10 серпня Побут

Староста села після окупації пішла куховарити у військовий батальйон

До війни Лариса Боженко сім років була старостою села Орлове, що на Херсонщині, а нині готує обіди українським воїнам неподалік передової. 

Про це ідеться в сюжеті ШоТам.

Село Орлове Кочубеївської громади, що на Херсонщині, старостою якого є Лариса Боженко, потрапило в окупацію 11 березня 2022 року. Окупація тривала відносно недовго, до 30 березня. За цей час жінка жодного разу не намагалася а ні виїхати з села, а ні стати на бік ворога, як робили інші старости.

За її словами, першими в село зайшли миколаївські хлопці з «Арея», потім 17 танкова бригада. Вони якось за короткий час для жінки рідними стали. Лариса Боженко з двома подругами готували їм їсти. Утрьох на 250 осіб.

Відвертих колаборантів за час окупації в громаді не проявилося. 

«Пощастило, що ми були дуже близько до Кривого рогу і їх швидко звідти відтіснили. Хоча є і такі, хто був не дуже задоволений перебігом подій. У нас є таких кілька людей. Одна навіть виїхала, а одна залишилася в селі. Як зайшли наші хлопці із шістдесятки, то вони дуже обурювалися, аж я з ними сварилася. Казали, мовляв, чого я їх сюди тягну, будуть стріляти. Я відповідаю, що це українська армія, а не російська, розумієте?» — згадує жінка. 

Читатйте також: Мер-артилерист Андрій Старух: Нашу бойову машину Град жартома називають Порш Пана Мера

Паралельно жінка розподіляла волонтерку, яку почали масово завозити після звільнення села та околиць.

«У будь-який час доби хлопці могли заїхати, бо знали, що в нас можна поїсти. За таким принципом тепер ми годуємо людей тут. Спочатку дівчата це, звичайно, не дуже сприйняли, бо це кухня, є якийсь режим, але я кажу: люди виходять з позицій, люди ідуть на позиції, вони воюють, вони повинні в будь-який час заїхати до нас поїсти, попити кави, чаю, з’їсти чогось солоденького. Ми стараємося готувати смачно. Працюємо практично 24/7»,  — розповіла Лариса Боженко.

Коли батальйон «Арей» УДА почали переформатовувати й оформляти в склад 129-ї бригади ТрО, Ларисі запропонували долучитися. Жінка трохи вагалася, бо, як не крути, працює старостою. Однак, з серпня 2022 року жінку мобілізували в батальйон Арей. Щодня на її обіди чекають 400 військових.
Посада старости за Ларисою так і закріплена, її не звільнили, також на жінку та її братів-військових вдома чекає рідний батько.

Громади під час війни в Україні