Нова хвиля переселенців через теракт на Каховській ГЕС: чек-лист громадам для зустрічі постраждалих

У ніч на 6 червня російські військові підірвали дамбу Каховської ГЕС. За попередніми оцінками, підтоплень чи інших пошкоджень зазнають 80 населених пунктів регіону. Відтак тисячі людей евакуюють у Херсон, Миколаїв, а звідти в інші області України. 

Спеціалісти благодійного фонду «МХП-Громаді» вже 8 років допомагають у розвитку українських громад. Підтримували й продовжують це робити в понад 700 населених пунктів протягом повномасштабної війни: допомагають з відновленням на деокупованих територіях, відбудовою, інтеграцією переселенців у громади. 

Через нову катастрофу кількість людей, які шукатимуть прихистку, знову зросте. Тому Фонд пропонує чек-лист громадам  щоб перевірити себе, врахувати всі деталі, завчасно підготуватися й надати максимально ефективну допомогу постраждалим. 

«Ми пам’ятаємо, як на початку повномасштабної війни громади по всій Україні надавали прихисток і допомогу евакуйованим. Цьогоріч ситуація ускладнюється тим, що українці виснажені, ресурси по громадах вичерпані. Та попри це вражають волонтери, які вже в перші години поїхали на допомогу. Тепер свою підтримку варто продемонструвати громадам, які прийматимуть постраждалих. З власного досвіду знаємо: в поспіху деякі важливі речі можуть бути упущені, деякі процеси стати хаотичними. Тому маючи експертизу, ми пропонуємо чек-лист, аби громади перевірили себе або почерпнули нові ідеї щодо ефективної підготовки прийому постраждалих українців», — коментує Тетяна Волочай, директорка благодійного фонду «МХП-Громаді».

Олена Волочай, директорка благодійного фонду «МХП-Громаді».  Поселення

Поселення

Варто продумати, куди зможуть заселитися в разі потреби 20 чи 200 людей. Чи вистачить ліжок або інших меблів. Якщо ні, звідки їх можна дістати.

Зараз для тимчасових притулків можуть підійти школи, гуртожитки, кемпінги чи інші приміщення, де люди зможуть виспатися, поїсти, провести гігієнічні процедури. Однак, одразу потрібно продумувати, куди переселяти людей далі.

Адже вищеописані рішення — тактичні, короткотермінові. 

Тому, наприклад, завчасно можна зробити облік будинків у селах чи містечках, де пізніше зможуть оселитися люди: записати, хто власник, чи може здати в оренду, на який термін та інші деталі, аби одразу мати готові пропозиції для постраждалих. Так, дехто з громад уже має такі дані, але їх варто актуалізувати, щоб потім не робити поспіхом.

Харчування

Гарячі обіди чи вечері для великої кількості людей в усіх громадах уже вміють організовувати.

Проте одразу варто обдумати запаси продуктів людям на майбутнє. Адже вони лишилися без свого господарства, заощаджень, інших можливостей.

В одній з громад, наприклад, переселенцям торік надали курчат, з яких ті за кілька місяців виростили курей. В іншій — насіннєву картоплю.

Тобто не обов’язково завжди давати готове рішення, іноді варто сфокусуватися на такій системній підтримці, аби родини могли бути незалежними від гарячих обідів чи гуманітарних поставок їжі.  

Гуманітарна допомога

Зробити ревізію того, що вже є і того, що може бути. Адже в багатьох громадах часто іноземні партнери, благодійні фонди чи організації передають ліки, одяг чи предмети гігієни на постійній основі.

Тому варто зрозуміти обсяги, які вже наявні та прогнозовані — і правильно розділити за запитами. Бо потреби на фронт чи іншим вразливим категоріям ніхто не скасовував.

Волонтери

Визначити, хто керуватиме волонтерським штабом, розділятиме обов’язки або відповідатиме за різні напрями роботи.

З досвіду ми знаємо, що українці на перший же заклик готові діяти. Однак важливо всі дії правильно координувати. Тому можна наперед визначити відповідальних: за приймання й розподіл гумдопомоги, ліків, харчування, розселення тощо. Так люди не дублюватимуть роботу одне одного й чітко скеровуватимуть постраждалих до волонтерів, які їм точно зможуть допомогти.

Також варто продумати, який номер телефону для розміщення в оголошеннях штибу «За цими номерами можете звернутися за допомогою». Можливо, в громаді вже існує єдина лінія, а можливо, за рік чи останні кілька місяців змінилися контакти або ж контактна людина. Тому краще з’ясувати, хто зможе взяти це  на себе.

Психологічна допомога

Продумати, чи є психологи в громаді або хто зі спеціалістів може надати таку допомогу: шкільні психологи, лікарі, волонтери з необхідними знаннями.

Люди, які в один момент втратили свої домівки, заощадження, малу батьківщину, перебувають у стані гострого стресу чи ступору.

Потрібно допомогти їм справитися з цим, не залишати наодинці. Якщо ж у громаді немає відповідних спеціалістів, скласти список гарячих ліній, сервісів, прямих контактів, де люди можуть отримати таку допомогу. 

Волонтерам, які контактуватимуть з постраждалими, теж потрібно ознайомитися з інформацією, як це робити правильно, щоб не нашкодити. І не забувати піклуватися й підтримувати одне одного, бо активіст, який на межі емоційного вигорання, не зможе якісно допомогти. Для цього й потрібні менеджери/керівники з попереднього пункту, які розділятимуть навантаження, щоб волонтери теж були в ресурсі.

Інтеграція

Людині, яка тільки-но втратила свій дім, складно планувати майбутнє чи свою професійну зайнятість. У цьому пізніше може допомогти громада.

Наприклад, поінформувавши про школи чи дитячі садочки та надавши місця в них для постраждалих родин.

Згідно з нашим опитуванням ВПО, яке Фонд проводив спільно з «Горизонт змін»: коли в батьків є можливість залишити дитину під наглядом, це дає їм можливість знайти роботу чи навіть відкрити власну справу, краще соціалізуватися.

Мало того, понад 60% переселенців потребують саме такої допомоги: інформування про наявні вакансії, перекваліфікація, допомога з хворими родичами/дітьми. Бо такі дії це вже про системний підхід. 


Маючи спільний кордон з країною-терористом, українські громади наростили знання та досвід щодо надання оперативної допомоги постраждалим: після обстрілів, окупації, затоплень, інших катастроф. Важливо зараз його засвоїти та використати максимально ефективно, щоб стати опорою одне одному. Бо тільки разом ми – сила.

Щоб бути в курсі свіжих новин, підпишіться на сторінки сайту Земляк у Facebook, Telegram та в Instagram.