Айва — це фрукт, який зовнішньо нагадує жовте яблуко, але насправді належить до сімейства трояндових. Айва має жорсткуваті плоди з терпко-солодким смаком і приємний пряний аромат.
Основні характеристики
Айва звичайна (лат. Cydonia oblonga) — це листяне дерево або кущ, що є єдиним представником роду Cydonia в родині Розових. Приносять зерняткові плоди, схожі водночас на грушу і яблуко Голден Делішез.
Айва родом із Азії, але нині її вирощують у багатьох країнах світу, в тому числі в Україні. Айва має високу стійкість до посухи та морозів, тому її можна вирощувати в різних кліматичних умовах.
Коренева система: айва має добре розвинену кореневу систему, яка проникає в ґрунт на глибину до 2 м.
Стебло: айва — це дерево або кущ заввишки від 1,5 до 5 м. Стовбур айви покритий коричневою корою.
Листя айви чергові, прості, яйцеподібні або довгасті, з городчастим краєм. Довжина листя становить від 5 до 10 см.
Квітки айви великі, білі або рожеві, зібрані в суцвіття. Мають приємний аромат.
Плоди айви великі, кулясті або довгасті, завбільшки з яблуко. Шкірка плодів айви жорстка, жовтого або оранжевого кольору. М'якоть плодів айви щільна, терпка, з приємним ароматом. У плоді айви міститься від 5 до 10 насінин.
Історія
Батьківщиною айви вважаються Кавказ і Центральна Азія. У стародавні часи, айва поширилася від свого центру походження до країн, що межують із Гімалаями на сході й по всій Європі на захід.
Айва відома з давніх часів. У Єгипті айву вирощували вже в 3-му тисячолітті до н.е. У Греції та Римі айва була дуже популярною. У грецькій міфології айва асоціюється з богинею любові Афродітою. У Римі айву вважали символом родючості та достатку.
У середньовічній Європі айву вирощували в садах монастирів. Айву використовували для приготування різних страв, а також для виготовлення вина та лікерів.
У 16-му столітті айву завезли до Америки. У Північній Америці айву вирощують на півдні та заході.
Сьогодні айву вирощують у багатьох країнах світу, в тому числі в Україні.
Айва в українській культурі
В українській культурі айва також має важливе значення. Айву вважають символом любові та вірності. У народних піснях і легендах айва часто згадується як символ краси та ніжності.
Практичне використання
Айва — це корисний фрукт, який містить багато вітамінів, мінералів та антиоксидантів. Айва багата на вітаміни C, A, B1, B2, B6, PP, а також мінерали: калій, кальцій, магній, залізо, фосфор. Айва має в'яжучу, сечогінну, антисептичну, кровоспинну дію.
Айву можна їсти в сирому вигляді, але найчастіше її використовують для приготування різних страв, таких як варення, цукати, компоти, мармелад, пастила, джеми, желе, а також додають до м'ясних і рибних страв.
Технологія вирощування
Айва — це світлолюбна рослина, тому для її вирощування потрібно вибрати відкриту ділянку, добре освітлену сонцем. Айва не виносить затінення, тому в затінених місцях вона буде погано плодоносити.
Айва також не виносить близького залягання грунтових вод. Тому для її вирощування потрібно вибрати ділянку з глибиною залягання грунтових вод не менше 1,5 м.
Грунт для айви повинен бути родючим, добре дренованим. Найкраще підходять суглинки з нейтральною або слабокислою реакцією.
Посадка
Айву можна висаджувати восени або навесні. Восени айву висаджують до настання заморозків, а навесні — після того, як прогріється грунт.
Для посадки айви потрібно підготувати яму розміром 0,5 × 0,5 × 0,6 м. На дно ями потрібно внести компост або перегній, а також мінеральні добрива.
Саджанець айви потрібно висадити в центр ями, кореневу шийку заглиблювати не можна. Після посадки саджанець потрібно добре полити.
Догляд
Айва — це невибаглива рослина, але для отримання хороших врожаїв за нею потрібно правильно доглядати.
Айва потребує регулярного поливу, особливо в періоди посухи. Поливати айву потрібно 1-2 рази на тиждень.
Айву потрібно підгодовувати 2-3 рази на рік. Весною айву підживлюють азотними добривами для кращого росту пагонів. Влітку айву підживлюють фосфорними і калійними добривами для кращого плодоношення. Восени айву підживлюють комплексними добривами для підготовки до зимівлі.
Айву потрібно обрізати для формування крони і для збільшення врожайності. Обрізку айви проводять ранньою весною, до розпускання бруньок.
Айва є морозостійкою рослиною, але молоді саджанці потрібно вкривати на зиму. Для укриття молодих саджанців айви можна використовувати ялиновий лапник або агроволокно.
Шкідники та хвороби
Айва може уражатися різними шкідниками та хворобами. Найпоширенішими шкідниками айви є яблунева плодожерка, яблунева міль, яблуневий довгоносик. Найпоширенішими хворобами айви є парша, борошниста роса, іржа.
Для захисту айви від шкідників та хвороб потрібно проводити профілактичні обробки рослини інсектицидами та фунгіцидами.
Урожай
Айва починає плодоносити на 3-4-й рік після посадки. Урожайність айви залежить від сорту рослини, умов вирощування та догляду. Урожайність айви може досягати 100 кг з дерева.
Плоди айви дозрівають у вересні-жовтні. Збирати плоди айви потрібно в суху погоду. Плоди айви зривають з плодоніжками.
Плоди айви можна зберігати в холодильнику протягом 2-3 місяців. Для тривалого зберігання плоди айви потрібно заморозити.
