Коріандр овочевий, або кінза (Coriandrum sativum) — однорічна рослина, представник сімейства Зонтичних.
Безпосередньо коріандром називають насіння і коріння, а кінзою — зелену частину. Незважаючи на те що це одне і те ж рослина, його частини пахнуть по-різному і мають різний смак. Інші назви рослини: кішнец, чілантро, коляндра, кіндзі, хамем.
Згадка кінзи є в Іберійському папірусі, присвяченому опису природних лікарських рослин і отрут, що відноситься до 1550 р. до нашої ери. Скам’янілі насіння коріандру палеоботаніки знайшли в гробницях XXI династії єгипетських фараонів.
Під час розквіту еллінської і римської цивілізації насіння кінзи під назвою коріандр, а може бути, і зелень, широко використовувалися в якості лікарського засобу та спеції. Збереглося зображення рослини кінзи, на фото, з книги Діоскорид.
З когортами римських воїнів рослина потрапила в Галлію, а пізніше і в Британію. Меленими кориандровыми зернами і пряною зеленню воїни присмачували кашу з ячменю і зберігали свіжість м’яса.
На південному сході Великобританії до цих пір можна побачити дикорослий коріандр.
Масові посіви цієї культури на Русі почалися лише у ХІХ столітті, коли граф П. І. Апраксин привіз посівний матеріал пряних рослин, включаючи коріандр, з Іспанії.
Кинза, яку тоді називали коляндрой, настільки сподобалася на чорноземах Воронезької губернії, що рослина стала витісняти більш затребуваний аніс.
Біологічні характеристики
Коріандр (кінза) холодостійка рослина, насіння проростає при температурі 3-4°С, сходи витримують невеликі заморозки. Для рослини найкраще підходять чорноземи та легкі супісчані ґрунти.
Листя: прикореневі листки широколопатеві, довгочерешкові, серединні і верхні стеблові — глибокобагатороздільні з лінійними, дещо загостреними часточками.
Стебло голе, прямостояче, у верхній частині розгалужене, сягає у висоту від 40 до 70 см.
Корінь тонкий, невеликий, веретеноподібний.
Суцвіття — складні парасольки з 3-5 променів, що розташовані на кінцях квітконосів і складаються з дрібних рожевих або білих квіток.
Плід твердий яйцевидно-кулястий вислоплідник із прямими та звивистими реберцями.
Практичне використання
Плоди коріандру мають високу концентрацію ефірного масла — його додають не тільки в якості ароматизатора в деякі страви, а й використовують як компонент цілющих ранозаживляющих кремів і ліків.
Зелена листяна частина рослини виступає в ролі прянощі — кінзу можна додавати в усі страви, де застосовується петрушка. Насіння (коріандр) використовуються тільки в засушеному вигляді (свіжі мають неприємний запах і смак): чим довше зберігаються сушене насіння, тим більше пряний смак і аромат вони набувають. Кінзу можна використовувати як в свіжому, так і засушеному вигляді, проте свіже листя можна вживати лише в невеликій кількості.
Цілющими властивостями володіють переважно плоди і листя коріандра (кінзи), тому для приготування ліків використовують тільки ці частини рослини. Траву збирають і висушують протягом усього літнього періоду, а плоди насичуються корисними компонентами і ефірним маслом лише до середини серпня. Ефірна олія використовують при неврологічних розладах, додають в відхаркувальні настойки, застосовують для лікування запалень і гнійних висипань. З листочків готують цілющі відвари, якими лікують хвороби сечостатевої системи, розлад шлунка, їх використовують для зняття запалення ясен і деякий шкірних захворювань.
Агрономічні особливості
Висадка: квітень
Збір врожаю: липень
Тривалість вегетації: 80-120 днів
Хороші попередники: озимі та ранні ярі зернові культури, зернобобові, однорічні трави, кукурудза
Невдалі попередники: соняшник, цукровий буряк, суданська трава
Місце для посадки
Коріандр гарно розвивається і дозріває, даючи хороший урожай, на легкому, пухкому грунті. Ідеально підходять легкі суглинки і супіски. Рівень кислотності коріандру важливий. Він добре росте, якщо грунт нейтрально або помірно кислий.
Освітленість безпосередньо впливає на зміст ефірних масел в плодах. Коріандр — культура, якої світло необхідне для повноцінного розвитку.
Обробіток грунту
Грунт заздалегідь насичують добривами, розпушують і зволожують. Удобрити місце посадки перегноєм. Внесіть жменю деревної золи.
Сівба
Посів коріандру здійснюється у вологий грунт врозкид або рядами. Між насінням повинно залишатися від 10 до 15 см, довжина міжряддя повинна становити близько 25-30 см, а оптимальна глибина посіву — до 2 см.
Особливості догляду
Догляд за коріандром (кінзою) полягає в тому, щоб не допустити його розростання надміру. Коли з’являться перші сходи, то їх потрібно прорідити. При цьому потрібно залишити тільки найбільш міцні. Спочатку на дачних грядках ми отримуємо кінзу. Трава росте швидко, виділяє приємний аромат. Потрібно поливати її 1 раз на 4 дні або регулювати полив в залежності від швидкості випаровування вологи. Рясне зволоження проводитися в період розвитку листя. Загущення посадки на цьому етапі ні до чого, тому грядки проріджують, залишаючи зазори до 6 см між саджанцями.
Добрива
Грунт перед сівбою необхідно удобрити: на 1 м² внесіть під перекопування 2 кг перегною або 30 г мінеральних добрив. До появи сходів полити грядку розчином сечовини (1 ст. л./відро).
Шкідники
- Клоп лінійчастий (італійський)
Хвороби
- Іржа
- Борошниста роса
- Переноспороз (Несправжня борошниста роса)
- Антракноз
- Бактеріальна плямистість
- Рамуляріоз
- Філостіктоз
- Церкоспороз
- Дефіцит азоту
- Дефіцит бору
- Дефіцит заліза
- Дефіцит калію
- Дефіцит кальцію
- Дефіцит магнію
- Дефіцит марганцю
- Дефіцит міді
- Дефіцит молібдена
- Дефіцит сірки
- Дефіцит Фосфору
- Дефіцит цинку
Сорти/гібриди
- Маріно
- Карібе
- Оксаніт
- Міус
- Медун
- Нектар
- Ранній
- Янтар
