Кавун

Баштанна культура родини гарбузових
21

Кавун — це однорічна трав'яниста рослина, яка належить до сімейства гарбузових. Він має довге, розгалужене стебло, яке може досягати 3-4 м у довжину.

Листя кавуна великі, овальні, з зубчастими краями. Квіти кавуна жовті, одностатеві. Чоловічі квіти зібрані в суцвіття-зонтик, жіночі — поодинокі.

Плід кавуна — ягода, яка може досягати кількох кілограмів у вазі. Форма плоду може бути кулястої, овальної або циліндричної. Шкірка кавуна товста, жорстка, може бути зеленою, жовтою, рожевою або білою. М'якоть кавуна соковита, солодка, може бути білою, жовтою, рожевою або червоною.

Насіння кавуна овальні, плоскі, чорного кольору.

Кавун — це теплолюбна рослина, яка не переносить заморозків. Оптимальна температура для його росту і розвитку становить 25-30°C. Кавун також потребує багато сонячного світла.

Походження

Батьківщиною кавуна є Південна Африка, де він досі зустрічається в дикому вигляді. Археологічні дослідження показали, що кавун був відомий в Південній Африці вже 7000 років тому.

З Південної Африки кавун поширився в інші регіони світу. У Стародавньому Єгипті кавун був відомий уже в 20 столітті до нашої ери. Він був популярним фруктом серед фараонів і знаті. Кавун часто поміщали в усипальниці фараонів як джерело їжі в їхньому потойбічному існуванні.

У Стародавньому Римі кавун також був відомий і популярний. Його вживали в сирому вигляді, а також використовували для приготування різних страв і напоїв.

У Європу кавун був завезений в епоху хрестових походів.

Сьогодні кавун є однією з найпопулярніших ягід у світі. Його вирощують у багатьох країнах світу, в тому числі в Україні.

Україна є одним з найбільших виробників кавунів у Європі. У 2022 році в Україні було вирощено близько 400 тисяч тонн кавунів.

Використання

Кавун — це цінний харчовий продукт, який містить багато вітамінів, мінералів і клітковини. Він є хорошим джерелом вітаміну С, бета-каротину, калію, магнію і фолієвої кислоти. 

Кавун також містить антиоксиданти, які допомагають захистити організм від пошкодження вільними радикалами. Кавун є низькокалорійним продуктом, який містить лише 30 ккал на 100 грамів. Тому його можна вживати в їжу людям, які стежать за своєю вагою.

Кавун можна вживати в сирому вигляді, а також використовувати для приготування різних страв і напоїв. Сирий кавун можна їсти як десерт, додавати до фруктових салатів, йогуртів та інших страв. Кавун також можна використовувати для приготування соків, смузі, морозива, щербету та інших десертів.

Технологія вирощування кавуна

Кавун можна вирощувати як у відкритому ґрунті, так і в теплицях.

Вирощування кавуна у відкритому ґрунті

Для вирощування кавуна в відкритому ґрунті необхідно підібрати сонячне, захищене від вітру місце з легким, добре дренованим ґрунтом.

Посів кавуна у відкритий ґрунт проводять у травні-червні, коли температура ґрунту на глибині 10 см досягне 12-15 °C. Насіння висівають на глибину 6-8 см, з міжряддям 1-1,5 м і відстанню між рослинами в ряду 0,5-0,7 м.

Після появи сходів кавуни необхідно прорідити, залишивши по одній рослині в кожній лунці.

Кавуни потребують регулярного поливу, особливо в період цвітіння та плодоношення. Також необхідно проводити підживлення кавунів мінеральними добривами.

Кавун дозріває через 70-80 днів після появи сходів. Доспілий кавун має тверду шкірку, яка при постукуванні видає глухий звук.

Вирощування кавуна в теплиці

Вирощування кавуна в теплиці дозволяє отримати урожай раніше, ніж у відкритому ґрунті.

Для вирощування кавуна в теплиці необхідно підібрати теплицю з достатньою площею і висотою. Також необхідно встановити в теплиці систему зрошення.

Посів кавуна в теплиці проводять у квітні-травні. Насіння висівають на глибину 4-5 см, з міжряддям 1-1,5 м і відстанню між рослинами в ряду 0,4-0,5 м.

Після появи сходів кавуни необхідно прорідити, залишивши по одній рослині в кожній лунці.

Кавуни в теплиці потребують регулярного поливу, підживлення і провітрювання.

Кавун дозріває в теплиці через 50-60 днів після появи сходів.

Сорти кавунів

Для збирання урожаю кавуна необхідно враховувати сорт кавуна. Ранні сорти дозрівають за 70-80 днів після появи сходів, середньостиглі — за 80-90 днів, пізні — за 90-100 днів.

Доспілий кавун має такі ознаки:

  • Колір кори кавуна стає однорідним, без плям і розривів.

  • Шкірка кавуна стає твердою і не прогинається при натисканні.

  • У місці, де кавун стикався з землею, шкірка стає жовтою або коричневою.

  • Якщо постукати по кавуну, він видає глухий звук.

Техніка збирання урожаю

Збір урожаю кавуна проводять у суху погоду. Кавуни зривають руками або за допомогою спеціальних збиральних машин.

При збиранні кавуна необхідно дотримуватися таких правил:

  • Кавун зрізають ножем або серпом, залишаючи плодоніжку довжиною близько 5 см.

  • Кавуни укладають у кошики або ящики, щоб вони не пошкодилися.

Зберігання кавунів

Кавуни можна зберігати в темному, прохолодному місці при температурі 8-10 °C. У таких умовах кавуни можуть зберігатися до 1 місяця.

Для тривалого зберігання кавунів їх можна заморозити. Кавуни розрізають на шматки і заморожують в морозильній камері. Заморожені кавуни можна зберігати до 1 року.

Хвороби кавуна

Кавун є досить стійкою до хвороб і шкідників рослиною, однак при несприятливих умовах він може уражатися різними патогенами.

Найбільш поширеними хворобами кавуна є:

  • Фузаріозне в'янення — це небезпечна хвороба, яка викликається грибком Fusarium oxysporum. Хвороба проявляється у вигляді в'янення листя, яке починається з нижніх ярусів рослини. При сильному ураженні рослина гине.

  • Борошниста роса — це грибкова хвороба, яка проявляється у вигляді білого нальоту на листі, стеблах і плодах. Хвороба може призвести до зниження врожаю і погіршення якості плодів.

  • Антракноз — це грибкова хвороба, яка проявляється у вигляді коричневих плям на листі, стеблах і плодах. Хвороба може призвести до загнивання плодів.

  • Бактеріальна плямистість — це бактеріальна хвороба, яка проявляється у вигляді коричневих плям на листі, стеблах і плодах. Хвороба може призвести до загнивання плодів.

Шкідники кавуна

Найбільш поширеними шкідниками кавуна є:

  • Баштанна попелиця — це сисний шкідник, який висмоктує соки з листя, стеблів і плодів кавуна. При сильному ураженні рослина може загинути.

  • Павукоїд — це сисний шкідник, який також висмоктує соки з рослин. При сильному ураженні рослина може загинути.

  • Тютюновий трипс - це сисний шкідник, який також висмоктує соки з рослин. При сильному ураженні рослина може загинути.

  • Гусениці капустяної совки — це ненажерливі шкідники, які пошкоджують листя, стебла і плоди кавуна.

  • Піщаний мідяк — це шкідник, який пошкоджує коріння рослин. При сильному ураженні рослина може загинути.

Заходи боротьби з хворобами та шкідниками кавуна

Для боротьби з хворобами і шкідниками кавуна застосовують такі заходи:

Профілактичні заходи — це такі заходи, які проводяться для запобігання виникненню і поширенню хвороб і шкідників. До профілактичних заходів відносяться:

  • Підбір стійких до хвороб і шкідників сортів кавуна.

  • Своєчасне проведення агротехнічних заходів, таких як обробіток ґрунту, внесення добрив, полив.

  • Дезінфекція насіння перед посівом.

Хімічні заходи — це застосування пестицидів для знищення хвороб і шкідників. Хімічні заходи боротьби з хворобами і шкідниками кавуна необхідно проводити з дотриманням усіх правил безпеки.

Біологічні заходи — це використання природних ворогів хвороб і шкідників. Наприклад, залучення в агроценоз корисних комах, таких як сонечка, хижі кліщі, дрозофіли, застосування біопрепаратів, які містять мікроорганізми, що вражають хвороботворні мікроорганізми або шкідників.

Профілактика хвороб і шкідників кавуна

Найкращим способом боротьби з хворобами і шкідниками кавуна є профілактика. Для цього необхідно дотримуватися таких правил:

  • Вибирати для посадки стійкі до хвороб і шкідників сорти кавуна.

  • Проводити своєчасний обробіток ґрунту, внесення добрив, полив.

  • Дезінфікувати насіння перед посівом.

  • Регулярно оглядати рослини на наявність ознак хвороб і шкідників.

При виявленні ознак хвороб або шкідників необхідно негайно вжити заходів для їх усунення.