Салат

Салат, або Латук (Lactuca sativa) — вид однолітніх трав'янистих рослин сімейства Айстрових, овочева культура.

Його вважають також одним із древніх культурних салатів. Задовго до нашої ери латук вирощували у древньому Китаї, древньому Єгипті та давній Персії.

Елліни щодня вживали салат, приписуючи йому снодійну, болезаспокійливу дію та здатність протвережувати після випитого вина.

У древньому Римі культивування латуку сягало таких розмірів, що були цілі родини, які тільки цим і займалися, їх називали «латурини».

Прізвище Латурини зберігається в Італії й донині. До речі, італійці й дали назву цьому салатному овочу. При розриванні листків рослина виділяє сік, який зовнішнім виглядом нагадує молоко. По латині ж «молоко» — лак, звідси й назва — латук. За іншими джерелами, слово «салат» означає страву, приготовану із зелених листків — салатних овочів з використанням солі, оцту й рослинної олії.

Усі нинішні види салату походять від дикого латуку, дотепер розповсюдженої рослин середньоземноморських степів. Вирощується у всіх землеробських районах світу, В Україні повсюдно. Вирощують його у відкритому і захищеному ґрунті.

Біологічні характеристики

Салат має три різновиди:

• Салат листовий (Lactuca sativa var. secalina) — утворить розетку листя без головкаа, що і використовується в їжу. Це найбільш скоростигла форма салату. Листя можна використовувати в їжу вже через 30-40 днів. Після утворення розетки рослина викидає квітконосне стебло.
• Салат головковий (Lactuca sativa var. capitata) — на перших етапах утворить розетку листя, а потім формується пухка головка округлої чи плоскоокруглої форми. У залежності від сорту технічна спілість у кочанного салату настає через 50-95 днів.
• Салат ромен, чи римський (Lactuca sativa var. romana) — утворить більш пухкий головка овальної форми, з вегетаційним періодом 70-100 днів.

У середньоєвропейських країнах салат латук набув широкої популярності і зайняв провідне місце серед городніх рослин. Найцінніша його властивість — холодостійкість та скоростиглість за високої продуктивності.

Листя. Пластинка листка пухирчаста, зморшкувата чи майже гладка, ясно-зеленого, зеленого чи темно-зеленого кольору, іноді з червоно-бурою пігментацією. На місцях зрізу виступає молокоподібний сік.

Стебла квіткові, сильно розгалужені, мають висоту 60-120 см.

Корінь всіх різновидів стрижневого типу, значно стовщений у верхній частині, має велика кількість бічних розгалужень, розташованих близько до поверхні ґрунту

Суцвіття невеликі кошики, що складаються з великої кількості двостатевих квіток з язичками жовтого кольору. У кошиках формуються плодики з летючками-сім'янками, що звичайно називаються насіннями.

Насіння білого чи темно-сірого кольору, дрібне. В 1 г нараховується близько 1 тис. шт. насінин.

Практичне використання

З давніх часів салат латук використовують як харчову та лікарську рослину. Вживають листя салату у свіжому та вареному виді, чи на додаток до інших страв. Існує також страва з такою самою назвою, що здебільшого готується із овочів.

Салати малокалорійні але багаті мінеральними речовинами і вітамінами групи B, PP, каротином, а вітаміну С в ньому майже стільки ж, як і в яблуках. Крім того, у салаті міститься більше, ніж в інших овочах, вітамінів Е і К.

Латук посівний збуджує апетит, покращує травлення, має легкі проносні й сечогінні властивості. У вигляді салату рослину корисно вживати при ожирінні, особливо, коли воно супроводиться діабетом, при атеросклерозі, гіпертонічній хворобі, при нормо- і гіпохромних анеміях та при туберкульозі, вагітним жінкам і виснаженим хворим.

Настій свіжого листя застосовують як заспокійливий, протиспазматичний, анестезуючий і снотворний засіб, а настій плодів — як засіб, що підвищує секрецію молока у матерів-годувальниць. Свіжим соком лікують тиреоїдит і тиреотоксикоз.

У гомеопатії препарати з соку латуку посівного призначають при захворюваннях серцево-судинної системи.

Протипоказано вживати салат при подагрі й нирковокам'яній хворобі (при уратних і оксалатних каменях), при загостренні гострих і хронічних колітів та ентероколітів з вираженими порушеннями травлення (диспептичні явища).

Агрономічні особливості

Висадка: квітень

Збір врожаю: червень

Тривалість вегетації: 63-68 днів 

Хороші попередники: цибуля, цибуля-порей, кущова квасоля

Невдалі попередники: не має

Місце для посадки

Салат може рости на всіх типах ґрунтів. Дуже добре розвивається на легких родючих суглинках з високим вмістом органічної речовини і слабокислою або нейтральною реакцією ґрунту. Рослина дуже погано витримує навіть невелику кислотність ґрунту і фізіологічно кислі добрива. Оптимальна реакція ґрунтового розчину для нього — рН 6,8 — 7,2.

Обробіток грунту

Підготовку грядок для цієї культури потрібно починати з осені — внести компост або перепрілий гній під перекопування і фосфорно-калійні мінеральні добрива по поверхні. Навесні грядку ще раз перекопати, прибрати коріння бур'янів і великі грудки землі. Розрівняти поверхню і зробити неглибокі борозенки.

Сівба 

Салат відноситься до холодостійких рослин. Його сходи добре витримують заморозки до -2°С, а зміцнілі рослини — до -5°С. Тому його висівають рано навесні у перші дні польових робіт, раніше, ніж редис і моркву, Надалі для одержання головок протягом всього весняно-літнього періоду сівбу проводять у кілька строків з інтервалом 15-20 діб (до середини липня). Норма висіву насіння 2-3 г/10 м2. Насіння загортають майже поверхнево, за посушливої погоди — трохи глибше, до 1,5 см. Коли рослини утворюють третій листок, загущені посіви проріджують. Цю операцію проводять і пізніше, через два тижні. Вибракувані рослини придатні в їжу як салат листковий. В разі садіння розсадою густоту рослин доводять до 80 шт/10 м2.

Особливості догляду 

Догляд полягає у розпушуванні міжрядь, прополюванні бур’янів, поливах, підживленнях. Поливають салат рідко, але рясно (нормою 200-250 л/10 м2), намагаючись меньше змочувати листки.

Добрива 

Перше підживлення проводять відразу після вкорінення розсади або проріджування сходів повним мінеральним добривом з розрахунку 150 г аміачної селітри, 100 г суперфосфату, 50 г калійної солі на 10 м2. Через два-три тижні проводять друге підживлення.

Шкідники

• Велика картопляна попелиця
• Персикова зелена (оранжерейна) попелиця
• Нематода галова північна
• Баштанна корівка
• Совка капустяна
• Совка помідорна (карадріна)
• Мінер пасльоновий
• Теплична білокрилка

Хвороби

• Сіра гниль
• Мокра гниль
• Іржа
• Борошниста роса
• Переноспороз (Несправжня борошниста роса)
• Септоріоз
• Антракноз
• Бактеріальна плямистість
• Бактеріальне в'янення
• Бактріальна гниль
• Біла гниль
• Вертицильоз
• Жовтуха айстри
• Кільцева плямистість
• Мозаїка тютюну
• Плеоспороз
• Ризоктоніоз
• Склеротіоз (Вугільна гниль)
• Церкоспороз
• Чорна ніжка

Сорти/гібриди