Вчителька з Волині збирає власну колекцію вишивки

Вчителька із села Межисить на Волині Поліна Приймачук з малечку займається вишивкою. Нині жінка навчає дітей історії в місцевій школі, а у вільний час вишиває. 

Про це інформує видання Волинські новини.

«Рукоділля — це, знаєте, в крові. Бабуся завжди казала, що з мене буде великий толк, тому що мене тягло до цього, надзвичайно тягло. І вже десь з п’ятого класу я навчилася вишивати. Це релакс від усього, який дозволяє заспокоїтися, який дозволяє розслабитися. Приходиш інколи з роботи, чоловік бачить, яка я втомлена, і говорить: «Ну давай поп’ємо каву і зробиш кілька хрестиків», — розповідає Поліна Приймачук.

Щоб вишити один рушник, майстриня працює місяць-півтора, бо ж має ще роботу в школі й домашнє господарство. Вишиває також на замовлення. Особливо цінний в її колекції — весільний рушник.

«Це наш з чоловіком рушник, на який ми ставали, коли поєднували наші долі. Йому вже 34-й рік. Він буде іти з нами до кінця нашого життя, і ми його час від часу дістаємо. Він трошки пожовтів, втратив колір, але ця вишивка дорога серцю. Те, що вишиваю дітям, також дуже дороге серцю. Мої сини вже не одягнуть ці сорочки, тому що я їх вишивала ще тоді, коли вони були школярами, але я все одно їх не продам. От, наприклад, мені за одну з сорочок пропонували 5000 гривень, але я її не віддам і за більші гроші, тому що вона була вишита для моєї дитини», – говорить Поліна Приймачук.

Дуже багато рушників у жінки замовляють під ноги, на ікони. Коли більшість людей уже лягають спати, Поліна Приймачук перевіряє контрольні, а вночі ще й до вишивки береться. Жінка тішиться, що її донька також захопилася вишиванням.

Чоловік Поліни Олексіївни працює водієм на швидкій, і від доньки він отримав особливий подарунок — вишита карета швидкої допомоги, яку обіймає янгол.