Кизил, або дерен — це листопадний чагарник чи дерево висотою до 8 м, з густою кроною та щедрим врожаєм терпкувато-в’язких, кисло-солодких, веретеноподібних плодів. Відомий своїми яскравими квітами ранньою весною та соковитими, кислими ягодами восени.
У кизилу є сорти з великими, середніми і дрібними, різноманітними за забарвленням та навіть смаком ягодами.
Кизил — цінна плодова, лікарська, декоративна рослина.
Цікаві факти про кизил
Кизил — одна з найдавніших культурних рослин. Кизил вирощували ще в давнину. Греки, які жили на території сучасного Криму, цінували його за смачні ягоди та готували з них сік і вино.
Деревина кизилу надзвичайно тверда та міцна. Недарма її називають «корнус», що з латини перекладається як «ріг». Саме завдяки цій властивості її використовували для виготовлення інструментів та інших виробів.
Квіти кизилу – справжній рай для бджіл. Ранньою весною, коли інші рослини ще не зацвіли, бджоли активно збирають з них нектар, забезпечуючи себе та пасічників цінним медом.
Ягоди кизилу — вітамінна бомба. Вони багаті на вітамін С, органічні кислоти та інші корисні речовини. Кизил використовують для зміцнення імунітету, поліпшення травлення та навіть при лікуванні застуди.
Завдяки ранньому цвітінню кизил часто асоціюється з приходом весни. Яскраво-жовті квіти, що з'являються на голих гілках, є одним з перших вісників тепла.
Кизил – довгожитель. При правильному догляді він може плодоносити до 100 років.
Основні характеристики кизилу
Коренева система кизилу потужна, розгалужена, що дозволяє рослині добре закріплюватися в ґрунті та витримувати посуху.
Як правило, кизил має кілька стовбурів, що відходять від основи. Кора молодих пагонів гладка, сіра, з віком стає тріщинуватою.
Листя кизилу просте, супротивне, овальної форми, з загостреним кінчиком і зубчастим краєм. Восени листя набуває яскраво-червоних або пурпурових відтінків.
Квіти дрібні, жовті, зібрані в щиткоподібні суцвіття. Цвітіння починається ранньою весною, часто до розпускання листя.
Плоди — кістянки, овальної або округлої форми, яскраво-червоного або майже чорного кольору. М'якоть соковита, кисла, з великою кісточкою.
Історія кизилу
Кизил — це рослина з багатою історією, яка сягає корінням у давнину. Його яскраві ягоди та міцна деревина привертали увагу людей з давніх-давен, роблячи його важливою частиною багатьох культур.
Ще в давньогрецькі часи кизил використовували як ліки. Гіппократ, батько медицини, згадував про його цілющі властивості. Ягоди кизилу також були важливим джерелом вітамінів та мінералів у раціоні людей.
Завдяки своїй твердості та міцності, деревину кизилу використовували для виготовлення різних інструментів, таких як челноки для ткацьких станків, стріли та навіть дверні ручки.
Кизил займав особливе місце в багатьох культурах. Наприклад, у давньогрецькій міфології існувало повір’я, що з деревини кизилу були зроблені стріли для Одіссея.
У середньовіччі кизил поширився по всій Європі. Його ягоди використовували для приготування варення, компотів, соків та навіть алкогольних напоїв.
Протягом століть кизил використовували як природний засіб для лікування різних захворювань. Його ягоди вважалися ефективним засобом для зміцнення імунітету та боротьби з інфекціями.
Крім своїх корисних властивостей, кизил цінували за його декоративність. Його яскраві квіти та осіннє забарвлення листя робили його популярною рослиною для садів та парків.
Практичне використання кизилу
Сьогодні кизил вирощують у приватних домогосподарствах та промислових масштабах. Його ягоди використовують для виробництва соків, джемів, варення та інших продуктів харчування.
Кизил знайшов застосування в сучасній медицині та косметології. Екстракти з кизилу додають до різних косметичних засобів завдяки їх антиоксидантним і протизапальним властивостям.
Кизил залишається популярною декоративною рослиною. Його використовують для озеленення міст, створення живоплотів та одиночних посадок у садах.
Технологія вирощування кизилу
Кизил — це невибаглива рослина, але для отримання багатого врожаю смачних ягід необхідно дотримуватися певних правил вирощування.
Вибір місця для посадки
-
Освітлення: кизил добре росте як на сонячних ділянках, так і в півтіні. Однак, для кращого плодоношення рекомендується вибирати сонячні місця.
-
Ґрунт: кизил невибагливий до ґрунтів, але найкраще росте на легких, родючих ґрунтах з гарним дренажем. Кислий ґрунт слід вапнувати.
Посадка
-
Час посадки: найкращий час для посадки кизилу — весна, до розпускання бруньок, або осінь.
-
Підготовка ями: яма для посадки повинна бути достатньо великою (50х50х50 см). На дно ями насипають дренажний шар (керамзит, бита цегла) і додають органічні добрива.
-
Посадка саджанця: саджанець поміщають у яму, розправляють коріння і засипають землею. Коренева шийка повинна бути на рівні поверхні землі. Після посадки саджанець рясно поливають і мульчують пристовбурне коло.
Догляд за кизилом
-
Полив: кизил посухостійкий, але для отримання високих врожаїв його потрібно регулярно поливати, особливо в посушливий період.
-
Підживлення: кизил підживлюють органічними добривами (компост, перегній) та мінеральними добривами (нітроамофоска) 2-3 рази за сезон.
-
Обрізка: кизил добре переносить обрізку. Формуючу обрізку проводять ранньою весною до початку сокоруху. Санітарну обрізку проводять восени, видаляючи сухі та пошкоджені гілки.
-
Захист від шкідників і хвороб: Кизил може уражатися шкідниками (попелиця, щитівка) і хворобами (плямистість листя). Для боротьби з ними використовують інсектициди та фунгіциди.
Збір врожаю
-
Час збору: Ягоди кизилу дозрівають у серпні-вересні. Збирають їх повністю дозрілими.
-
Способи збору: Ягоди збирають вручну, обережно зрізаючи грона.
Розмноження кизилу
-
Насінням: найпростіший, але тривалий спосіб. Насіння висівають восени або навесні.
-
Живцями: живці нарізають влітку і вкорінюють у вологому піску або перліті.
-
Відсадками: Молоді пагони пригинають до землі, фіксують і присипають землею. На наступний рік молоді рослини відокремлюють від материнської рослини і пересаджують на постійне місце.
Для отримання хорошого врожаю рекомендується висаджувати кілька сортів кизилу, оскільки він є перехреснозапильною рослиною.
Шкідники кизилу
Кизил, незважаючи на свою невибагливість, може страждати від шкідників. Найчастіше зустрічаються попелиці, щитівки та павутинні кліщі.
Попелиця
-
Симптоми: Скручування листя, деформація пагонів, листя жовтіє і опадає. Попелиця висмоктує сік з рослин, що призводить до ослаблення куща.
-
Боротьба:
-
Механічна: Регулярно оглядайте кущі, збирайте і знищуйте попелицю вручну.
-
Народні засоби: Обприскування мильним розчином, настоєм часнику, тютюну або гіркого перцю.
-
Біологічні засоби: Використання корисних комах – сонечок, златоочок.
-
Хімічні засоби: У разі масового ураження застосовують інсектициди, але слід пам’ятати про дотримання інструкції та термінів обробки.
-
Щитівка
-
Симптоми: На гілках і листі з’являються коричневі або сірі бляшки – це самки щитівки. Пошкоджені ділянки жовтіють і відмирають.
-
Боротьба:
-
Механічна: Регулярно оглядайте кущі і видаляйте щитівку вручну за допомогою щітки.
-
Хімічні засоби: Обприскування спеціальними препаратами проти щитівки.
-
Павутинний кліщ
-
Симптоми: На листках з’являється тоненька павутинка, листя жовтіє і опадає.
-
Боротьба:
-
Механічна: Регулярно обприскуйте рослини водою, це допомагає змивати кліщів.
-
Біологічні засоби: Використання фітоакарицидів – препаратів на основі рослинних екстрактів.
-
Хімічні засоби: У разі сильного ураження застосовують акарициди.
-
Профілактика
-
Правильний догляд: Регулярний полив, підживлення, обрізка та прополка допомагають зміцнити рослини і підвищити їхню стійкість до шкідників.
-
Вибір стійких сортів: При виборі саджанців віддавайте перевагу сортам, стійким до шкідників і хвороб.
-
Огляд рослин: Регулярно оглядайте кущі кизилу, щоб вчасно помітити ознаки ураження шкідниками.
Важливо: При використанні хімічних препаратів обов’язково дотримуйтесь інструкції і заходів безпеки. Пам’ятайте, що хімічні речовини можуть бути шкідливими для корисних комах і навколишнього середовища.
Хвороби кизилу
Крім шкідників, кизил також може страждати від різних хвороб. Розглянемо найпоширеніші з них та способи боротьби.
Основні хвороби кизилу
-
Антракноз: Характеризується появою бурих плям на листках, які згодом збільшуються і зливаються. Листя скручується і опадає.
-
Плямистість листя: Проявляється у вигляді різноманітних плям на листках: бурих, сірих, фіолетових. Згодом плями збільшуються, листя деформується і опадає.
-
Борошниста роса: На листках, пагонах і ягодах з’являється білий борошнистий наліт. Пошкоджені частини рослини деформуються і засихають.
Способи боротьби з хворобами кизилу
-
Профілактика:
-
Вибирайте здорові саджанці при посадці.
-
Дотримуйтесь правил агротехніки: своєчасний полив, підживлення, розпушування ґрунту.
-
Видаляйте і спалюйте опале листя та уражені гілки.
-
-
Лікування:
-
Обприскування: При перших ознаках хвороби обприскуйте рослини фунгіцидами. Ефективними є препарати на основі міді, такі як бордоська рідина, хлорокис міді.
-
Народні засоби: Для профілактики і на ранніх стадіях захворювання можна використовувати настої часнику, цибулі, полину.
-
При використанні хімічних препаратів обов’язково дотримуйтесь інструкції та заходів безпеки.
Додаткові рекомендації
-
Чергування культур: Щоб уникнути накопичення збудників хвороб в ґрунті, не саджайте кизил на одному і тому ж місці кілька років поспіль.
-
Сортова стійкість: При виборі сортів кизилу віддавайте перевагу сортам, стійким до хвороб.
Своєчасне виявлення і лікування хвороб допоможе зберегти здоров’я ваших рослин і отримати багатий урожай смачних ягід.