Яким має бути голова громади: портрет від активістки

Катя Капустіна, аграрна журналістка, громадська активістка

В Україні зазвичай тих, кого називають громадськими активістами, чогось не люблять ані представники влади, ані пересічні громадяни. За багато років цьому словосполученню дали якогось негативного відтінку і багато хто називає таких людей «активістами» з відразою, іноді навіть злістю, огидою.  Основна причина в тому, що активісти нібито «лізуть туди, куди їх не просять» Але в умілих руках адекватної влади саме активісти можуть стати дуже корисною для всіх знахідкою!

Мене звати Катя Капустіна і в моєму рідному містечку та вже великій громаді на Сумщині називають громадською активісткою. 

Читайте Катерина Капустіна: Робота аграрного журналіста підживлює мою громадську позицію

А все чому? Бо я на своїй особистій сторінці у Фейсбук пишу про різні події з життя громади, пишу своє бачення і нерідко конструктивну критику на все це, усіляко стараючись відкинути емоції на дальній план, звертаюсь до місцевих чиновників, пишу петиції, організовую різні активності.

Нерідко левова частина інформації, яку я оприлюднюю, стосується роботи міського голови, міської ради та виконавчих органів влади. Відчуваю, що по-справжньому «мій голова громади» мав би робити інакше. Тож для початку розкажу трохи, яким у моїй уяві та мріях має бути хороший голова громади.

Голова громади — це… 

Здається, визначення голови громади (села чи міста), його повноваження, права та обов’язки чітко прописані в українському законодавстві, зокрема, Законі України «Про місцеве самоврядування» та інших нормативно-правових актах.

Чудово розумію, що головою громади стає людина, яку підтримали на місцевих виборах люди і яка отримала більшість їхніх голосів.

Але, враховуючи вимушену партизацію виборчого процесу в Україні, «мій голова» мав би для початку балотуватися від тієї політичної партії, яка є по-справжньому українською. 

• Партії, для якої людина — найвища цінність.
• Партії, де поважають людину за замовчуванням, а не дивляться на неї як на галочку в бюлетені чи якесь там бидло, вибачте.
• Партії, ідеологія якої полягає в вірі в Україну та все українське, реальному, а не популістичному бажанні розвивати нашу країну, міста, села, економіку, інфраструктуру і, в першу чергу, самих наших людей. 
• Партії, яка визнає, що на Донбасі зараз війна і що РФ — агресор. Партії, яка визнає, що Крим український, а єдина державна мова в нас, ясна річ, українська. 

Голова громади у моєму розумінні — це ефективний управлінець, ТОП-менеджер, якого громада найняла на роботу.

Людина на посаді голови має розуміти: його дії та рішення принесуть хороші результати не для обмеженої купки наближених громадян, а для всіх. Треба думати і дбати про всіх, а не ставити на перший план свою вигоду. Дії голови громади мають базуватися не на «робимо тут і зараз, а після нас хоч потоп», а приносить громаді користь і в майбутньому.

У такого ТОП-менеджера має бути не лише короткостроковий стратегічний план, а й бачення громади мінімум на 5-10 майбутніх років. Мені дуже некомфортно, коли такі управлінці живуть за принципом «тут і зараз» і відмовляються дивитися на все, що відбувається в громаді, більш широко, з розмахом.

У розумінні «мого ідеального голови» громада має жити і працювати як продуктивна бізнес-модель, у якій є місце для оптимізації всіх наявних ресурсів та процесів, використанню свого потенціалу на повну силу і, ясна річ, залучення сторонніх — донорів, інвесторів. 

Для цього хороший голова громади підбере собі таку ж команду спеціалістів, які розумітимуть свої ключові показники ефективності та працюватимуть над їх виконанням. А от голова-«дніще» влаштовуватиме на роботу «своїх по блату», не дивлячись на компетенції цих людей, братиме на роботу своїх дружин, коханок, родичів (тільки якщо вони не мегакруті спеціалісти), роздуватиме штат «до беспрєдєла»...

Влада у будь-якому прояві, як казав один мудрий громадотворець (привіт, Олександре Солонтай!), повинна перестати бути «соціальним проектом із працевлаштування тих, хто не знайшов свого призначення в житті і не зміг реалізуватися інакшим способом».   

У плані кадрів хороший голова громади керуватиметься базовими принципами меритократії (добре, якщо хоч слово таке знатиме), тобто таким стилем управління, коли посади займають найбільш здібні менеджери.

І, до всього, переконана, що якраз ефективний управлінець має отримувати досить велику зарплату.

Голова громади має бути істинним лідером

Хороший голова громади повинен бути лідером, за яким, наприклад, мені хотілося йти, наслідувати, працювати, будувати, платити податки, бо знатиму, що це все на благо моєї рідної громади. 

Це має бути людина, яка «горить» своєю справою, яка бачить більше і далі, ніж інші. Людина виважена, дипломатична, але не готова прогинатися під кримінал чи «впливових» людей, зраджувати свої принципи.

А ще голова громади має бути прикладом для мене, моєї дитини, родини, друзів та знайомих. При чому це стосується різних сфер роботи і навіть особистого життя. Який мені приклад подає голова, що свідомо плює на норми закону або в робочий час сидить на лаві підсудних через звинувачення у корупції? Чи який знищує інститут сім’ї своїми коханками? 

Здається, тільки тоді, коли в моїй громаді буде на чолі така людина, то вона розквітне… А разом зі своєю громадою розквітну та вдихну на повні груди і я! А поки що я говорила і буду говорити про те, що мене не влаштовує, задля того, щоб це змінити!

Зрештою, як кажуть: помріяла і досить. Але з мрій починаються великі справи!

(с) Катя Капустіна, Zemliak.com, 2021.