Рукола

Трав’яниста однорічна рослина

12888

Рукола (Eruca sativa), або індау, або аругула, або рокет-салат, або ерука — вид трав'янистих однорічних роду Ерука родини Капустяні.

У дикому вигляді рослину можна зустріти в Південній і Центральній Європі, в Азії (від Середньої до Малої, а також в Індії) і на півночі Африки.

У культурі ж вирощування руколи масово практикують в Італії, але популярна вона й у інших країнах, особливо на півночі Європи та Америки.

За свідченням давньоримського фармацевта, лікаря і ботаніка Діоскорида, насіння руколи в античні часи використовували як приправу до варених травам Крім того, він зазначав, що рукола (і зелена її частина, і насіння) при вживанні її в досить великих кількостях викликала сильний сексуальний потяг.

За часів Стародавнього Риму руколу вважали засобом, що володіє знеболюючими властивостями. Ті люди, яких збиралися покарати ударами батога, заздалегідь випивали склянку вина, в яке додавали руколу. Так біль переносилась легше.

Сьогодні в Греції руколу можна купити в магазинах цілий рік, хоча в дикому вигляді росте вона головним чином взимку, до самого початку весни. У магазинах продають її садовий вид, який має менш гіркий присмак, ніж дика.

Греки часто вирощують руколу з насіння в горщиках на балконах. У таких випадках для вживання рослину можна зірвати через 7-8 тижнів після посадки.

Біологічні характеристики

В природі існує два види руколи: однорічні та дворічні рослини, які діляться на велику кількість сортів.

Дворічні види руколи мають більш потужний стебло і кореневу систему, яка прекрасно переносить зиму і навесні випускає новий стебло з листям.

Однорічні види цієї рослини також діляться на кілька різновидів. Виділяють ранні сорти, дозрівання плодів у яких відбувається вже через пару тижнів після появи перших листків, і середньостиглі, у яких дозрівання стручків відбувається пізніше на 1-2 тижні.

Листя ажурні, перисті, розсічені на черешках, з двома-чотирма бічними овальної або яйцевидної форми, м’ясисті з зубчастими частками, з незвичайним приємним пряним запахом

Стебло пряме від 15 см до 60 см у висоту, сильно гіллясте, рідко опушене або голий

Коріння мочкувате, 10-15 см, проростає неглибоко

Суцвіття є довгими поодинокими гронами з яскраво- або блідо-жовтих квіток із фіолетовими прожилками

Плід: стручок зі світло-бурим або коричневим насінням, розташованим у два ряди

Практичне використання

Біологічно рукола — це капуста, проте її вживають як пряність або салатну зелень. В їжу використовуються листя, квітки і насіння. З насіння виготовляють масло, а листя і квітки додають в різноманітні салати та інші страви.

У Стародавньому Римі руколу використовували як приправу, і до сих пір в Середземномор’ї відношення до цього продукту скоріше як до смачної прянощі, ніж до звичайного салатного овочу.

Застосування руколи в кулінарії дуже різноманітне. Її представляють і як самостійне блюдо, і як гарнір. Вона відмінно поєднується з м’ясом, рибою, бобовими та морепродуктами, можна подавати її до різних видів сиру.

Особливою популярністю у господинь користується незвичайний сирний салат з горішками і руколою.

Крім того, великі листочки руколи — цікавий гарнір до рибних і м’ясних страв, прикраса для бутербродів. З руколою також можна тушкувати овочі, використовувати як інгредієнт для різних соусів, піци, різотто і десертних страв. А подрібнене листя радять додавати в сир, до холодних закусок і вареної картоплі.

Кисло-гострий присмак і тонкий аромат зеленого соковитого листя відмінно комбінуються з іншими листовими овочами (салатом, шпинатом).

Рукола стане в нагоді тим, хто не переносить варену рибу, але змушений вживати її, щоб схуднути. Цей продукт здатний поліпшити смакові якості рибних страв і практично повністю відбиває їх характерний запах.

Не варто забувати, що термічна обробка здатна знищити все цінне в руколі, тому її радять вживати тільки в свіжому вигляді. Якщо додавати в блюдо листя, треба рвати їх руками або класти цілком, так як рослина не любить контакту з ножем.

Рукола низькокалорійна. На 100 грам продукту припадає лише 25 кКал, тому рослина часто стає інгредієнтом дієтичних меню. При цьому, незважаючи на низьку калорійність рукола, завдяки багатому вмісту клітковини, чудовим чином насичує організм.

Рукола має відмінні лактогонні, відхаркувальні і сечогінні властивості. Найцінніша її властивість — запобігання розвитку ракових клітин. Вміст в руколі протиракових речовин набагато вищий, ніж в броколі.

Ця рослина сприятливо впливає на шлунково-кишковий тракт і процеси травлення завдяки наявності біологічно активних речовин, що входять до його складу. Рукола має безліч найрізноманітніших лікувальних властивостей. Вона просто незамінна для тих, у кого діагностовано виразку шлунка або гастрит.

Наявність в складі руколи вітамінів Е і А надає чудовий омолоджуючий вплив на весь організм і, зокрема, на нашу шкіру. Тому її подрібнене листя або сік радять додавати в маски для обличчя та волосся, використовувати для лікування порізів і гнійних ран.

У рослині є речовини, які просто незамінні в косметології. Це, наприклад, дііндолілметан, який пригнічує віруси, що викликають утворення бородавок і папілом; сірка, що робить шкіру обличчя сяючою, надає їй рівний тон, загоює шкіру, рятує від прищів і фурункулів; вітамін К, що рятує від темних плям і купероза, знімає набряки; лінолева кислота, зволожуюча, пом’якшувальна, яка запобігає в’яненню шкіри; олеїнова кислота, яка відновлює еластичність шкіри, повертає пружність.

Агрономічні особливості

Висадка: березень

Збір врожаю: квітень

Тривалість вегетації: 20-24 днів

Хороші попередники: картопля, гарбузове, бобові

Невдалі попередники: капустяні — капуста, редьки, дайкон і редис

Місце для посадки

Посадка руколи на грядку здійснюється в березні-квітні, коли температура повітря підніметься до 9-10 ºC. Рукола не любить занадто яскравого сонця, проте і в затінку її садити небажано. Вибирати для неї ділянку слід у такому місці, де до обіду сонце, а в полуденний час притінок. При вирощуванні руколи необхідно враховувати, що рослина холодовинослівие і вологолюбна. До того ж вона є скоростиглої — для отримання овочевого продукту руколу висівають з проміжком 3 тижні. Посів руколи можливо виробляти відразу у відкритий грунт, але щоб швидше отримати урожай, і щоб він був більш рясним, краще вирощувати розсаду.

Обробіток грунту

Рукола добре росте в нейтральних і слабколужних грунтах. Перед сівбою грунт потрібно розпушити і вирівняти. Якщо грунт занадто кислий, проводиться його вапнування: в грунт додається мелений крейда, вапняна або доломітове борошно. Їх концентрація залежить від кислотності грунту і становить 25-60 кг на сотку.

Сівба

Насіння руколи перед посівом необхідно обробити. Для цього використовується розчин марганцівки, в який насіння опускаються на пару годин.

Якщо вирощувати розсаду в торф'яних горщиках, то і висаджувати сіянці в ґрунт можна просто в них, а якщо розсада росте в ящику, в контейнері або в пластикових склянках, сіянці витягують із них разом із грудкою землі. Схема посадки сіянців 10х30 см. Садити розсаду у вологі ямки й після закладення обов'язково поливати грядку. Рукола витримує заморозки до -7 ºC, але якщо побоюються сильного похолодання, накривайте сіянці на ніч плівкою або пластиковими пляшками, однак уранці укриття слід знімати.

Садять розсаду на добре освітленому сонцем місці, дотримуючись відстань між рядами 30–35 см і в ряду між кущами 8–10 см, щоб не було загустіння посівів.

Особливості догляду

Догляд за культурою включає в себе полив, прополку і розпушування. Ґрунт на грядці з руколою потрібно весь час підтримувати в пухкому й злегка вологому стані, тому поливання слід проводити часто, а після зволоження ґрунту необхідно розпушувати міжряддя. Що спекотніша й сухіша погода, то частіше має бути полив ділянки з руколою — в ідеалі щодня. Здійснюють зволоження способом дощування або тривалого поливу міжрядь із прокладеного по землі шланга. Не забувайте також видаляти з грядки бур'ян.