імперії озима пшениця вирощувалася як стратегічна культура, яка забезпечувала хліб для армії та населення.

Розповсюдження

  • Європа
    У Європу пшениця потрапила через Малу Азію та Балканський півострів приблизно 6 тисяч років тому. Озимі сорти поширилися у регіони з м’яким кліматом (Середземномор’я, Центральна та Західна Європа).

  • Азія та Африка
    У Східну Азію пшениця поширилася через торговельні шляхи. В Індії її почали культивувати приблизно 4 тисячі років тому. Африка прийняла пшеницю через контакти з Єгиптом та Карфагеном.

  • Америка та Австралія
    Після відкриття Америки (1492 р.) європейці завезли пшеницю на нові континенти. У 18-19 століттях пшеницю активно культивували в Америці, Австралії та Південній Африці.

Сучасна селекція

З початку 20 століття селекціонери активно працюють над створенням продуктивних сортів озимої пшениці. Особливий акцент ставиться на:

  • Стійкість до хвороб: іржа, борошниста роса, фузаріоз.

  • Високі врожаї: сучасні сорти здатні давати до 8-10 т зерна з гектара.

  • Покращення якості зерна: створення сортів із високим вмістом білка та клейковини.

  • Кліматична адаптація: розробка сортів, які витримують посуху, мороз, та екстремальні погодні умови.

Значення в історії

  1. Економічне
    Озима пшениця завжди була важливим фактором для розвитку торгівлі та забезпечення продовольчої безпеки.

  2. Культурне
    Хліб, виготовлений з пшениці, став символом життя та достатку в багатьох культурах.

  3. Соціальне
    У періоди голоду озима пшениця відігравала роль головного продукту харчування, який допомагав підтримувати населення.

Озима пшениця залишається однією з найважливіших культур у світі, забезпечуючи харчування для мільярдів людей. Її історія — це приклад того, як рослина стала невід’ємною частиною людської цивілізації.

ТОП-10 цікавих фактів про озиму пшеницю

1. Стародавнє походження
Озима пшениця вирощується людьми понад 10 тисяч років. Вона походить із регіону Плодючого Півмісяця (Близький Схід), який вважається колискою землеробства.

2. Особливий цикл розвитку
Озима пшениця сіється восени, проростає до зими й зимує у фазі кущіння. Навесні, після потепління, вона активно росте й дозріває раніше, ніж ярові сорти.

3. Морозостійкість
Сучасні сорти озимої пшениці здатні витримувати морози до -18°C і нижче завдяки спеціальному процесу загартування в осінній період.

4. Висока врожайність
Озима пшениця зазвичай дає на 20-30% вищий урожай порівняно з ярою пшеницею завдяки більш тривалому періоду вегетації та ефективному використанню вологи.

5. Різноманіття сортів
У світі зареєстровано тисячі сортів озимої пшениці, які адаптовані до різних кліматичних умов — від степів України до посушливих регіонів США.

6. Хлібний стандарт
Більшість сортів озимої пшениці мають високий вміст білка і клейковини, що робить їх ідеальними для випікання хліба. Відомий «хлібний стандарт» багатьох країн базується саме на озимій пшениці.

7. Кліматична адаптація
Озима пшениця здатна адаптуватися до екстремальних погодних умов — від посухи до морозів. Це робить її універсальною культурою для різних регіонів світу.

8. Економічне значення
Озима пшениця є основою продовольчої безпеки багатьох країн. Україна, росія, США, Китай і країни Європи активно вирощують озимі сорти для експорту зерна.

9. Захист від ерозії
Завдяки висіву восени, озима пшениця допомагає захищати ґрунт від вітрової й водної ерозії, зберігаючи його родючість.

10. Символ життя та достатку
У багатьох культурах пшениця символізує родючість, багатство і благополуччя. У слов'янських традиціях пшеничний сніп часто використовували як оберіг у домі.

Скільки існує у світі сортів озимої пшениці

Кількість сортів озимої пшениці у світі дуже велика і постійно зростає завдяки активній роботі селекціонерів. 

Станом на сьогодні існує понад 25 000 зареєстрованих сортів пшениці, з яких значна частина належить до озимих форм. Точну кількість сортів озимої пшениці складно визначити через постійний розвиток нових сортів та варіацій у різних країнах.

Фактори, що впливають на різноманіття сортів:

  1. Різні кліматичні умови:
    Сорти адаптуються до місцевих умов вирощування (посухостійкість, морозостійкість, опірність хворобам).

  2. Селекційні програми:
    У багатьох країнах діють інститути, які займаються розробкою нових сортів пшениці з високою продуктивністю, якістю зерна та стійкістю до несприятливих умов.

  3. Різні цільові характеристики:
    Сорти можуть бути створені для конкретних умов ґрунтів, клімату, або мати особливі властивості (наприклад, високий вміст білка або низьку висоту стебла).

Країни-лідери у селекції озимої пшениці:

  • Китай: найбільший виробник пшениці у світі, розробляє багато сортів, орієнтованих на посуху та високі врожаї.

  • Індія: активна селекція для тропічних і субтропічних умов.

  • США: створення сортів із високим вмістом клейковини та стійкістю до хвороб.

  • Україна та росія: основний акцент на морозостійкість і високу якість зерна.

  • Європейський Союз: селекція для різних регіонів із помірним і суворим кліматом.

Сорти озимої пшениці в Україні

Україна — один із найбільших виробників пшениці в Європі. У Державному реєстрі сортів рослин України (2024 р.) зареєстровано понад 500 сортів озимої пшениці, які поділяються на:

  • Сорти інтенсивного типу: для високопродуктивного вирощування.

  • Екстенсивні сорти: для менш родючих ґрунтів.

  • Сорти з покращеною морозостійкістю та посухостійкістю.

Таким чином, загальна кількість сортів озимої пшениці у світі відображає багатогранність підходів до селекції та адаптації цієї важливої культури.

Практичне використання озимої пшениці

Озима пшениця є однією з найважливіших культур у світі завдяки своїй універсальності. Її використовують у харчовій промисловості, сільському господарстві, промислових галузях, а також як базовий елемент економіки багатьох країн.

Харчова промисловість

Озима пшениця становить основу багатьох продуктів харчування.

  • Борошно:
    Найголовніше призначення зерна пшениці — виготовлення борошна, з якого виробляють:

    • Хліб (основний продукт у багатьох країнах).

    • Макарони та пасту.

    • Печиво, крекери, вафлі.

    • Кондитерські вироби (торти, кекси, пироги).

  • Крупи:
    З пшениці отримують крупи, такі як манка, булгур, кус-кус.

  • Продукти для дієтичного харчування:
    Використовують цільнозернове борошно для виготовлення хлібців, пластівців, продуктів з високим вмістом клітковини.

Корм для тварин

Озима пшениця є важливим компонентом у тваринництві:

  • Зерно:
    Використовують як високоякісний корм для свиней, птиці, великої рогатої худоби завдяки високому вмісту білків і вуглеводів.

  • Солома:
    Залишки після збирання врожаю використовують як підстилку для тварин або як грубий корм.

  • Комбікорми:
    Подрібнене зерно входить до складу комбікормів, збагачених вітамінами та мікроелементами.

Промислове використання

Озима пшениця також має значення в нехарчових галузях промисловості:

  • Виробництво біоетанолу:
    Зерно використовують як сировину для виготовлення біоетанолу — екологічного пального.

  • Крохмаль:
    Використовується у виробництві паперу, текстилю, клеїв, фармацевтичних препаратів.

  • Клейковина (глютен):
    Широко застосовується у харчовій і косметичній промисловості як загусник.

Агрономічне значення

  • Захист ґрунтів:
    Завдяки висіву восени озима пшениця зменшує ризик ерозії ґрунтів, захищаючи їх від вітру та води.

  • Сівозміна:
    Входить у сівозміни для збагачення ґрунту органічними речовинами та поліпшення його структури.

  • Зелене добриво:
    У деяких випадках озиму пшеницю використовують як сидерат, заробляючи її в ґрунт для підвищення його родючості.

Експорт і економічне значення

  • Експорт зерна:
    Озима пшениця є стратегічною культурою для багатьох країн (Україна, росія, США, Канада, Франція, Австралія). Її зерно експортується до десятків країн, забезпечуючи валютні надходження до бюджету.

  • Стратегічні резерви:
    Багато країн зберігають озиму пшеницю як продовольчий резерв для запобігання кризам.

Використання у народному господарстві

  • Традиційні страви:
    У багатьох культурах з пшениці готують національні страви (паляниці, вареники, пироги).

  • Ритуальне значення:
    Пшениця використовується в обрядах і святах, таких як Різдво (кутя) або жнива (обжинкові вінки).

Перспективні напрями

  • Генетична інженерія:
    Розробка сортів із вищою врожайністю, стійкістю до хвороб і кліматичних змін.

  • Органічне виробництво:
    Популярність вирощування озимої пшениці без використання хімічних добрив і пестицидів зростає завдяки попиту на органічні продукти.

Озима пшениця є універсальною культурою, яка відіграє ключову роль у харчовій, аграрній, промисловій галузях і впливає на глобальну продовольчу безпеку.

Технологія вирощування озимої пшениці

Вирощування озимої пшениці є складним агротехнічним процесом, що включає кілька етапів: підготовку ґрунту, вибір сорту, посів, догляд за посівами, збирання та зберігання врожаю. Нижче подано детальний опис кожного етапу.

1. Вибір сорту

Озима пшениця має різноманітні сорти, які підбирають залежно від:

  • Кліматичних умов: морозостійкість, посухостійкість, толерантність до надлишку вологи.

  • Типу ґрунту: придатність для чорноземів, суглинків, піщаних чи інших ґрунтів.

  • Призначення врожаю: сорти для хлібопекарської промисловості, кормів або технічного використання.

Популярні сорти озимої пшениці в Україні: Миронівська 65, Подолянка, Золотоколоса, Богемія, Шестопалівка, Смуглянка, Антонівка тощо.

2. Сівозміна

Озима пшениця потребує правильного попередника, щоб забезпечити високий урожай:

  • Найкращі попередники: бобові культури (горох, соя), багаторічні трави, ранні зернові (ячмінь), ріпак.

  • Небажані попередники: інші злакові культури (через спільні хвороби та шкідників), соняшник (виснажує ґрунт).

Сівозміна зменшує ризик ураження хворобами, покращує структуру ґрунту та знижує потребу в добривах.

3. Підготовка ґрунту

  • Обробка ґрунту:

    • Оранка: восени проводять глибоку оранку (25-30 см) для накопичення вологи та знищення бур'янів.

    • Культивація: навесні або після збирання попередника проводять культивацію (8-10 см).

    • Дискування: розпушують ґрунт для покращення аерації.

  • Добрива:

    • Азотні добрива: забезпечують ріст рослин (50-70 кг N/га на початковому етапі).

    • Фосфорно-калійні добрива: сприяють розвитку кореневої системи (60–90 кг P2O5 і K2O на 1 га).

4. Посів

  • Терміни:
    Оптимальні строки сівби залежать від кліматичних зон:

    • Полісся: кінець вересня – початок жовтня.

    • Лісостеп: середина вересня.

    • Степ: кінець серпня – середина вересня.
      Посів проводять так, щоб рослини встигли розвинути 2–3 листки до морозів.

  • Норма висіву:
    Залежить від сорту, умов вирощування та зони:

    • Полісся: 4,5-5,5 млн зерен/га.

    • Лісостеп: 4,0-5,0 млн зерен/га.

    • Степ: 3,5-4,5 млн зерен/га.

  • Глибина загортання насіння:

    • 3-5 см у вологих ґрунтах.

    • 6-8 см у сухих умовах.

  • Методи сівби:
    Рядковий, вузькорядний, перехресний.

5. Догляд за посівами

  • Захист від бур'янів:
    Застосування гербіцидів навесні або восени для боротьби з бур’янами.

  • Підживлення:

    • Азотні добрива вносять у два етапи: ранньою весною для стимуляції росту та під час виходу в трубку.

    • Мікроелементи (цинк, магній, марганець) для підвищення якості зерна.

  • Захист від хвороб і шкідників:

    • Фунгіциди: для боротьби з іржею, борошнистою росою.

    • Інсектициди: для знищення шкідників.

  • Регулятори росту:
    Для запобігання виляганню рослин застосовують ретарданти, морфорегулятори.

6. Полив

У посушливих регіонах рекомендується полив під час критичних фаз:

  • Вихід у трубку.

  • Колосіння.

  • Налив зерна.

7. Збирання врожаю

  • Терміни:
    Збирання проводять у фазі повної стиглості зерна. В Україні це зазвичай кінець червня – початок липня.

  • Способи:

    • Пряме комбайнування: за сприятливих умов.

    • Роздільне збирання: спочатку скошування у валки, потім обмолот.

  • Вологість зерна:
    Оптимальна вологість для збирання — 14-16%.

8. Післязбиральна обробка

  • Очищення:
    Видалення домішок (соломи, бур’янів).

  • Сушіння:
    Зниження вологості зерна до 12–14% для тривалого зберігання.

  • Складування:
    Зерно зберігають у силосах або складах із вентиляцією, щоб уникнути псування.

9. Економічна оцінка

  • Собівартість вирощування:
    Залежить від витрат на насіння, добрива, засоби захисту та техніку.

  • Рентабельність:
    За правильного дотримання технології рентабельність вирощування озимої пшениці може становити 30-50%.

  • Ціна пшениці
    У 2024 році ціни на озиму пшеницю в Україні демонстрували помірну волатильність, залишаючись у межах 8 000-10 000 грн за тонну.

Дотримання всіх етапів технології вирощування озимої пшениці забезпечує високий урожай, якість зерна та прибутковість виробництва.

Скільки коштує вирощування озимої пшениці на 1 га

Собівартість вирощування озимої пшениці на 1 гектар в Україні залежить від багатьох факторів, включаючи вартість насіння, добрив, засобів захисту рослин, пального, оренди землі та інших витрат.

Орієнтовні витрати на 1 га:

  • Насіння: При нормі висіву 250 кг/га та вартості 10 грн/кг, витрати становлять близько 2 500 грн/га.

  • Добрива:

    • Нітроамофоска: 100 кг/га за ціною 15 грн/кг — 1 500 грн/га.

    • Аміачна селітра: 200 кг/га за ціною 27 грн/кг — 5 400 грн/га.

  • Засоби захисту рослин: Гербіциди, фунгіциди та інсектициди — приблизно 1 500–2 000 грн/га.

  • Пальне та мастильні матеріали: Залежно від обсягу польових робіт — близько 2 000–3 000 грн/га.

  • Оренда землі: В середньому 2 000-3 000 грн/га.

  • Інші витрати: Заробітна плата, амортизація техніки, адміністративні витрати — близько 2 000-3 000 грн/га.

Загальна собівартість: сумарно витрати можуть становити приблизно 16 000-20 000 грн/га.

Врожайність та рентабельність

  • Врожайність: Середня врожайність озимої пшениці в Україні становить 4-5 т/га.

  • Собівартість 1 тонни зерна: При врожайності 4 т/га та загальних витратах 16 000 грн/га, собівартість 1 тонни становить 4 000 грн.

  • Ціна реалізації: Станом на 2024 рік, ціна пшениці 2 класу коливалася в межах 8 000-10 000 грн/т.

  • Рентабельність: За таких умов рентабельність може перевищувати 100%.

Варто зазначити, що ці показники є орієнтовними та можуть змінюватися залежно від регіону, погодних умов, технології вирощування та ринкової кон'юнктури.

Прогноз ціни на пшеницю на 2025 рік

За прогнозами Міністерства аграрної політики України, у 2025 році очікується збільшення посівних площ пшениці до 5 млн га порівняно з 4,6 млн га у 2024 році, що може призвести до зростання врожаю до 25 млн т.

Збільшення пропозиції пшениці на внутрішньому ринку може чинити тиск на зниження цін. Однак на світовому ринку спостерігається підвищений попит на українську пшеницю, що може підтримувати ціни на стабільному рівні.

З огляду на ці фактори, аналітики прогнозують, що у 2025 році ціни на українську пшеницю можуть залишатися в межах 200–230 $/т (еквівалентно приблизно 7 400–8 500 грн/т за курсом 37 грн/$).

Варто зазначити, що ціни на пшеницю залежать від багатьох факторів, включаючи погодні умови, світовий попит, логістичні можливості та політичну ситуацію. Тому реальні ціни можуть відрізнятися від прогнозованих.

Основні шкідники та хвороби озимої пшениці і способи боротьби з ними

Шкідники озимої пшениці

Злакова попелиця

Ознаки ураження: висмоктує сік із рослин, що призводить до пожовтіння листя та зменшення врожайності.

Способи боротьби: обробка інсектицидами, вирощування стійких сортів, уникнення перезараження через бур'яни.

Хлібна жужелиця

Ознаки ураження: пошкоджує листя, стебла, а личинки знищують корені.

Способи боротьби: протруєння насіння препаратами, глибока оранка ґрунту для знищення личинок, сівозміна.

Пшеничний трипс

Ознаки ураження: пошкоджує колоски, що призводить до зниження якості зерна.

Способи боротьби: використання інсектицидів, своєчасна сівба для уникнення активності трипсів.

Мишоподібні гризуни

Ознаки ураження: пошкоджують посіви, знищують корені та зерно.

Способи боротьби: розкладання родентицидів, своєчасна обробка полів, знищення бур'янів, які слугують сховищем для гризунів.

Хвороби озимої пшениці

Борошниста роса

Ознаки ураження: білий або сірий наліт на листі, що призводить до зниження фотосинтезу.

Способи боротьби: обробка фунгіцидами, дотримання сівозміни, вибір стійких сортів.

Септоріоз

Ознаки ураження: бурі плями на листі, які пізніше стають некротичними.

Способи боротьби: використання фунгіцидів, знищення рослинних решток, дотримання оптимальної густоти посіву.

Іржа (бурякова, жовта, стеблова)

Ознаки ураження: руді або жовті плями на листі, які поширюються на всю рослину.

Способи боротьби: обробка фунгіцидами, вирощування сортів, стійких до іржі, також своєчасна сівба та знищення залишків уражених рослин.

Фузаріоз колоса

Ознаки ураження: білуватий наліт на колосках, зменшення кількості та якості зерна.

Способи боротьби: застосування фунгіцидів, дотримання сівозміни та уникнення надмірного азотного удобрення.

Кореневі гнилі (звичайна, фузаріозна, гельмінтоспоріозна)

Ознаки ураження: пожовтіння та в'янення рослин, пошкодження коренів.

Способи боротьби: протруєння насіння препаратами, дотримання сівозміни та оптимальної глибини сівби.

Загальні профілактичні заходи

  • Дотримання сівозміни.

  • Використання якісного насіння та протруйників.

  • Контроль бур'янів, які є джерелом шкідників та патогенів.

  • Оптимальні терміни сівби та агротехнічні заходи.

  • Регулярний моніторинг полів на наявність шкідників і хвороб.