Зміни до Закону про місцеве самоврядування: про що проєкт №7283

Зміни до Закону про місцеве самоврядування: про що проєкт №7283

У понеділок 7 листопада профільний Комітет Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування надав фаховий висновок щодо проєкту Закону про зміни в низці законодавчих актів України у сфері місцевого самоврядування. Шлях цього документа почався ще в середині квітня 2022 року.

Отже, про що цей проєкт Закону №7283?

У разі прийняття він передбачає внесення змін до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та інших законодавчих актів України щодо народовладдя на рівні місцевого самоврядування.

Чому необхідно прийняти цей законопроєкт?

Участь жителів в суспільних справах та управлінні громадою не обмежується тільки черговими (позачерговими) виборами, коли громадяни обирають владу. Конституція України гарантує громадянам системну участь в управлінні державними та місцевими справами, а також визначає форми такої участі. 

Верховною Радою України було ухвалено ряд законодавчих актів, які деталізували порядок реалізації наданих прав, а також розширили форми та механізми громадської участі. 

Зокрема, громадянам гарантується право на вільне отримання інформації про діяльність державної та місцевої влади, вільний доступ до всіх засідань органів місцевого самоврядування, можливість звертатися до органів влади з електронними петиціями, подавати місцеві ініціативи, проводити громадські слухання та загальні збори громадян тощо. 

Проте окремі норми Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» у частині регулювання механізмів демократії участі в органах місцевого самоврядування є недосконалими.

Аналіз практики застосування механізмів місцевої демократії демонструє такі основні проблемні питання: 

• відсутність чіткого регулювання механізмів місцевої демократії у законодавстві для органів місцевого самоврядування;

• відсутність чіткої вимоги для органів місцевого самоврядування щодо обов’язковості врегулювання механізмів місцевої демократії, наприклад у статуті територіальної громади;

• відсутність встановлених рамкових вимог до рішень органів місцевого самоврядування, які регулюють механізми локальної демократії на місцевому рівні у частині їх ініціювання, порядку реалізації та розгляду (не визначено переліку питань, які повинні бути врегульовані у рішеннях органів місцевого самоврядування про механізми місцевої демократії);

• встановлення обов’язкових вимог для органів місцевого самоврядування здійснювати реєстрацію статутів територіальних громад у органах юстиції;

• не визначено переліку питань, які повинні бути врегульовані у статуті територіальної громади;

• недосконалий механізм застосування електронних петицій у органах місцевого самоврядування (встановлена вимога розглядати електронну петицію, яка набрала встановлену кількість підписів, на сесії місцевої ради протягом 10 робочих днів). 

З метою створення сприятливого правового середовища для регулювання механізмів місцевої демократії, а також для покращення відкритості та прозорості діяльності органів та посадових осіб місцевого самоврядування необхідно внести зміни до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та інших законодавчих актів, зокрема: 

• у Законі України «Про місцеве самоврядування в Україні» встановити вимоги для нормативно-правового регулювання механізмів місцевої демократії органами місцевого самоврядування; 

• передбачити, що детальний порядок ініціювання, проведення та застосування механізмів місцевої демократії регулюється органами місцевого самоврядування у статутах територіальних громад або окремих рішеннях місцевих рад;

• визначити перелік форм громадської участі під час прийняття рішень органами місцевого самоврядування;

• доповнити формами місцевої демократії, які вже використовуються органами місцевого самоврядування, але не врегульовані Законом;

• визначити перелік питань, які мають бути врегульовані у рішеннях органів місцевого самоврядування про механізми місцевої демократії та у статутах територіальних громад;

• визначити перелік питань, які повинні бути врегульовані у статуті територіальної громади.
  Ефективність правового регулювання, якість норм і процедур повинні забезпечити розвиток демократії участі, що надзвичайно актуально в умовах процесу децентралізації. 

Цілі і завдання законопроекту

Законопроект підготовлено з метою забезпечення прав громадян України на безпосередню участь у місцевому самоврядуванні, своєчасне і повне отримання інформації про діяльність органів та посадових осіб місцевого самоврядування.

Загальна характеристика та основні положення законопроекту

Законопроектом пропонується удосконалити нормативно-правову базу регулювання механізмів демократії участі та забезпечити участь жителів у місцевому самоврядуванні, а також врегулювати особливості отримання публічної інформації про діяльність органів та посадових осіб місцевого самоврядування.

Стан нормативно-правової бази у сфері місцевого самоврядування

Нормативно-правову базу в цій сфері становлять Конституція України, Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні», Закон України «Про звернення громадян», Закон України «Про доступ до публічної інформації” та інші законодавчі акти.

Фінансово-економічне обґрунтування 

Прийняття законопроекту не спричинить додаткових витрат із Державного бюджету України. 

Обґрунтування очікуваних наслідків 

• Прийняття законопроекту сприятиме розвитку громадянського суспільства та участі жителів в процесах прийняття рішень на місцевому рівні. 
• Підвищить відкритість та прозорість діяльності органів та посадових осіб місцевого самоврядування у сферах, де на сьогодні виникають проблеми. 
• Забезпечить ефективну співпрацю органів місцевого самоврядування та жителів територіальних громад, що сприятиме збільшенню довіри до органів влади з боку громадян. 
• Сприятиме ефективному витрачанню ресурсів органів місцевого самоврядування, адже як переконливо показує практика, оприлюднення інформації на офіційних веб-сайтах зменшує кількість звернень з запитами.

Висновок профільного комітету

За дорученням Голови Верховної Ради України Р. Стефанчука Комітет з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування розглянув на своєму засіданні 3 листопада 2022 року (протокол № 107) проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та інших законодавчих актів України щодо народовладдя на рівні місцевого самоврядування» (реєстр. № 7283 від 13.04.2022 р.), внесений народними депутатами України Л.Білозір, Р.Лозинським, В.Безгіним та іншими народними депутатами України. 

Метою законопроекту, як зазначено у пояснювальній записці до нього, є забезпечення прав громадян України на безпосередню участь у місцевому самоврядуванні, своєчасне і повне отримання інформації про діяльність органів та посадових осіб місцевого самоврядування. Комітет з питань бюджету у своєму висновку зазначає, що законопроект не має впливу на показники бюджетів і у разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством. 

Комітет з питань інтеграції України до Європейського Союзу визнав положення законопроекту такими, що регулюються національним законодавством країн-членів Європейського Союзу та не підпадають під дію міжнародно-правових зобов’язань України у сфері європейської інтеграції. Комітет з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій у Донецькій, Луганській областях та Автономної Республіки Крим, міста Севастополя, національних меншин і міжнаціональних відносин за підсумками розгляду законопроекту одноголосно ухвалив рішення рекомендувати за наслідками розгляду у першому читанні прийняти законопроект за основу і в цілому.

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України, проаналізувавши законопроект, висловлює до нього низку зауважень редакційного та концептуального характеру.

Міністерство розвитку громад та територій України за результатами опрацювання законопроекту повідомило Комітет про його підтримку.

Інститут законодавства Верховної Ради України, підтримуючи в цілому запропонований підхід щодо розвитку інструментів партисипативної демократії, висловив певні пропозиції щодо концептуального доопрацювання положень законопроекту в частині статутної нормотворчості, визначення термінів «загальні збори», «житель», уточнення запропонованого переліку форм участі територіальної громади у вирішенні питань місцевого значення, узгодження положень законопроекту з іншими положеннями Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» тощо. 

Спільний представницький орган репрезентативних всеукраїнських об'єднань профспілок на національному рівні у своєму листі до Комітету повідомив, що загалом підтримує законопроект, звернувши в той же час увагу на незавершеність механізмів правового регулювання організації та проведення місцевих референдумів в Україні.

Також Комітет отримав висновок експертів Проекту USAID «Підвищення ефективності роботи та підзвітності органів місцевого самоврядування» («ГОВЕРЛА»), на думку яких законопроект потребує значного змістовного системного доопрацювання. Заслухавши інформацію підкомітету з питань виборів, референдумів та інших форм безпосередньої демократії, беручи до уваги висновок Головного науковоекспертного управління Апарату Верховної Ради України, з’ясувавши позицію народних депутатів України – членів Комітету та всебічно обговоривши питання, Комітет ухвалив рекомендувати Верховній Раді України відповідно до пункту 1 частини першої статті 114 Регламенту Верховної Ради України проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та інших законодавчих актів України щодо народовладдя на рівні місцевого самоврядування» (реєстр. № 7283), внесений народними депутатами України Л.Білозір, Р.Лозинським, В.Безгіним та іншими народними депутатами України, за наслідками розгляду в першому читанні прийняти за основу. 

Співдоповідачем з цього питання на пленарному засіданні Верховної Ради України Комітет визначив народного депутата України, заступника Голови Комітету-голову підкомітету з питань виборів, референдумів та інших форм безпосередньої демократії А.Загоруйко.