Редиска

​Однорічна або дворічна коренеплідна городня рослина з родини хрестоцвітих
679

Редиска (Raphanus sativus var. radicula Pers.) — однорічна або дворічна рослина, що належить до сімейства капустяних (хрестоцвіті), роду редька і є різновидом редьки посівної. Назву овоч редис отримав від латинського слова radix, що означає корінь. Це скоростигла городня культура, лідер серед швидко зростаючих овочів, вона дуже затребувана у весняний час, оскільки в цю пору тільки редис містить живі вітаміни, такі необхідні організму після зими.

Редис — один з перших свіжих овочів, що з'являються на нашому столі після тривалої зими. Він відомий людям давно. У Древній Греції редис на золотій тарелі приносили в жертву богу Аполлону.

У нас в країні цей овоч порівняно недавно набув поширення — лише на початку XX ст. Тепер це одна з найбільш шанованих овочевих культур. Вважається, що дика редька відбувається з Південно-Східної Азії, а батьківщиною редису є Середземномор’я.

Біологічні характеристики

Рослина редис вирощується в багатьох країнах. Це коренеплід діаметром від 2,5 см, вкритий тонкою шкіркою червоного, рожевого або біло-рожевого кольору з гострим смаком за рахунок гірчичної олії, що міститься в його м'якоті.

Овоч редис — рослина довгого дня, для нормального розвитку йому необхідний 13-годинний світловий день. А ось вегетаційний період у нього короткий, тому вирощувати коренеплід редис можна протягом усього сезону, висаджуючи його буквально щотижня.

Редис — дуже холодостійка рослина. Його насіння проростає при температурі всього 2-3 градуси, а сама рослина без проблем переносить заморозки до мінус 3-4 градусів. Така стійкість до досить невисоким температур дозволяє сіяти редис ранньою весною, відразу, як тільки відтане і трохи прогріється грунт.

Редис — чемпіон за скоростиглістю серед коренеплідних рослин: деякі сорти повністю визрівають всього за 16-20 днів з моменту посіву насіння. 

Найбільш практичне значення редис має на перший рік вегетації, після дозрівання коренеплоду, що вживається в їжу. Якщо в цей період редис не витягувати з землі, він продовжує рости, дає квітконосний пагін, потім з квітів з’являються плоди з насінням. Однорічні сорти в перший же рік дають і коренеплоди, і насіння, а ось у дворічних в перший сезон вегетації утворюється тільки коренеплід, насіння дозріває лише на наступний рік. 

Листки: прості, черешкові, можуть бути цільними або лировидно-кавалками, опушені жорсткими волосками і зібрані в розетку. Довжина листя від 5 до 20-25 см. Колір листя – від світло-салатового до насичено-зеленого

Стебло: гіллясте, округлий на поперечному зрізі, з досить пухкої серцевиною в центральній частині. У висоту стебло редису може досягати 20 см – 1 метра.

Коренева система: стрижневого типу,

Суцвіття: суцвіття у формі кисті і можуть мати білий, рожевий або фіолетовий відтінок. Діаметр квіток досягає 1,5 см.

Плід: стручки, від 1,5-2 см до 7-10 см в діаметрі, може бути гоструватим на смак за рахунок вмісту гірчичного масла або ж соковитим і майже не мати гіркоти.

Практичне використання

Редиска — найперший овоч, який дозріває ранньою весною, як раз в той час, коли організму людини так не вистачає вітамінів і мікроелементів після довгої зими.

Редиска багата клітковиною, ефірними маслами, антоцианами, вітамінами, макро- і мікроелементами. У його хімічний склад входять: вітаміни групи B, E, PP, С; кобальт, мідь, хром, магній, калій, натрій, кальцій, цинк, фтор, фосфор, залізо, йод.

У їжу вживають не тільки хрусткі коренеплоди, а й молоде листя редиски, додаючи їх в вітамінні салати і зелені супи. Редис – основа різноманітних весняно-літніх овочевих салатів, з нього роблять зимові заготовки у вигляді консервації, заморожують і навіть сушать. 

Вживання редису в їжу — не тільки смачно, але і досить корисно. Цей коренеплід:

  • підвищує рівень гемоглобіну, тому корисний для хворих на анемію;
  • сприяє підвищенню апетиту;
  • має легкий жовчогінний і сечогінний ефект; 
  • знижує рівень холестерину і стабілізує вміст цукру в крові, що є цінним для діабетиків і людей, які страждають на атеросклероз;
  • зміцнює імунітет;
  • має противірусну дію під час застуд і має антисептичні властивості;
  • застосовується як засіб для профілактики онкозахворювань;
  • використовується в дієтичному харчуванні для зниження ваги за рахунок низької калорійності, але доведеться знизити гостроту редиски кефіром або іншим кисломолочним продуктом, щоб не збільшити апетит.

Агрономічні особливості

Висадка: квітень.

Збір врожаю: травень.

Тривалість вегетації: 30-40 днів

Хороші попередники: гарбуз, томати, боби.

Невдалі попередники: будь-які хрестоцвіті культури.

Сівба

Оптимальна відстань між рядками — 10 см. Якщо посадка насіння редиски буде здійснюватися дуже ранньою весною або восени (зазвичай в ці періоди редис сіють в теплицях), то ряди бажано пролити гарячою водою, температурою в 85-90 градусів.

Перед посадкою насіння редиски можна знезаразити, зануривши їх на півгодини в яскравий розчин марганцівки, а потім просушити на тканині. 

Між насінням роблять відстань в 3-4 см, заглиблюючи їх у грунт на 1-1,5 см (сорти з довгими коренеплодами заглиблюють на 1,5-2 см). Потім землю злегка утрамбовують і рясно, але акуратно поливають, намагаючись не розмити сформовані ряди.

Особливості догляду

Догляд за редисом включає в себе самі звичайні маніпуляції: полив, прополку, підгодівлю і захист від хвороб або шкідників. Редиска любить рівномірний, частий і дуже рясний полив.

Врахуйте, що проливати шар грунту доведеться не менше ніж на 7-10 см, а на грядці редису з довгим коренеплодом – на глибину до 20-30 см. Частота поливу варіюється в залежності від погодних умов: від одного разу на 2-3 дня при помірній літній температурі до двох разів на день (вранці і ввечері) під час спеки.

Якщо перед посадкою редису земля була грамотно удобрена, то під час вегетації рослина підгодовувати не обов’язково. Але на виснажених і малородючих ґрунтах можна підгодувати редиску перебродившим настоєм кропиви або листям кульбаби: це стане хорошим природним добривом.

Рядки з редискою потрібно дуже обережно рихлити. Досить зробити це в декілька повторень: перший – через тиждень після сходів, на глибину не більше 5 см, другий — ще через тиждень, але вже на глибину 7-10 см.

Шкідники

  • Капустяна попелиця
  • Персикова зелена (оранжерейна) попелиця
  • Блішка хвиляста
  • Білан капустяний
  • Білан ріпний
  • Капустяна міль
  • Клоп капустяний
  • Муха капустяна весняна
  • Муха капустяна літня
  • Муха паросткова
  • Стручкова (обпалена) вогнівка
  • Прихованохоботник ріпаковий (насіннєвий)
  • Прихованохоботник стебловий капустяний
  • Трипс тютюновий (цибулевий)
  • Ріпаковий листоїд
  • Ріпаковий квіткоїд
  • Ріпаковий пильщик (трач)

Хвороби

  • Альтернаріоз (Суха плямистість)
  • Мокра гниль
  • Іржа
  • Бактеріальний рак
  • Борошниста роса
  • Переноспороз (Несправжня борошниста роса)
  • Фузаріоз
  • Бактеріальна плямистість
  • Біла гниль
  • Жовтуха айстри
  • Кіла
  • Мозаїка огірка
  • Парша звичайна
  • Пітіозна гниль
  • Ризоктоніоз
  • Судинний бактеріоз
  • Фомоз
  • Церкоспороз
  • Червона гниль
  • Чорна гниль
  • Чорна ніжка
  • Аспергільоз (Чорна пліснява, чорна цвіль)

Сорти і гібриди

Ровер F1

Вітні

Ролекс F1

Стела

Віола 

Ерлі Лонг Вайт

Еліза F1

Адель

Алабастер

Полонеза

Ірен

Ісіс

Марушка

Соларіс

Романо

Белсей

Норхем

Бодіам

Мереф'яночка

Ніколь

Добриня

Мондіал РЗ F1

Фортуна F1

Краковянка

Джолі

Кларія

Фараон

Марта

Шахрі

Еспресо F1

Саксонія

Рудольф 

Білосніжка

ФІЛІПАР

Титан

СТЕЛЛАР

Кримсон

Лада

Рондар F1

Селеста

Ера

Глоріет

Дієго

Красочка

Дует

Вайт Брекфаст

Ронділ

Рова

18 Карат

Френчпоп

Міла

Богиня

Ксенія

Ілка

Ясочка

Базис

Сора

Рубін

Валері 

ДОНАР

Слована

Лідка

Меліто

Арлі

Розетта

Роксан

Форум

Злата

Хелена

РОКСТАР

Естер

Прада

Віенна

Ескала