Горох (Pisum) — рід квіткових рослин з родини бобових. Це однорічна трав'яниста рослина зі слабкими стеблами, що в'ються. Листки перисті, закінчуються гіллястими (розгалуженими) вусиками, за допомогою яких горох чіпляється за інші поверхні.
Народам середземноморських країн він був відомий за 5 тис. років до н. е. Одночасно з народами Європи дрібнонасінний горох вперше ввели у культуру землероби країн Центральної, Передньої і Південно-Східної Азії. У країнах Нового світу історія гороху пов'язана з іменем Х. Колумба, який висіяв його на о. Ізабелла у 1493 р. В Україні горох з'явився приблизно за 500 років до н. е.
Біологічні характеристики
Горох холодостійка, відносно маловимоглива до тепла культура. Насіння починає проростати за температури 1-2°С. Проте біологічний мінімум для отримання дружніх сходів гороху становить 4-5°С. За нижчої температури сходи з'являються лише через 15-25 днів, знижується польова схожість та енергія росту рослин. З підвищенням температури до 10°С насіння проростає швидше, сходи з'являються за 5-7 днів (сходи можуть витримувати приморозки до мінус 5-7°С).
Оптимальна температура для утворення вегетативних органів гороху — 12-16°С, генеративних — 16-20°С. Температура понад 26°С негативно впливає на величину і якість врожаю.
До вологи горох вимогливий. Для набубнявіння і проростання насінню потрібно 110-115%, а мозкових сортів до 150% води від його маси.
Найкращі умови для росту складаються при випаданні 450-600 мм за рік, а вологість ґрунту становить 70-80% найменшої вологоємності. Найбільш вимогливі рослини гороху до забезпечення вологою у фазі бутонізації, цвітіння і формування бобів.
Горох — світлолюбна культура і належить до рослин довгого дня. Недостатня кількість світла дуже пригнічує його розвиток.
Стебла витягуються, вилягають, слабше розвивається коренева система, менше зав'язується плодів, зменшується врожайність. Горох є культурою високородючих ґрунтів.
Найвищі врожаї одержують на чорноземах, сірих лісових і окультурених дерново-підзолистих ґрунтах.
Листки парнопірчасті (одна або декілька пар) закінчується вусиками або коротким вістрям.
Стебло гороха трав'янисте, висотою 25-50 до 200-250 см, складається із стеблових вузлів і міжвузлів; округле або чотиригранне, опушене прямостояче, сланке, витке, у різній мірі розгалужене.
Коренева система стрижнева, головний корінь проникає в ґрунт на глибину 120-180 см, рідко більше, має бічні корінці декількох порядків.
Суцвіття: китиця.
Плід — біб різної величини, форми і забарвлення. Боби мають 6-8 насінин. Горох має розтягнутий період цвітіння, внаслідок чого перед збиранням боби на нижній частині стебла повністю достиглі, а на верхній — зелені, можуть бути навіть квітки. Після достигання боби розтріскуються і дозріле насіння випадає. В останні роки створюються сорти, боби в яких не розтріскуються.
Практичне використання
У їжу горох використовується у виді недозрілого насіння (зеленого горошку), споживають у свіжому, консервованому, сухому і замороженому виді. Готують з нього супи, гарніри до різних м'ясних блюд, пюре, салати, а також він служить для прикраси різних блюд.
Горох — надзвичайно цінний продукт харчування. Білка в ньому стільки, як у яловичині. А за калорійністю він переважає її удвічі, оскільки містить багато вуглеводів. Горох також багатий на вітаміни А, В1, В2, В6, С, РР, К, Е, каротин, інозит, холін, мікроелементи (солі кальцію, калію, марганцю, фосфору), полісахариди, крохмаль (близько 50%), жири (0,6-1,5%).
Насіння також містить 26-27% легкозасвоюваного білка, багатого на незамінні амінокислоти (цистин, лізин, триптофан, тирозин, метіонін та ін.). У цьому й полягає цінність гороху не тільки як харчового, а й дієтичного, лікувального продукту. Горох має гіпоглікемічні властивості й використовується за нирково-кам'яної хвороби та цукрового діабету. В зеленому горошку міститься багато лецитину, який регулює холестериновий обмін.
Агрономічні особливості
Висадка: квітень.
Збір врожаю: липень.
Тривалість вегетації: 60-100 днів.
Хороші попередники: капуста, картопля, помідори, морква, буряк, огірки, цибуля.
Невдалі попередники: квасоля, боби.
Сівба
Культура успішно росте й розвивається в умовах помірного клімату, досить холодостійка – сходи деяких сортів здатні витримати зниження температури до -6°С, а молоді пагони та квіти – до +2...3°С. Горох дуже світлолюбний, погано переносить затінок, до того ж він є рослиною довгого дня.
Оптимальна глибина загортання насіння у більшості випадків становить 6-8 см. На важких запливаючих ґрунтах насіння загортають на 4-5 см. На легких ґрунтах або в умовах швидкого пересихання верхнього шару глибину загортання збільшують до 8-10 см. Горох добре переносить глибоке загортання насіння, оскільки не виводить сім'ядолі на поверхню ґрунту.
Особливості догляду
У посушливу весну і на пізніших посівах найпершим заходом є післяпосівне коткування ґрунту гладкими котками. Це сприяє кращому контакту насіння із землею, підтягує воду до посівного шару ґрунту, підвищує схожість гороху і бур’янів. Доцільно одночасно з коткуванням провести боронування посівними боронами.
Наступний етап догляду за посівами передбачає боротьбу із бур’янами. Найбільш простим, ефективним та економічно доцільним є боронування посівів, за рахунок чого можна знищити від 60 до 80% однорічних бур’янів. У боротьбі з бур’янами на посівах гороху максимальної ефективності досягають у разі поєднання агротехнічного і хімічного способів.
Добрива
Найкраще збагачувати майбутні горохові грядки органікою (компост, гній, пташиний послід тощо) ще восени, під час перекопування. Горох добре реагує на такі основні елементи живлення, як калій і фосфор, тому для отримання повноцінного врожаю бажано внести у ґрунт калійно-фосфорні добрива.
Шкідники
- Лучний метелик
- Трипс гороховий
- Нематоди
- Листогризуча совка
- Люцерновий клоп
- Акацієва вогнівка
- Плодожерка горохова
- Щетинистий бульбочковий довгоносик
- Зернівка квасолева
- Зернівка горохова
- Горохова попелиця
- Гороховий зерноїд
- Метлиця (луговий метелик)
- Соєва плодожерка (міль)
- Горохова галиця
- П’ятикрапковий довгоносик
- Смугастий бульбочковий довгоносик
- Соєвий листоїд
- Репейниця
- Південний американський мінер
- Горохова совка
- Соєва полосата блішка
- Совка люцернова, або льонова.
Хвороби
- Альтернаріоз
- Сіра гниль
- Іржа
- Борошниста роса
- Переноспороз
- Септоріоз
- Фузаріоз
- Антракноз
- Аскохітоз
- Бактеріальна плямистість
- Бактеріальний рак кісточкових
- Кладоспоріоз
- Мікосферельоз
- Парша звичайна
- Ризоктоніоз
- Філостіктоз
- Фітофтороз
- Церкоспороз
- Чорна гниль
- Дефіцит азоту
- Дефіцит бору
- Дефіцит заліза
- Дефіцит калію
- Дефіцит кальцію
- Дефіцит магнію
- Дефіцит марганцю
- Дефіцит міді
- Дефіцит молібдена
- Дефіцит сірки
- Дефіцит Фосфору
- Дефіцит цинку
Сорти і гібриди
- Меценат
- Гамбіт
- Гайдук
- АССАС
- Атанас
- Авенгер
- Босфор
- Тіп
- Аудіт
- Саламанка
- Астронавт
- КЕНЦО
- АЛБУМ
- ВЕРБАЛ
- Тренді
- Дарунок степу
- Пристань
- Білий ангел
- Аватар
- Вельвет
- Алекс УЛ
- Клеопатра
- Профіт
- Оплот
- Малахіт
- Лессна
- Зіньківський
- Світ
- Улус
- Мазепа
- Веселик
- Стабіл
- Отаман
- Намисто
- Зекон
- Мадонна
- Царевич
- Глянс
- Готівський
- Слован
- Абарс
- Круіз
- Боксер
- Люмп
- КАРЕНІ
- КАРПАТИ
- ІМПУЛЬС
- ЕСО
- КАМПУС.
