Успішною жінка може бути і в селі

Керівниця агрофірми «Агровіва» з села Раковичі, уже багато років ламає стереотипи про поділ на чоловічі та жіночі професії. Свого часу після 25 років життя й роботи в столиці — Києві — вона повернулася в рідне село, де до цього часу успішно працює в агробізнесі.

Про це Алла Рогова розповіла в інтерв'ю Kurkul.com в рамках проекту «Жінка в агро — до щастя».

Свій перший робочий день в агрофірмі Алла Рогова, виконавча директорка, згадує зі сміхом, бо розпочався він із бойового хрещення у прямому значенні слова.

«Пішла навчатися без великого розуміння, ким і як працюватиму. Сама я з села, батьки були простими людьми (мама — телятниця, тато — тракторист). У родині було багато дітей. Тож йшли вчитися куди-небудь, аби отримати освіту. А виявилось, що це — моє хобі, любов усього життя»,— згадує героїня.

За примхою долі, через 25 років життя в столиці, довелось повернутися до села і почати працювати за фахом. Проте це не лякало Аллу Рогову. Хвалиться, що племінниця також агроном, і брат отримав аграрну освіту. Вже дорослою дізналась, що її дід Денис працював першим головою колгоспу в селі, де вона народилась. Жартує, що тепер продовжує аграрну династію.

«Займаюся всім: землею, орендарями, паями. Думаю про те, чи люди прийшли на роботу, чим їх в обід нагодувати, як усіх розвозити, куди вкласти спати працівників, які приїхали до нашого господарства у відрядження. Сказати, що моя посадова інструкція передбачає обмежений перелік обов'язків, я не можу. За все відповідаю, отже, про все думаю: людей, техніку»,  — розповідає виконавчого директора ТОВ «Агровіва».

Додає, що коли звільнився агроном, виконувала і його обов'язки з обміру полів, планування сівозміни, проведення посівної озимих. Тут у нагоді стає агрономічна освіта, яку вона здобула у 39 років. 

На запитання, чи уявляє себе десь в іншій, а не аграрній сфері, героїня, не задумуючись, відповідає, що ні. Пояснює, що до душі єднання з природою, шалений графік роботи, колектив, на який можна покластися.