Людмила Сушко: Попри війну повернулась у село і розвиватиму своє фермерське господарство далі

Людмила Сушко, фермерка

Людмила Сушко разом із родиною проживають у селі Васильківка на Дніпропетровщині. І вже 26 років років свого життя пані Людмила присвятила власній справі у сільському господарстві — жінка заснувала та успішно розвиває фермерське господарство «Веселка».

У зембанку цієї невеличкої агрофірми — 97,7 га землі, на яких Людмила Сушко займається вирощуванням зернових та олійних культур. Тут традиційно сіють пшеницю, ячмінь, кукурудзу та соняшник.

Водночас відкрита до всього нового та ефективного Людмила Сушко активно співпрацює з колегами та коліжанками, із громадськими організаціями та міжнародними проєктами. А також свого часу стала співзасновницею Бізнес Мережі Cільських Жінок України, де і поділилися історією цієї фермерки.

Zemliak.com: Пані Людмило, як почався Ваш шлях в агробізнесі?

Людмила Сушко: Ми з чоловіком хотіли отримати землю і на ній працювати, але не складалось. Як тільки не стало чоловіка за тиждень запропонували землю. Бог забрав одне і дав інше. 

Я і не збиралась на ній сама працювати, але вирішила: раз дають — треба брати. Моє фермерське господарство народилося із перших зібраних 12 га землі. Через рік в мене вже були трактор, культиватор, плуг. 

Zemliak.com: Крім вирощування освновних сільгоспкультур, про які напрямки виробництва задумувалися?

Людмила Сушко: Тепер наше господарство є одним з інвесторів «Першого кооперативного елеватора», співзасновником якого виступає сільськогосподарський обслуговуючий кооператив «Зерновий».

Zemliak.com: Чому для Вас важливо було інвестувати в зберігання зерна?

Людмила Сушко: Я як малий фермер ніколи не зможу побудувати елеватор самостійно. Канадці свого часу нам надали можливість отримати елеватор за пів вартості, але для цього потрібно вкласти свої гроші. Бізнес — це взагалі ризик. Але інвестувати в елеватор — це мінімальний ризик.

На інших елеваторах, не секрет, зацікавлені поставити нашому зерну нижчий клас, вищі вологу та бур'ян. Коли проводяться ці аналізи, до лабораторії нас не пускають. Окрім того, елеватори, які працюють у регіоні, є посередниками великих трейдерів. Це означає, що здаючи свою продукцію на зерносховище, ми можемо продати зерно лише цьому елеватору. Я виходила одного разу безпосередньо на Cargill, вони були готові купити у мене зерно, але тільки за згодою елеватора, на якому воно зберігається. А навіщо цьому елеватору давати згоду, якщо він сам може продати його Cargill, але дорожче.

Zemliak.com: Що змінило у Вашій роботі повномасштабне вторгнення росії в Україну?

Людмила Сушко: Після початку повномасштабного російського вторгнення в Україну в лютому 2022 року війна максимально до нас наблизилась, вирощування хліба за 40 км від лінії фронту... 

У перші дні повномасштабного вторгнення я з родиною поїхала до Львова, але згодом прийшов час сіяти ячмінь. І хоча на львівському автовокзалі у гучномовець пропонували безкоштовну евакуацію до Парижу, я поїхала до рідної Дніпропетровщини.

Zemliak.com: Тобто ви не просто продовжили працювати в господарстві, а і мали усвідомлення, що робити далі, так? 

Людмила Сушко: Нещодавно в арсеналі господарства з’явилась ємність об’ємом 2500 л для зберігання пального із зручним механізмом заправки, яка знаходиться безпосередньо на фермі. Я взяла участь в конкурсі мінігрантів проєкту SEE і мою  заявку підтримали.

Zemliak.com: А чому саме в такій ємності виникла потреба?

Людмила Сушко: Ви не уявляєте, яка це зручність! Ми їздили на АЗС майже кожного дня за пальним, а тепер його привозить бензовоз та переливає в ємність. На це нескладне обладнання весь час не вистачало грошей, бо завжди стільки всього потрібно. Сама б я не наважилась витратити кошти на ємність.

Zemliak.com: Отже, завдяки підтримці міжнародних партнерів ви змогли вирішити одну з проблем у своєму фермерському господарстві?

Людмила Сушко: Тепер моє господарство отримує пальне і не треба їхати до віддалених заправних станцій. Це мені заощаджує час та енергію, які б витрачалися на пошуки пального та дорогу до віддалених заправних станцій.

Свою техніку легко та швидко заправляємо прямо на місці. Ємність для зберігання пального дозволяє мені мати доступ до пального навіть в разі збоїв або обмежень на заправних станціях. Власний запас палива — це доступ до ресурсів та можливість ними користуватися, а саме незалежність та надійність в роботі. 

Немає необхідності постійно виїжджати на заправні станції, і я можу зосередитися на своїй основній роботі.

Zemliak.com: А чи виникають проблеми із запасами та цінами на пальне для сільгосптехніки?

Людмила Сушко: Я тепер можу закуповувати пальне гуртовими обсягами. Звичайно, гуртова закупівля — гуртова ціна. І тут —  економія!

Тепер ми можемо обирати пальне найвищої якості та знаємо, що воно не буде негативно впливати на роботу нашої сільськогосподарської техніки.

Zemliak.com: Дякуємо за розмову!

Проєкт «Безпечне економічне середовище для сільських жінок — безпека та мир для всіх (SEE)» реалізується ГС «Бізнес Мережа Сільських Жінок» у рамках роботи Жіночого фонду миру та гуманітарної допомоги Організації Об’єднаних Націй та агенції ООН Жінки UN Women Ukraine / ООН Жінки в Україні.