Ревінь

Ревінь (Rheum) ― це трав'янистий багаторічник, з довгим міцним корінням, простими дуже великими листками і стеблом до 2 м заввишки, який є представником сімейства Гречані. Найбільш поширена ця рослина на території США і Європи, однак його можна зустріти також і в Азії.

Ревінь має досить заплутану історією походження. Згадки про нього були виявлені в працях Педанія Діоскорида, який жив у 1 столітті нашої ери. На територію Європи з Азії цю культуру почали завозити в 11-12 ст. 

Біологічні характеристики

Ревінь — багаторічна морозостійка рослина, що не вимерзає навіть у найсуворіші зими. Її коренева система добре розвинена, проникає на глибину до 2,5 м і розгалужується вшир до 120 см (в залежності від щільності ґрунту). Цвіте ревінь в основному з другого року життя.

Через 30–40 днів після відростання розетки у її центрі з’являється слабко облистнене трубчасте квітконосне стебло висотою до 150-200 см, яке закінчується волоттю. Ревінь як багаторічна рослина може рости на одному місці 15–20 років і більше. Для отримання насіння між ділянками з різними сортами має бути просторова ізоляція не менше 2 км.

До світла ревінь не надто вимогливий, що дає змогу вирощувати його в спорудах закритого ґрунту в несезонний період (грудень — лютий), а також на невеликих затінених ділянках чи у міжряддях молодих садів. Однак у тіні рослини розвиваються повільно, частіше уражуються хворобами, а черешки виростають довгі й тонкі. 

Низькі температури рослинам ревеню також не страшні — взимку його кореневища навіть за невеликого сніжного покрову витримують морози до –25…–30°C і більше, а навесні під час відростання він мало страждає від похолодання.

Вологу ревінь любить, особливо у період формування листя. Її нестача спричинює зниження врожаю та погіршення його якості. У посуху і спеку, особливо за зниження відносної вологості повітря до 40–50% ріст рослин уповільнюється, черешки формуються маленькі, волокнисті, з гіркуватим присмаком. Втім, і надмірна вологість ревеню не на користь — вона призводить до загнивання рослин. 

Родючість ґрунту для ревеню дуже важлива — високі врожаї можна отримувати тільки на глибокогумусних, багатих на органічну речовину ґрунтах, що легко зігріваються й добре зберігають вологу.

Листки: великі, до 60–70 см, округло- або видовжено-серцеподібної форми, на довгих, м’ясистих і соковитих черешках, їх поверхня та краї часто хвилясті. Втім, розмір, форма та забарвлення листків — це сортова ознака культури. Залежно від площі живлення, системи удобрення та сорту, розетка листків у 5–9-річних рослин може сягати до 1,5 м.

Стебла: голі, дудчасті, іноді досить щільні; заввишки, залежно від сорту, можуть сягати 2–3 метрів.

Коренева система: добре розвинена, проникає на глибину до 2,5 м і розгалужується вшир до 120 см (в залежності від щільності ґрунту). Кореневище велике і м’ясисте, масою від 0,5 до 3 кг залежно від віку. Основна його частина розміщується на глибині 10–40 см. З кожним роком воно розростається, і на ньому збільшується кількість бруньок.

Плід: тригранний односім’яний крилатий горішок коричневого кольору.

Практичне використання

В їжу використовують молоді соковиті хвостики прикореневих листків: з них виготовляють компоти, киселі, конфітюри, соки, цукати, начинку для випічки та ін. На Британських островах та в Новій Англії популярним є ревеневий пиріг. Коріння й кореневища використовують в медицині як проносний та зв'язуючий засіб.

Вирощують його заради лікувального коріння та вітамінних черешків листя. Ревінь багатий на поживні речовини та мінеральні солі калію, заліза, фосфору, кальцію, магнію, але особливо цінується за високий вміст вітамінів C, P, A, B1 і органічних кислот (яблучної, лимонної). У 100 г свіжих стебел міститься добова норма вітаміну К, а в корені виявлено хрізаробін.

Ревінь використовується у народній медицині, зокрема для лікування захворювань кишково-шлункового тракту, нирок, поліпшення апетиту і травлення, нормалізації обміну речовин в організмі, відновлення клітин печінки, покращення роботи  жовчного міхура. Є дані, що вживання ревеню допомагає при морській хворобі.

Агрономічні особливості

Висадка: багаторічні насадження.

Збір врожаю: травень.

Тривалість вегетації: 65-85 днів.

Хороші попередники: салат, редис, цибуля.

Сівба

Розсаду ревеню або частину маткових рослин висаджують у грунт навесні, на початку травня і восени, в першій половині вересня. Ранні сорти висаджують на площі живлення 80х80 см, середньостиглі — на площі 100x100 см або 120x120 см.

Особливості догляду

У перший рік після посадки догляд полягає у розпушенні міжрядь і в боротьбі з бур'янами. При відставанні в рості рослини підживлюють. Доза добрив та ж, що і для розсади. Восени, після відмирання листя, ревінь окучують.

В подальші роки підживлення мінеральними добривами проводиться 2 або 3 рази.

Підживлення повторюють після кожного збирання черешків. Раз у 3 роки на ділянку з осені вносять компост або гній — 20–30 т/га, або по 2–2,5 кг під рослину. Починаючи з другого року, всі квіткові стебла на рослинах, що з'являються, видаляють.

Полив проводять своєчасно, щоб рослини були забезпечені достатньою кількістю вологи з весни до закінчення збирання черешків.

Шкідники

• цибульні нематоди,
• гусениці серцевинною совки, 
• ревеневий довгоносик.

Хвороби

• Альтернаріоз
• Сіра гниль
• Іржа
• Бактеріальний рак
• Борошниста роса
• Переноспороз (Несправжня борошниста роса)
• Аскохітоз
• Бактеріальний рак кісточкових
• Бактріальна гниль
• Біла гниль
• Вертицильоз
• Рамуляріоз
• Ризоктоніоз
• Філостіктоз
• Фітофтора (Фітофтороз)
• Церкоспороз
• Цефалоспоріоз

Сорти і гібриди

• Московський
• Вікторія
• Тукумский
• Огрский
• малахіт
• Крупночерешковий
• Велетенський