Груша

4

Груша —  садове і лісове фруктове дерево з темно-зеленим цупким листям та плодами, що переважно мають форму заокругленого конуса, а також сам плід такого дерева.

Груша — це рід плодових і декоративних дерев та кущів родини Rosaceae. Відомо понад 60 видів, які зростають у північно-західній Африці, Європі й Азії від Туреччини до Японії; груша інтродукована на півночі Європи, в Канаді, США, ПАР, Австралії. 

Основні характеристики

Це дерева чи кущі, листопадні (рідше напівзелені), іноді з колючками. 

Листки чергові, прості, на ніжках, з прилистками, край пильчатий або цілий, рідко лопатевий. 

Суцвіття щиткоподібно-китицеподібні. 

Квітка: чашолистків 5; пелюсток 5, білих, рідше рожевих; тичинок 15-30, пиляки зазвичай темно-червоні або пурпурові. 

Плід — яблуко з соковитим м'якушем. Насіння чорне або чорнувато-коричневе.

Практичне використання

Деякі види груш вирощують як декоративні або плодові дерева. 

Груші — це не лише смачні фрукти, але й цінний харчовий продукт з широким спектром застосування. 

Ось декілька прикладів їх практичного значення та використання

Харчування

Свіжі: Груші можна вживати свіжими як самостійний перекус, додавати до салатів, фруктових смузі, мюслі та йогуртів. Їх соковита м'якоть та солодкий смак роблять їх чудовим доповненням до будь-якого раціону.

Перероблені: Груші можна сушити, варити у компотах, джемах, вареннях, робити з них пюре, соки, повидло. Їх також використовують для приготування начинки для пирогів, пиріжків, млинців та інших десертів.

Заморожені: Груші можна заморозити на зиму, щоб зберегти їх свіжість та смак протягом року. Їх можна використовувати для приготування смузі, компотів, соусів та інших страв.

Здоров'я

Груші багаті на клітковину, яка допомагає травленню, регулює рівень цукру в крові та дає відчуття ситості.

Вони також містять вітаміни C, K, B6, калій та інші поживні речовини, які важливі для підтримки здоров'я та імунітету.

Груші мають антиоксидантні властивості, які допомагають захистити організм від пошкоджень, викликаних вільними радикалами.

В народній медицині груші використовують для лікування діареї, кашлю, захворювань нирок та шкіри.

Інші використання

Деревина груші використовується для виготовлення меблів, музичних інструментів, різьблених виробів та інших предметів.

З квітів груші можна отримати мед.

Груші також використовуються в декоративних цілях, адже вони мають красиве цвітіння та плодоношення.

У 2005 році світове виробництво груш становило 15 млн т (оцінка міністерства сільського господарства США).

Найбільшим виробником груш є Китай. Культурні сорти груш здебільшого належать до виду Pyrus communis, синонім Pyrus domestica. У Східній Азії широко вирощується Pyrus pyrifolia. 

Найбільш поширені такі сорти груш:

  • Абат
  • Александрина
  • Анжу
  • Бергамот
  • Бере
  • Бона-Луїза
  • Вільямс
  • Гійот
  • Говерла
  • Дюранда
  • Китайська
  • Коміс
  • Конференц
  • Неші
  • Пакхам
  • Польща
  • Роша
  • Тріумф

Технологія вирощування

Вирощування груш – це захопливий процес, який може принести вам не лише смачні та корисні фрукти, але й естетичну насолоду від цвітіння та плодоношення цих чудових дерев. 

Сорти груші, як і яблуні, діляться на літні, осінні і зимові. 

Осінні та зимові сорти її більш вимогливі до тепла, ніж сорти яблунь цих же груп. Тільки при достатній кількості тепла плоди груші досягають високих смакових якостей. Для цього необхідно не менше 110-120 днів з середньодобовою температурою вище 15°C. 

Більш вимогливі до тепла сорти типу бере, які вирізняються маслянистою, соковитою, ароматною м'якоттю прекрасного смаку. У районах Полісся та Лісостепу, особливо для великоплідних ніжних сортів, потрібно підбирати захищені від вітру ділянки, які добре прогріваються.

Слід також пам'ятати, що їх дерева пошкоджуються опіками, тому найкраще вирощувати ці сорти, прищеплюючи в крону зимостійких сортів (лимонки, Олександрівки тощо).

Груша має найкращу збудливість бруньок, але меншу по паростковідтворну здатність, ніж яблуня. Тому крона у неї менше загущувальна, ніж у яблуні, на гілках значно більше утворюється кільчаток, які періодично потрібно омолоджувати. Однорічні прирости ростуть сильніше, відходять більш відкритим кутом, дерева виростають високі, з пірамідальною формою крони. 

Груша має ламку деревину, через що скелетні гілки під вагою плодів часто відламуються. У зв'язку з цим велике значення набуває зниження крони, переклад пагонів продовження скелетних гілок на зовнішні прирости для збільшення їх кута відходження.

Ось декілька ключових моментів, які слід знати, щоб успішно вирощувати груші:

1. Вибір місця та ґрунту

Груші люблять сонячні місця, захищені від вітру.

Їм підходять пухкі, суглинисті або супіщані ґрунти з нейтральною або слабокислою реакцією.

Важливо, щоб ґрунтові води залягали не вище 1,5-2 м від поверхні.

2. Посадка груш

Груші можна садити навесні або восени.

Перед посадкою необхідно викопати яму розміром 60-80 см у діаметрі та 50-70 см у глибину.

На дно ями потрібно внести органічні добрива (компост, перегній) та мінеральні добрива (суперфосфат, калійну сіль).

Саджанець слід розмістити в ямі таким чином, щоб коренева шийка знаходилась на рівні ґрунту.

Після посадки саджанець потрібно рясно полити.

3. Догляд за грушею

Поливати груші потрібно регулярно, особливо в період посухи.

Підгодовувати дерева слід двічі на рік: навесні та восени.

Обрізання крони груш проводиться щорічно, щоб формувати дерево та стимулювати плодоношення.

Захист від шкідників та хвороб полягає в обробці дерев інсектицидами та фунгіцидами.

4. Збирання врожаю

Термін збирання врожаю залежить від сорту груші.

Зрілі плоди легко знімаються з дерева.

Зібрані груші потрібно зберігати в прохолодному, сухому місці.

Шкідники та хвороби

Груша, як і будь-яка плодова культура, може бути вражена шкідниками та хворобами.

Ось деякі з найпоширеніших шкідників груші

  • Грушева плодожерка: гусениці цього шкідника пошкоджують бутони, квіти, зав'язь і плоди груші.
  • Попелиця: висмоктує сік з листя та пагонів, що призводить до їх деформації та опадання.
  • Грушева мідяниця: також висмоктує сік з листя, що призводить до їх пожовтіння та обпадання.
  • Галовий кліщ: утворює на листі здуття (гали), в яких розвиваються личинки.
  • Листовійка: гусениці цього шкідника пошкоджують листя та плоди груші.

Хвороби груші:

  • Парша: грибкове захворювання, яке вражає листя, плоди та пагони груші.
  • Іржа: грибкове захворювання, яке вражає листя груші.
  • Моніліоз: грибкове захворювання, яке вражає плоди груші, викликаючи їх гниття.
  • Бактеріальний опік: бактеріальне захворювання, яке вражає листя, квіти та плоди груші.

Методи боротьби

Профілактичні:

Регулярний огляд дерев для виявлення ознак шкідників та хвороб.

Застосування карантинних заходів.

Збирання та знищення опалого листя та плодів.

Перекопування ґрунту під деревами.

Використання стійких до хвороб та шкідників сортів груші.

Хімічні:

Застосування інсектицидів та фунгіцидів для обробки дерев.

Біологічні:

Застосування біологічних препаратів, що містять живі організми, які знищують шкідників.

Народні:

Застосування настоїв та відварів трав для обробки дерев.

Важливо! Перед застосуванням будь-яких засобів для боротьби зі шкідниками та хворобами груші, необхідно уважно прочитати інструкцію та дотримуватися всіх рекомендацій.