Віталій Онищук із ТАС Агро Захід: фермерам варто перестати працювати з чорним кешем

Віталій Онищук, генеральний директор ТОВ «ТАС Агро Захід»

Для багатьох селян їхні земельні ділянки — це хороший пасивний дохід, оскільки орендар за рік користування виплатить визначену суму коштів. Більше того, дуже часто орендарі беруть на себе багато інших зобов’язань — роблять ремонти у садочках, школах, ФАПах, чистять дороги, роздають подарунки тощо.

Про те, скільки орендної плати отримують пайовики та що ще корисного для села робить агрофірма, розповів Віталій Онищук, генеральний директор ТОВ «ТАС Агро Захід».

Zemliak.com: Скільки грошей за землю отримають ваші пайовики?

Віталій Онищук: Ціна оренди земельних ділянок у приватній власності різна. Нині в нас конкурентний розмір орендної плати. 

Середня орендна плата коливається залежно від родючості грунту, місця розташування тощо. Сума становить 6-8 тис. за 1 га. Тобто якщо площа земельної ділянки складає 3 га, то відповідно людина отримує від 18 до 24 тис. грн. Уся орендна плата виплачується вчасно, прозоро, офіційно.

Правда, багато залежить від нормативно-грошової оцінки земельної ділянки, але ми намагаємося усіх орендодавців, так би мовити, «вирівняти», аби люди були в рівних, конкурентних умовах.

Zemliak.com: Ви вказали, що орендна плата за землю — своєрідна конкурентна величина. Які є нюанси в цій темі?

Віталій Онищук: Проблематика є в наступному. 

Більшість агрохолдингів працюють «в білу», тобто вся передбачена договором орендна плата чи якісь додаткові кошти виплачуються офіційно, а отже, відрахування ПДФО та ВЗ виконують із цієї суми. Тобто якщо фактично для компанії, наприклад,  розмір орендної плати становить 10 тис. грн, то орендодавець отримує -19,5% (18% податку на доходи фізичних осіб та 1,5% військового збору). Отож, податки складуть 1 950 грн і на руки людина отримає 8 050 грн.

А от дрібні та середні фермери нерідко працюють «по-сірому». Тобто може бути таке, що в договорі з власником землі вказаний розмір орендної плати на рівні ще 3% від НГО. Але ринок диктує вже 12-15%. І виходить так, що офіційно за договором власник землі отримує плату на рівні 3%. А отже, і податки платить із цієї суми.

Натомість усе решта, тобто різницю між ринковою вартістю оренди землі та прописаною в договорі, орендар платить «по-сірому» або «по-чорному», готівкою, кешем абощо.

Це досить проблемний нюанс. І, на мою думку, тут, мабуть, повинна включитися держава: на законодавчому рівні регулювати такі моменти.

Zemliak.com: Зі скількома громадами співпрацює нині агрофірма?

Віталій Онищук: Після завершення реформи децентралізації можна говорити, що зоною присутності ТАС Агро Захід є 5 територіальних громад із центрами у таких населених пунктах Погребище, Липовець, Турбів, Калинівка та Жмеринка. Це, на секунду, більше 30 колишніх сільських та селищних рад…

Zemliak.com: Як ваша компанія працює з громадами, на чиїй території розташовані земельні ділянки в обробітку?

Віталій Онищук: Наша компанія традиційно забезпечує соціальну допомогу громадам у зоні своєї присутності. Зазвичай наша увага спрямована на школи, садочки, дороги, медичні заклади, автобусні зупинки та інша інфраструктура. 

Нашу техніку залучають до розгортання снігу взимку, ямкових ремонтів, вивезення сміття, обкошування кладовищ тощо. Тобто наша агрофірма теоретично може надавати весь спектр послуг, які потребує громада. Намагаємося допомагати по змозі.

Zemliak.com: Яким чином компанія фінансує такі соціальні ініціативи?

Віталій Онищук: Більшість цих проєктів бюджетують через Всеукраїнський благодійний фонд «Фонд Сергія Тігіпка». Ще в частину соціального пакету для людей та громад інвестуємо безпосередньо із бюджету агрофірми.

Zemliak.com: Скільки коштів компанія зазвичай витрачає на свої проєкти корпоративної соціальної відповідальності?

Віталій Онищук: Наскільки мені відомо, то з початку повномасштабної війни росії в Україні, ТАС Агро не зупиняла своїх соціальних та інфраструктурних проєктів у громадах. Дороги роблять, мережі освітлення лагодять, сніг чистять.

У деяких школах наші колеги організовують харчування дітей по соціальних угодах. Зараз також, наприклад, на Кіровоградщині реалізують проєкт із будівництва водогону вартістю близько 1 млн грн.

До ковіду та війни на це витрачали набагато більше коштів — сума могла варіюватися в межах 20 млн грн. Зараз же на розвиток громад у середньому агрохолдинг витрачає до 10 млн грн. Це переважно якісь точкові проєкти. При цьому пріоритет змістили в напрямку підтримки українських захисників. Зараз є спеціальний фонд для ЗСУ. 

Zemliak.com: А як обираєте напрямки для фінансування КСВ-проєктів?

Віталій Онищук: Ми і наші колеги в плані корпоративної соціальної відповідальності орієнтуємося, у першу чергу, на ініціативи знизу. Завжди тісно спілкуємося, співпрацюємо зі старостами на округах та головами громад — саме вони визначають для нас пріоритети і ми намагаємось по них працювати.

Звичайно, хотілось би, щоб це була паритетна співпраця, аби рівною мірою всі учасники ринку задовольняли запити громад. Але нині працюємо з тим, що є.

Zemliak.com: Дякуємо за розмову!

(с) Матеріал — Віолетта Громова; текст і верстка — Катерина Капустіна. Zemliak.com, 2024.