Михайло Стовп'юк: Скільки можна заробити на лікарських травах

Михайло Стовп'юк

Цікавість і любов до природи привела Михайла Стовп’юка до того, що він перетворив вирощування та переробку лікарських рослин на справу усього свого життя. А також об’єднав під егідою виробничого кооперативу «Чиста Флора» більше сотні інших учасників із різних куточків України.

Як і скільки можна заробити на лікарських травах, детально розповів засновник СОК  «Чиста Флора» Михайло Стовпʼюк із села Спас на Івано-Франківщині.

Zemliak.com: Як ви знайшли себе у роботі з лікарськими травами?

Михайло Стовп’юк: Лікарськими травами я зацікавився, коли працював за розподілом у малокомплектній школі в Карпатах. Бачив, що багато місцевих мешканців ідуть, так би мовити, «за здоров’ям» до зільників, травників. Ну і сам бачив, що серед мешканців Карпат багато старожилів — певно, у травах завжди був секрет здоров'я та тривалого життя.

Одночасно вчився і дізнавався багато зі сфери фітотерапії, а згодом вирішив повністю присвятити себе цьому напрямку.

Zemliak.com: Як прийшли до того, що лікарські трави мають бути бізнесом?

Михайло Стовп’юк: На початку 2000-х років спільними зусиллями нам вдалося створити окрему обласну програму для стимулювання вирощування лікарських рослин. Вдалося навіть передбачити трохи коштів із бюджету області.

Прийняли таку програму, щоправда, у травні, коли оптимальний час посівів уже пройшов. Однак ми все ж вирішили засівати в цей час календулу, оскільки вона більш сприйнятлива до пізніх термінів висіву.

Основний фокус був на особисті селянські господарства, одноосібники. При цьому зацікавилися цим напрямком і середній, і великий бізнес. Наприклад, приїжджали великі фермери і просили посівний матеріал календули... на 10-20 га.

Водночас на той момент ми розуміли, що при таких запит аграріїв у регіоні бракувало переробних підприємств, зокрема, сушильних комплексів. А для збору трав знадобились би робочі руки.

Зрештою, у виграші якраз опинилися більше індивідуальні господарства: із 10 соток вони отримували по 300-400% прибутку. А от покрити витрати на вирощування великим господарствам у більших масштабах виявилося складніше.

Отож, такий досвід показав, що більш економічно вигідно цією справою займатися саме маленьким індивідуальним господарствам. 

І вже згодом такі господарства ми змогли об’єднати у виробничий кооператив, як-от, «Чиста флора».

Zemliak.com: Організаційна форма «Чистої флори» — кооператив. Як ви це створили? 

Михайло Стовп’юк: Насправді із кооперативним рухом в Україні складно. Бо дається відлуння колгоспів, коли людей примусово змушували «об’єднуватися» і зиску з того нікому не було.

Але ми, травники, ризикнули — пішли працювати за моделлю європейських та американських фермерів, де кооперативний рух досить потужний.

Коли утворився наш кооператив «Чиста флора», то, у першу чергу, ми вже були відомі своєю переробкою — і лікарських рослин, і ягід. Крім рослин, робили джеми та варення. 

А вже згодом ми могли ділитися своїм кооперативним досвідом іншим учасникам, фермерам.

Я свого часу створив «пам’ятку заготівельника», у якій детально розписав унікальну методику заготівлі, сушіння й доробки лікарських рослин.

Наприклад, описуємо територію збору, походження, ареал рослин, скільки вони мають зібрати, а скільки — залишити… Пояснюємо, як працює лісовий квиток та всі інші правила заготівлі лікарських рослин.

При цьому я б дуже радив громадам створювати на своїх територіях якщо не національні парки, то хоча б локальні ботанічні заказники. Це важливо для того, щоб можна було зберегти і дбайливо використовувати наявні в них природні ресурси — лікарські трави, ягоди, гриби тощо.

Zemliak.com: Скільки учасників у вашому кооперативі?

Михайло Стовп’юк: Наш СОК «Чиста флора» об’єднує більше 100 учасників у західних областях України. Це робота цілого мого життя — навчити виробляти сировину і продукцію найвищої якості.

Ще маємо багато друзів, у продукції яких ми впевнені і закуповуємо в них деяку сировину. Наприклад, мед та інші продукти бджільництва.

Zemliak.com: А на скільки у вас нині вистачає потужностей для переробки сировини?

Михайло Стовп’юк: Якщо взяти сировинний напрямок, то по старовинних інгредієнтах, маю на увазі лікарські та плодовоягідні рослини, на рк переробляємо близько 100 т.

Для цього маємо спеціальне досить сучасне обладнання за зразком переробних підприємств у Європі.

Маємо свої склади. Але насправді там рідко коли зберігається багато продукції, оскільки працюємо на замовлення і майже все відразу розлітається до своїх покупців.

Zemliak.com: У чому додана вартість продукції, яку виготовляє ваш кооператив?

Михайло Стовп’юк: Ми відрізняємося від великих заготівельників тим, що виробляємо крафт. У кінцевому результаті ми пропонуємо споживачам крафтові продукти і вони коштують трохи дорожче. Бо в виробництво закладаємо якість та правила.

Зрештою, учасники нашого кооперативу отримують значно більше, ніж у звичайних центрах заготівлі… Рентабельність лікарської і плодово-ягідної сировини на сьогодні десь у десятки разів  переважає звичайну пшеницю чи буряк. 

Zemliak.com: Як ви оцінюєте рентабельність вирощування лікарських трав?

Михайло Стовп’юк: Коли говорити по-простому, то… Людина, яка вирощує, наприклад, на 10 сотках картоплю під реалізацію, швидше за все, заледве отримає 1-2 гривні зверху. Але за картоплею треба дбати — обробляти засобами захисту, обгортати, вибирати.

Якщо ж на тій самій земельній ділянці людина посіє, виростить, наприклад, ромашку, мелісу чи м’яту, просто правильно їх заготовить і здать на наш заготівельний центр, то буде мати десь близько 40-50 тис. грн за сезон. Фактично з гектару кукурудза і соняшник такого не приносять.

Zemliak.com: А скільки на травах можуть заробити люди, які не вирощують, а просто збирають їх на угіддях?

Михайло Стовп’юк: Людина, яка просто вийшла на збір лікарських трав, зазвичай попрацює з 9-ї години ранку до 6-ї вечора. 

За цей час можна зібрати 50-60 кг лікарських трав, висушити і здати їх. Вийде, у середньому близько 10 кг сухої продукції. 

При середній ціні в 200 грн/кг вона може заробити близько 2000 грн. За день! Де в нас, особливо в селах, можна за день заробити такі гроші?! 

Просто треба правильно розуміти ці всі нюанси, підходити відповідально… Можна не полінуватися і зробити собі якусь провітрювану сушарку, щоб оптимізувати всі ці процеси.

Zemliak.com: Яку продукцію виготовляєте нині в «Чистій флорі»?

Михайло Стовп’юк: У нас дуже великий асортимент: трав’яні чаї, фітонапої, ягоди у власному соку, джеми, варення, заморожені ягоди, гриби.

У нас є власне ноу-хау: ми зробили дуже цікаве медове драже. Беремо мед, додаємо пилок та сублімовані ягоди чорниці, малини, ожини й змішуємо за власною унікальною технологією. Колись її розробляли як цукерки для космонавтів!

Великою популярністю користується серія гуцульських високогірних чаїв. Перевага такої продукції — це збір сировини в високогір’ї Карпат та добре підібрана композиція «двійка»: де одна рослина лідер, а друга помічник.

«Липа з ромашкою» — протизапальний, «Шипшина з брусницею» — вітамінний, «Чебрець з чорницею» — для покращення травлення, «Цикорій з ехінацеєю» — імуностимулюючий.

До всього, ми — один із небагатьох українських кооперативів, який уже багато років працює на експорт. Наша продукція їде в США, Канаду, Латвію, Литву, Естонію. І нас цінують за кордоном, бо ми пропонуємо споживачам високоякісні продукти із місцевої сировини.

Zemliak.com: Яким ви бачите бізнес на лікарських травах у найближчому майбутньому?

Михайло Стовп’юк: Повномасштабне російське вторгнення багато чого змінило. Однак зараз якісний український продукт насправді ще більше почали цінувати.

Попит на локальні продукти зростатиме, а крафтова продукція буде у фаворитах серед покупців.

Zemliak.com: Щиро дякуємо за розмову!