Салат

Трав’яниста однорічна рослина
526

Салат, або Латук (Lactuca sativa) — вид однолітніх трав'янистих рослин сімейства Айстрових, овочева культура.

Його вважають також одним із древніх культурних салатів. Задовго до нашої ери латук вирощували у древньому Китаї, древньому Єгипті та давній Персії.

Елліни щодня вживали салат, приписуючи йому снодійну, болезаспокійливу дію та здатність протвережувати після випитого вина.

У древньому Римі культивування латуку сягало таких розмірів, що були цілі родини, які тільки цим і займалися, їх називали «латурини».

Прізвище Латурини зберігається в Італії й донині. До речі, італійці й дали назву цьому салатному овочу. При розриванні листків рослина виділяє сік, який зовнішнім виглядом нагадує молоко. По латині ж «молоко» — лак, звідси й назва — латук. За іншими джерелами, слово «салат» означає страву, приготовану із зелених листків — салатних овочів з використанням солі, оцту й рослинної олії.

Усі нинішні види салату походять від дикого латуку, дотепер розповсюдженої рослин середньоземноморських степів. Вирощується у всіх землеробських районах світу, В Україні повсюдно. Вирощують його у відкритому і захищеному ґрунті.

Біологічні характеристики

Салат має три різновиди:

  • Салат листовий (Lactuca sativa var. secalina) — утворить розетку листя без головкаа, що і використовується в їжу. Це найбільш скоростигла форма салату. Листя можна використовувати в їжу вже через 30-40 днів. Після утворення розетки рослина викидає квітконосне стебло.
  • Салат головковий (Lactuca sativa var. capitata) — на перших етапах утворить розетку листя, а потім формується пухка головка округлої чи плоскоокруглої форми. У залежності від сорту технічна спілість у кочанного салату настає через 50-95 днів.
  • Салат ромен, чи римський (Lactuca sativa var. romana) — утворить більш пухкий головка овальної форми, з вегетаційним періодом 70-100 днів.

У середньоєвропейських країнах салат латук набув широкої популярності і зайняв провідне місце серед городніх рослин. Найцінніша його властивість — холодостійкість та скоростиглість за високої продуктивності.

Листя. Пластинка листка пухирчаста, зморшкувата чи майже гладка, ясно-зеленого, зеленого чи темно-зеленого кольору, іноді з червоно-бурою пігментацією. На місцях зрізу виступає молокоподібний сік.

Стебла квіткові, сильно розгалужені, мають висоту 60-120 см.

Корінь всіх різновидів стрижневого типу, значно стовщений у верхній частині, має велика кількість бічних розгалужень, розташованих близько до поверхні ґрунту

Суцвіття невеликі кошики, що складаються з великої кількості двостатевих квіток з язичками жовтого кольору. У кошиках формуються плодики з летючками-сім'янками, що звичайно називаються насіннями.

Насіння білого чи темно-сірого кольору, дрібне. В 1 г нараховується близько 1 тис. шт. насінин.

Практичне використання

З давніх часів салат латук використовують як харчову та лікарську рослину. Вживають листя салату у свіжому та вареному виді, чи на додаток до інших страв. Існує також страва з такою самою назвою, що здебільшого готується із овочів.

Салати малокалорійні але багаті мінеральними речовинами і вітамінами групи B, PP, каротином, а вітаміну С в ньому майже стільки ж, як і в яблуках. Крім того, у салаті міститься більше, ніж в інших овочах, вітамінів Е і К.

Латук посівний збуджує апетит, покращує травлення, має легкі проносні й сечогінні властивості. У вигляді салату рослину корисно вживати при ожирінні, особливо, коли воно супроводиться діабетом, при атеросклерозі, гіпертонічній хворобі, при нормо- і гіпохромних анеміях та при туберкульозі, вагітним жінкам і виснаженим хворим.

Настій свіжого листя застосовують як заспокійливий, протиспазматичний, анестезуючий і снотворний засіб, а настій плодів — як засіб, що підвищує секрецію молока у матерів-годувальниць. Свіжим соком лікують тиреоїдит і тиреотоксикоз.

У гомеопатії препарати з соку латуку посівного призначають при захворюваннях серцево-судинної системи.

Протипоказано вживати салат при подагрі й нирковокам'яній хворобі (при уратних і оксалатних каменях), при загостренні гострих і хронічних колітів та ентероколітів з вираженими порушеннями травлення (диспептичні явища).

Агрономічні особливості

Висадка: квітень

Збір врожаю: червень

Тривалість вегетації: 63-68 днів 

Хороші попередники: цибуля, цибуля-порей, кущова квасоля

Невдалі попередники: не має

Місце для посадки

Салат може рости на всіх типах ґрунтів. Дуже добре розвивається на легких родючих суглинках з високим вмістом органічної речовини і слабокислою або нейтральною реакцією ґрунту. Рослина дуже погано витримує навіть невелику кислотність ґрунту і фізіологічно кислі добрива. Оптимальна реакція ґрунтового розчину для нього — рН 6,8 — 7,2.

Обробіток грунту

Підготовку грядок для цієї культури потрібно починати з осені — внести компост або перепрілий гній під перекопування і фосфорно-калійні мінеральні добрива по поверхні. Навесні грядку ще раз перекопати, прибрати коріння бур'янів і великі грудки землі. Розрівняти поверхню і зробити неглибокі борозенки.

Сівба 

Салат відноситься до холодостійких рослин. Його сходи добре витримують заморозки до -2°С, а зміцнілі рослини — до -5°С. Тому його висівають рано навесні у перші дні польових робіт, раніше, ніж редис і моркву, Надалі для одержання головок протягом всього весняно-літнього періоду сівбу проводять у кілька строків з інтервалом 15-20 діб (до середини липня). Норма висіву насіння 2-3 г/10 м2. Насіння загортають майже поверхнево, за посушливої погоди — трохи глибше, до 1,5 см. Коли рослини утворюють третій листок, загущені посіви проріджують. Цю операцію проводять і пізніше, через два тижні. Вибракувані рослини придатні в їжу як салат листковий. В разі садіння розсадою густоту рослин доводять до 80 шт/10 м2.

Особливості догляду 

Догляд полягає у розпушуванні міжрядь, прополюванні бур’янів, поливах, підживленнях. Поливають салат рідко, але рясно (нормою 200-250 л/10 м2), намагаючись меньше змочувати листки.

Добрива 

Перше підживлення проводять відразу після вкорінення розсади або проріджування сходів повним мінеральним добривом з розрахунку 150 г аміачної селітри, 100 г суперфосфату, 50 г калійної солі на 10 м2. Через два-три тижні проводять друге підживлення.

Шкідники

  • Велика картопляна попелиця
  • Персикова зелена (оранжерейна) попелиця
  • Нематода галова північна
  • Баштанна корівка
  • Совка капустяна
  • Совка помідорна (карадріна)
  • Мінер пасльоновий
  • Теплична білокрилка

Хвороби

  • Сіра гниль
  • Мокра гниль
  • Іржа
  • Борошниста роса
  • Переноспороз (Несправжня борошниста роса)
  • Септоріоз
  • Антракноз
  • Бактеріальна плямистість
  • Бактеріальне в'янення
  • Бактріальна гниль
  • Біла гниль
  • Вертицильоз
  • Жовтуха айстри
  • Кільцева плямистість
  • Мозаїка тютюну
  • Плеоспороз
  • Ризоктоніоз
  • Склеротіоз (Вугільна гниль)
  • Церкоспороз
  • Чорна ніжка

Сорти/гібриди

Совський

Шар малиновий

Сніжинка

Золотий шар

Росела

Дивограй

Революція

Бона

Перл Джем

Грін Корал

Ред Корал

Крімсон

Левістро

Амадеус

Картагенас

Платінас

Нанетт

Міретт

Локарно

Афіцион

Ентоні

Конкорд

Рубетт

Кармесі

Фанлі F1

Куала

Онікс

Естроза

Красунчик

Гондар

Фрілліс

Хагін

Аргентінас

Сільвінас

Діамантінас

Бернардінас

Вельможа

Алепо

Княжич

Експлор

Гоген

Експедішн

Джиска

Екзект

Сантарінас

Златава

Дублянський

Нейшн

Руксай

Рекорд

Кітонія

Санжин

Канкан

Фрістіна

Флорін

Гусар

Ніколай

Аквіно

Крунчита

Вілбур

Вінтекс

Мерлот

Кавернет

Отілі

Клі

Туска

Ілема

Лея

Кайпіра

Крутянський

Патішн

Кірінія

К'ямбі

Мереф'янський

Слобожанський

Гумбольдт

Лозано

Лугано

Ксандра

Сатурдай

Сатін

Експертайз

Тріплекс

Сенсібель

Кірібаті

Кірен

Верала

Геркулес

Редін

Авірам

Фінстар

Йокарі

Крістабель

Джули

АННІСОЛ

ФРІСОЛ

ТІПІКАЛ

Кріска

Култхард

Бартімер

Вишиванка

Лель

Дабі

Вайдоза

Вілі

Азірка

Кріспінет

Данстар

АЙС ВЕЙВ

АЙС СІРКЛ

Кюрлі

Бахус

Драгон

Вісмар

Грін мун

Атмос

Ландау

Біондонна

Солос

Екстемп

Лалік

Лока

Кодекс

Меліна

Дюнан

Орбітал

Стефано

Алборето

Вебер

Тамбей

Кентрел

Мінерал

Тражект

Черокі