Скандал через скошений ячмінь на Вінниччині: фермер-одноосібник та агрохолдинг «Краєвид Поділля» обмінялися заявами в поліцію

Стерня на полі

Конфлікт на полі поблизу села Мар'янівка на Вінниччині розгорівся наприкінці липня 2026 року: фермер-одноосібник Іван Квасюк приїхав перевірити готовніть до збору власноруч вирощеного ячменю, а знайшов там...  лише стерню. Із ділянки у 30 соток сусіди по полю несанкціоновано скосили та, як виявилось згодом, вивезли на елеватор близько 1,5 т зерна.

Потім з'ясувалося, урожай фермера-одноосібника скосив комбайн стороннього підрядника, якого для жнив найняла агрофірма ТОВ «Краєвид Поділля» (компанія «Агропросперіс»).

Домовитися мирно не вдалося: суперечки через ціну, умови доставки ячменю та документи на землю переросли у взаємні заяви до поліції та розголос у соцмережах. 

Редакція Zemliak.com проаналізувала свідчення родини Квасюків, офіційні роз'яснення ТОВ «Краєвид Поділля» та надані документи, зібравши позиції обох сторін у цьому матеріалі.

Як зник урожай: «людський фактор» комбайнера-підрядника проти відораної межі

Фермер-одноосібник Іван Квасюк стверджує, що роками обробляє ділянку своєї свахи Марії Закревської, а між полями, як стверджує селянин, відорана чітка межа. До того ж посіви відрізнялися навіть на вигляд: у нього ріс ярий ячмінь, а в холдингу поруч — озимий.

«Я приїхав перевірити готовність поля, а там порожньо — лише стерня та вже навіть на метр зорана земля. Нам підтвердили, що це був комбайн, який косив для «Краєвиду Поділля». Нас просто поставили перед фактом: вашого ячменю немає, він уже на елеваторі», — ділиться Іван Квасюк.

У відповіді на запит Zemliak.com від 6 серпня 2026 року керівництво підприємства пояснило, що власних комбайнів не має і залучало для зернозбиральних робіт підрядника із технікою. В агрофірмі переконують, що агрономи перед жнивами обстежили масив та показали комбайнерам межі.

«Попри інструктаж та наочні межі з невідомих причин комбайнер підрядника здійснив обмолот зазначеної ділянки», — зауважили в компанії, назвавши випадок прикрою помилкою комбайнера.

Гроші та логістика: «смішні пропозиції» чи залікові розрахунки

За словами фермера-селянина, агрохолдинг усе ж визнав проблему зі скошуванням його ячменю і погодився обговорювати, як вирішити це.

Власне, спочатку фермер і компанія переміряли площу скошеного зерна, звірились із наявною інформацією щодо врожайності на полі і дійшли компромісу — мова цде справді про 30 соток скошеного ячменю та 1,5 т намолоченого зерна.

Однак, за словами Івана Квасюка, початкові пропозиції агрохолдингу не покривали б навіть його витрат на насіння, добрива й солярку (для порівняння: ринкова вартість 1,5 т ячменю у регіоні при роздрібі 7-8 грн/кг становить 10,5-12 тис. грн). Також чоловіка обурило, що компанія вимагала забрати зерно з їхнього току власним коштом (а це ще 3 тис. грн на найм вантажівки, каже селянин) та намагалася відрахувати з компенсації вартість послуг комбайна.

«Вони самі заїхали на моє поле, без дозволу скосили мій ячмінь, а тепер кажуть: «Приїжджай сам і забирай з нашого току». Та ще й рахують послуги комбайна, який я не наймав і не звав на своє поле!» — обурюється господар.

У свою чергу, гендиректор підприємства Григорій Пуга заперечує звинувачення у заниженні ціни і каже, що фермеру пропонували 5 грн/кг.

«Така ціна є ринковою, адже підприємство, купуючи зерно у фізособи виступає податковим агентом і сплачує ПДФО 18% та військовий збір 5% (в сумі це 6,15 грн/кг). Якщо додати витрати на збирання, загальна ціна складала б більше ринкових 7 грн/кг», — пояснив керівник.

В агрофірмі все-таки додають: після відмови від грошей вони за власні кошти купили 1,5 т якісного ячменю, але фермер відмовився по нього приїхати власним транспортом.

Документи на землю: неоформлене користування проти нотаріальної довіреності

Представники компанії «Краєвид Поділля» у відповіді на запит Zemliak.com надали витяг із Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку (ДЗК). Згідно з цим документом, згадана ділянка з обмолоченим ячменем належить Закревській Марії Зіновіївні, а відомості про офіційну оренду Іваном Квасюком відсутні. У компанії додали, що на перших перемовинах фермер узагалі не надав документів, а «заяви про обробіток землі без зареєстрованого права мають ознаки неоформленого використання».

Іван Квасюк натомість вкотре пояснює, що земля належить його свасі, вони працюють за родинною домовленістю, а всі повноваження оформлені юридично.

«Уся документація в порядку: є Державний акт, кадастровий номер землі і нотаріальна довіреність від власниці паю. Вона уповноважила мене обробляти землю та розпоряджатися врожаєм. Заяви про «незаконне користування» — це просто спроба перекласти відповідальність», — каже селянин Квасюк.

Розголос у соцмережах та взаємні заяви в поліцію

Коли перемовини зайшли в кут, донька фермера Аліна Квасюк написала про цей випадок у соцмережах, після чого сторони обмінялися заявами до правоохоронних органів.

«Мій тато вкладав у те поле кошти, купував насіння, добрива, пальне, доглядав цей ячмінь. А коли приїхав косити — врожаю немає. Його просто вкрали без нашого відома. Коли ми почали з'ясовувати ситуацію, нам спочатку пропонували якісь смішні гроші за зерно, які навіть не покривають витрат», — написала молода жінка.

Після розголосу в соцмережах до родини почали звертатися й інші дрібні фермери та одноосібники з регіону. За словами Квасюків, люди розповідали про аналогічні випадки самовільного скосу їхніх полів чужою технікою. Утім, із різних причин — через брак часу, страх перед юридичною тяганиною чи зневіру в можливості щось довести — більшість із них відмовилися відстоювати свій урожай та боротися за компенсацію у правовому полі.

Заява від агрохолдингу про захист ділової репутації

У вівторок 4 серпня 2026 року о 12:40 до Відділення поліції №1 (м. Бар) надійшла заява від гендиректора ТОВ «Краєвид Поділля» Григорія Пуги (зареєстрована в ЖУЄ за № 4261). У компанії кажуть, що намагалися врегулювати все мирно, але дописи родини Квасюків в інтернет-мережі завдали шкоди їхньому іміджу.

«Замість конструктивного рішення донька п. Квасюка почала поширювати недостовірну інформацію, звинувачуючи нас у "системних крадіжках". Ми змушені звернутися до поліції для захисту ділової репутації», — зазначив Григорій Пуга.

Керівник агрофірми додав, що компанія готова віддати закуплений ячмінь за наявності документів на землю чи довіреності.

Заява від фермера про захист майна та врожаю

Зрештою, у четвер 6 серпня до поліції звернувся й сам Іван Квасюк — подав заяву за фактом несанкціонованого обмолоту, самовільного заїзду техніки та вивезення врожаю, додавши до матеріалів Держакт і нотаріальну довіреність.

«Я вирішив діяти за законом. Подав заяву про несанкціонований обмолот і вивезення врожаю. Подарувати комусь свій ячмінь ми не збираємося», — зазначив Іван Квасюк.

⇔ Наразі заяви обох сторін розглядають правоохоронці у місті Бар. Редакція Zemliak.com стежить за перебігом розслідування та інформуватиме про процесуальні рішення поліції.

Погляд зі сторони: коли в бізнесі переплітаються закони і мораль 

У цій історії, як ми бачимо, зіштовхнулись майже дві екзистенційні сторони сільського господарства в Україні. Аби зберегти об’єктивність і незаангажовано поглянути на конфлікт фермера-одноосібника та агрохолдингу на Вінниччині, ми звернулися за коментарем до співзасновника агенції Volodar та керівника проєктів в агроінвесткомпанії Fortior Capital Володимира Нагорного. 

За його словами, із формальної точки зору одноосібник дійсно опинився у найслабшій позиції. Незареєстрована оренда чи взагалі землекористування позбавляє фермера юридичного захисту, адже без офіційних документів довести власні права на посіви в суді занадто складно. 

«Незареєстрована оренда означає, що фермер юридично незахищений і не може довести належність йому посіву», — зауважує експерт.

Утім, як каже Володимир Нагорний, аграрний ринок тримається не лише на договорах, а й на діловій етиці та усталених правилах співіснування.

«Але, крім права, є ще поняття справедливості та моралі — «Чинити з іншим так, як би хотів щоб вчинили з тобою». Саме тому холдинг мав би виплатити компенсацію», — переконаний Володимир Нагорний.

Експерт зауважує важливий момент: жоден великий гравець на українському агроринку не працює у «стерильному» правовому полі.

«У кожного холдингу є посіяні культури на ділянках, які їм юридично не належать. Це об’єктивна реальність для всіх аграріїв в Україні, адже обробляються масиви земель, а не виключно ті ділянки, які ідеально оформлені в оренду», — підкреслює фахівець.

Виходить замкнене коло: користуючись відсутністю визначених документів у дрібного сусіда-фермера, велика компанія діє «за законом». У підсумку цей випадок — хороший привід для роздумів про те, як важливо всім аграріям переходити в офіційне поле та водночас зберігати цивілізовані діалоги на місцях, аби уникати подібних непорозумінь у майбутньому.

(с) Катерина Капустіна, спеціально для Zemliak.com, 2026.